“Ключ” В.Шкляра висунуто на здобуття Шевченківської премії

13:35, 22 січня 2008
Останні події
4 0

Шкляр24 січня о 14.00 у приміщенні Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2) відбудеться зустріч відомого українського письменника Василя Шкляра з творчою інтелігенцією та журналістами з нагоди сьомого видання роману «Ключ» та  висунення його на здобуття Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Справді, виняткова доля випала цьому роману, який уже зібрав цілу колекцію літературних нагород. Це – гран-прі «Золотий Бабай», премія журналу «Сучасність» за кращий роман року, премія журналу «Олігарх», міжнародна премія конвенту фантастів «Спіраль століть»… За кілька років лише в Україні «Ключ» витримав сім видань, що на тлі занепаду вітчизняної видавничої справи та книгорозповсюдження видається, безперечно, явищем феноменальним. Крім того, роман у повному обсязі побачив світ на сторінках елітарного журналу «Сучасність», газет «Молодь України», «Киевские ведомости» (російськомовна газета друкувала «Ключ» українською (!) мовою).

Уже через кілька місяців після з’яви «Ключа» в Україні він побачив світ болгарською мовою в перекладі відомого інтерпретатора української класики Пенки Кіневої. Відтак його переклав шведською Ульф Сьор, згодом роман побачив світ вірменською мовою в перекладі Фелікса Бахчиняна… Роман переклали й російською, автору й перекладачеві виплатили гонорар, однак готова книжка досі «гальмується» в московському видавництві, оскільки, за умовою автора та видавництва «Кальварія» (котре на цей час володіє правами на роман), російський переклад заборонено ввозити на територію України. І тут уже запахло політикою…

Та хай там як, але сам час зірвав із культового роману Василя Шкляра комерційно привабливі ярлики детективного трилера, містики, і його суспільний резонанс довів слушність твердження Павла Загребельного про соціальний зміст цього талановитого твору. Твору про сьогоднішню Україну, як писав Костянтин Родик у журналі «Політика і культура», з її багатовимірним і багатоваріантним буттям. Твору, який за словами шевченківського лауреата Анатолія Дімарова, у своєму жанрі не поступається кращим зразкам західної літератури. Твору, як каже сам автор, про наш національний біль.

Важко сказати, як голосуватиме за цей роман Комітет із Шевченківської премії, але український читач за нього вже проголосував. Своєю кровною гривнею. І то є найсуттєвішим аргументом.

                                                                      Прес-служба НСПУ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter