Програма розвитку залізничного транспорту України розроблена спеціалістами блоку «Наша Україна – Народна самооборона». Реалізація представленої Програми розвитку дозволить  у найближчі 2-3 роки докорінним чином змінити технологічні, організаційні та економічні принципи управління на залізничному транспорті та забезпечити гарантії соціального захисту залізничників.

Соціально-економічна ситуація, що склалася, вимагає негайного переходу до реалізації Програми першочергових заходів з метою ліквідації:

· катастрофічного зростання дефіциту навантажувальних ресурсів і, в першу чергу, напіввагонів;

Відео дня

· зміни критичного стану зношеного локомотивного парку;

· різкого погіршення технічного стану верхньої будови колії;

· зниження рівня соціального захисту залізничників і членів їх сімей.

Крім ліквідації зазначених негативних процесів представлена Програма розвитку залізничного транспорту враховує ті об’єктивні обставини, що розвиток національної економіки вимагає впровадження в технологію залізничних перевезень європейських стандартів якості обслуговування, зниження енергоємності та трудомісткості за рахунок впровадження прогресивних технологій та експлуатація нового покоління рухомого складу.

МЕТА ПРОГРАМИ

Метою Програми є забезпечення платоспроможного попиту економіки та населення України в залізничних перевезеннях; впровадження відповідних заходів спроможних забезпечити ефективне функціонування залізничної галузі в умовах ринкової економіки та інтеграція залізничного транспорту України до транс’європейської транспортної системи шляхом приведення стану мережі залізничного транспорту у відповідність з нормами і стандартами ЄС; проведення ефективної соціальної політики і захист соціальних гарантій залізничників.

ШЛЯХИ І СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Оптимальний варіант розв’язання проблеми є здійснення заходів щодо технічного переоснащення виробничої бази галузі на основі розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо поповнення в повному обсязі процесів простого і розширеного відтворення основних виробничих фондів галузі.

Повна модернізація рухомого складу та інфраструктури залізничного транспорту, його технологічне переоснащення, досягнення на цій основі високої економічної ефективності виробництва, сучасних рівнів споживчих стандартів, інтеграції залізниць у європейську транспортну систему.

Реалізація протягом 100 днів першочергових заходів (додаток 1) для забезпечення моральної та психологічної стабільності галузі.

Пріоритетне забезпечення правових, економічних і організаційних засад щодо підвищення мотивації праці та соціального захисту працівників залізничного транспорту.

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

Для розв’язання проблеми оновлення активної частини виробничих фондів необхідно виконати заходи щодо:

· затвердження державної Програми з підтримки інноваційного розвитку галузі до 2020 року;

· розроблення механізму компенсації недоотриманих доходів по пасажирським перевезенням (ліквідація перехресного субсидування);

· розроблення державної Програми механізму та порядку компенсації залізницям збитків з утримання малодіяльних залізничних ліній;

· збільшення джерел фінансування інвестиційних проектів на оновлення рухомого складу за рахунок переоцінки вартості основних фондів та зменшення відрахувань з прибутку в бюджет.

Виходячи з того, що проблема оновлення рухомого складу набула першочергову важливість, Програмою передбачаються такі основні напрямки оновлення тягового рухомого складу на 2008-2012 рр.:

· виведення до 2009 р. всіх вантажних локомотивів із пасажирського руху, дефіцити магістральних пасажирських електровозів змінного струму складає 87 од. Вантажні локомотиви, які використовуються для покриття цього дефіциту за витратами в 1,5 раза перевищує пасажирські.

 До 2009 р. необхідно закупити 90 од. більш економічних пасажирських електровозів нового покоління ДСЗ, а також 14 двосистемних електровозів.

Для покриття дефіциту магістральних електровозів постійного струму необхідно запустити 55 нових електровозів постійного струму, в тому числі 20 двосистемних. Вивілення до 2010 року локомотивів у приміському русі та їх заміна на електро- та дизель поїзда. Це дозволить підвищити ефективність тягового рухомого складу, значно скоротити експлуатаційні витрати та звільнити для іншої роботи 26 магістральних електровозів, 38 магістральних тепловозів, 39 маневрових тепловозів і 448 пасажирських вагонів;

· передбачається закупка 25 пасажирських тепловозів, які мають систему централізованого енергозабезпечення пасажирського поїзда.

Враховуючи значне старіння та списання в найближчі роки 426 секцій існуючого парку  електровозів постійного струму, передбачається закупка до 2011 р. 460 секцій сучасних електропоїздів. Передбачається до 2012 р. закупити електропоїзди змінного струму в обсязі 55-60 секцій щорічно.

Для заміни поїздів з локомотивною тягою у приміському сполученні передбачені закупки до 2011 р. – 175 вагонів сучасних економічних дизельпоїздів.

Для компенсації щорічного списання зношених і морально застарілих вантажних вагонів передбачається щорічно до 2012 року закупка 4,5-5,5 тис. вантажних вагонів, перш за все напіввагонів.

 У рамках Програми передбачається:

· впровадження прогресивних технологій у транспортно-експедиційний процес та процес перевезень вантажів на основі логістичних принципів, і в першу чергу, – на міжнародних перевезеннях: експортних, імпортних і транзитних в межах транспортних коридорів;

· створення орієнтованої на споживача гнучкої економічної системи організації управління, сприятливої до технічного прогресу та здатної до збереження і зміцнення позицій залізничного транспорту України на внутрішньому і міжнародному ринках транспортних послуг;

· приведення основних фондів, трудових і матеріальних ресурсів у відповідність з потребами економіки і населення в перевезеннях, скорочення витрат шляхом впровадження протизатратного механізму в усіх ланках господарства, ліквідації збиткових та низькорентабельних видів діяльності, виділення зі складу залізничного транспорту непрофільних виробництв та підприємств, які не входять до сфери основної діяльності;

· удосконалення економічних відносин залізничного транспорту із споживачами його послуг, суміжними видами транспорту, державою, регіонами, а також внутрігалузевих стосунків на ринкових принципах;

· удосконалення технології перевезень з метою підвищення їх швидкості, зменшення простоїв, особливо пропуску через державний кордон;

· модернізація телекомунікаційної системи та вдосконалення міжвідомчого і міждержавного зв`язку для обміну інформацією;

· забезпечення подальшого розвитку інтермодальних перевезень, відкриття нових маршрутів контейнерних перевезень.

 СОЦІАЛЬНА ТА КАДРОВА ПОЛІТИКА

НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Враховуючи важливість удосконалення соціальної політики необхідно прийняти радикально нову систему соціальних гарантій залізничників, в основу якої покладено основні принципи соціальної підтримки реальному вкладу працівника у корпоративний результат.

Для розв’язання цієї проблеми необхідне проведення ефективної соціальної політики,  для забезпечення соціальної стабільності в трудових колективах залізниць необхідно:

• підвищення мотивації праці шляхом збільшення заробітної плати, впровадження механізму, що забезпечує отримання винагородження працівниками у залежності від реальних результатів їх праці, зростання частки заощаджених коштів, що залишається в розпорядженні трудових колективів, забезпечення щорічного росту заробітної плати на 18-20 %;

• удосконалення функціонування соціальної сфери шляхом раціоналізації структури, розширення джерел інвестування, посилення взаємодії з місцевими органами влади;

• збереження як корпоративних, частини закладів охорони здоров`я та розширення рівня медичного обслуговування залізничників з виділенням на ці заходи щорічно не менше 25,0 млн. грн.

· розробити  методику по диференціації рівня тарифних ставок і окладів залізниць для різних категорій співробітників і в залежності від рівня життя в місці проживання залізничників за рахунок впровадження коефіцієнту збільшення не менше 1,8 раз;

· здійснення переходу від галузевої єдиної тарифної сітки до окремих систем оплати праці для керівників, спеціалістів;

· покращення житлових умов залізничників за рахунок видачі пільгової позики на придбання і будівництво житла, передбачивши щорічно виділення на ці цілі 30,0млн грн.  – це вкрай важлива політична і соціальна проблема;

· розширення  і збільшення фонду соціального захисту ветеранів праці, поступовий перехід на диференціацію виплати матеріальної допомоги ветеранам в залежності від росту державної пенсії і стажу роботи, виділяти на ці заходи щорічно до 10,0 млн грн;

· програма оздоровлення ветеранів праці в галузевих  санаторіях, передбачити виділення на ці цілі щорічно до 5,0 млн грн;

· програма матеріального заохочення і підвищення мотивації залізничників, безпосередньо пов’язаних з безпекою руху, за безаварійну роботу протягом року з щорічним виділенням на ці цілі до 6,0 млн грн;

· програма  підвищення матеріального добробуту залізничних династій буде включати в себе наступні направлення:

– покращення житлових умов з виділення на ці цілі щорічно до 14,0 млн грн. (безвідсоткові суди, компенсація відсотків за кредит, іпотека);

– оплата за навчання у вищих учбових закладах дітей із династій залізничників, які пройшли  конкурс, з виділенням на ці цілі щорічно до 5,0 млн грн;

· організація пільгового літнього відпочинку в галузевих санаторіях членів сімей династій залізничників з виділенням на ці цілі щорічно до 2,0 млн грн;

· програма соціальних гарантій  молодих спеціалістів буде включати в себе наступні напрями:

– створення умов для пільгового придбання житла з виділенням на ці цілі до 20,0 млн грн. щорічно (безвідсоткові суди, компенсація відсотків за кредит, іпотека);

– організація літнього відпочинку в галузевих санаторіях, придбання пільгових сімейних путівок для молодих спеціалістів, з виділенням щорічно до 3,0 млн грн;

– оплата за підвищення кваліфікації.

· програма соціальних гарантій багатодітних сімей залізничників буде включати в себе наступні направлення:

–  покращення житлових умов, з виділенням на ці цілі щорічно до 10,0 млн грн;

–  додаткові виплати на кожну другу і третю дитину у віці до 16 років з виділенням на ці цілі щорічно до 3,0 млн грн;

–  оплата за навчання у вищих учбових закладах дітей із багатодітних сімей залізничників, які пройшли конкурс – виділення на ці цілі щорічно до 2,0 млн грн;

– організація пільгового літнього відпочинку в галузевих санаторіях багатодітним сім’ям залізничників, з виділенням на ці цілі щорічно до 1,5 млн грн;

– розширення рівня медичного обслуговування для багатодітних сімей залізничників, щорічно на ці цілі передбачається до 2,0 млн грн.

У проведенні кадрової політики передбачається:

· створення корпоративної системи підвищення кваліфікації кадрів;

· розробка і реалізація молодіжної програми, спрямованої на профорієнтацію, підготовку і залучення молодих спеціалістів;

· розширення та підвищення якості підготовки спеціалістів галузі;

Соціальна політика на залізничному транспорті має проводитись на принципах партнерства з галузевими профспілками. Зокрема питання, пов`язані з умовами праці, заробітної плати та іншими соціальними проблемами, вирішуватимуться у межах галузевої угоди (колективного договору).

ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок власних коштів залізниць, державного бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.

Орієнтований обсяг фінансування Програми розвитку залізничного транспорту на 2008-2012 рр. становить 26,5 млрд грн, у тому числі:

· фінансування програми оновлення рухомого складу – 16,5 млрд грн;

· фінансування колійного господарства  - 7,0 млрд грн;

· фінансування господарства електропостачання, автоматики, телемеханіки та зв’язку – 3,0 млрд грн;

· фінансування соціальної Програми – 650, млн грн.

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Виконання Програми розвитку залізничного транспорту дасть мож-ливість щодо:

економіки держави:

· підвищити рівень транспортної забезпеченості економіки та населення держави;

· сприяти впровадженню організаційно-правових, економічних і техніко-технологічних передумов для запровадження принципів європейської транспортної політики щодо забезпечення інтеграції залізничного транспорту України до європейської і світової транспортних систем;

· скорочення часу проведення митних, прикордонних та інших встановлених законодавством контрольних процедур під час перетину державного кордону;

· стимулювання розвитку національного транспортного машино-будування;

· сприяння підвищенню макроекономічних і соціальних показників, розвитку різних галузей економіки, створенню нових робочих місць;

· нарощення конкурентних можливостей підприємств галузі на внутрішньому і зовнішньому ринках транспортних послуг;

залізничного транспорту:

· перехід на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку галузі;

· підвищення рівня інвестиційної привабливості національних залізниць;

· забезпечення зниження зносу основних фондів;

· підвищення ефективності діяльності підприємств залізничного транспорту;

· підвищення соціального захисту робітників залізничного транспорту та престижності відповідних професій;

· удосконалення організаційної структури та системи управління залізничним транспортом за видами комерційної діяльності;

· формування цілісної системи управління інформаційними ресурсами;

· удосконалення організації і технології перевезень на основі логістичних принципів та розвитку системних транспортно-складських комплексів у транспортних вузлах;

· збільшення обсягів транзитних перевезень;

користувачів транспортних послуг:

· підвищення якості транспортних послуг;

· забезпечення рівного доступу до користування послугами об’єктів інфраструктури;

· зменшення транспортної складової частини у вартості товарів і послуг;

· скорочення часу транспортування і переробки вантажів;

· розвиток системи комплексного транспортно-експедиційного обслу-говування та надання транспортних послуг на рівні європейських стандартів при виконанні міжнародних перевезень: експортних, імпортних та транзитних.

Додаток 1

П Р О Г Р А М А

першочергових заходів щодо стабілізації

діяльності залізничного транспорту

(Програма 100 днів)

1. Скасувати усі витратні об`ємні показники роботи структурних підрозділів залізниць.

2. Запровадити коефіцієнт збільшення тарифних ставок і окладів у 1,8 разів для залізничників, що працюють у ДН, ТЧ, ВЧД, ПЧ, ВЧ, ДС, ШЧ, ЕЧ, НГЧ (БМЕУ), розташованих у великих індустріальних містах України.

3. Скасувати всі накази по вилученні в структурних підрозділів доходів, отриманих від підсобно-допоміжної діяльності. Гарантувати 100% збереження цих доходів у повному розпорядженні структурних підрозділів.

4. Переглянути всі технічні й об`ємні показники роботи для станцій 2-3-4-5 класу, зберігши тільки показники місцевої роботи й одержання доходів.

5. Скасувати всі показники для квиткових касирів і провідників пасажирських вагонів, установити для них основний критерій оцінки роботи – виконання посадових інструкцій.

6. Відновити курсування усіх раніше скасованих вагонів-ресторанів у пасажирських поїздах.

7. Забезпечити 100 % виконання графіка руху електропоїздів та дизельпоїздів у приміському сполученні.

8. Скасувати всі економічно необґрунтовані пільги і знижки на залізничні тарифи по перевезення вантажів.

9. Скасувати накази щодо переведення спеціалізованого рухомого складу «Укрспецвагон» та «Рефтранс» на нову нумерацію рухомого складу.

10. Відновити функціонування благодійного фонду соціальної підтримки

        ветеранів залізничного транспорту.

11. Скасувати всі накази щодо заборони прийняття на роботу структурними підрозділами. Розробити нову корпоративну стратегію кадрової політики.

12. Постановою Кабінету Міністрів України встановити систему призначення на керівні посади на залізничному транспорті тільки після відпрацювання не менш 2-3 років на посадах нижчого рівня.

13. Відновити в повному обсязі діяльність служби робочого постачання на залізницях.

14. Створити на кожній дорозі спеціалізовані агрофірми відповідно до програми розвитку села.

15. Запровадити моніторинг технічного стану вузлів і агрегатів локомотивів з метою визначення обсягів їхнього ремонту і номенклатури запасних частин і матеріалів до постановки їх у ремонт. Відновити систему планово-попереджувальних ремонтів залізничного рухомого складу.

16. Розробити і затвердити довгострокову програму розвитку підприємств транспортного машинобудування і ремонту залізничного рухомого складу з метою нормативного відновлення основних засобів, передбачивши в ній джерела фінансування.

17. Відновити систему кооперації щодо виготовлення і ремонту запасних частин та агрегатів (устаткування) між суб`єктами господарювання, що перебувають у підпорядкуванні або під керівництвом Міністерства транспорту і зв`язку (Укрзалізниці). Створити об`єднання державних та акціонерних (25% і більше акцій за державою) промислових підприємств залізничного транспорту.

18.  Організаційно вирішити питання про створення єдиної системи підготовки фахівців для залізничного транспорту за схемою: училище (ліцей) – технікум – університет під патронатом вищих навчальних закладів.

19. Скоротити в 2 рази проведення всіляких перевірок і ревізій у структурних підрозділах залізниць. Проводити лише планові, комплексні ревізії.

20. Розробити нове Тарифне керівництво №4 (тарифні відстані) з урахуванням оптимальних напрямків вантажопотоків і собівартості перевезень на визначених ділянках і напрямках.

21. Створити в місцях зародження і погашення вантажопотоків Сервісних центрів за принципом «Єдиного вікна».