На початку вересня на виборах до парламенту пройшли б п’ять політичних сил: Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, блок “Наша Україна – Народна самооборона”, Комуністична партія України та Блок Литвина.

Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомив директор Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України, член-кореспондент АПН Микола СЛЮСАРЕВСЬКИЙ, презентуючи результати всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного Інститутом 4-8 вересня

Так, згідно з розподілом голосів активного електорату - тих громадян, які тією чи іншою мірою схильні брати участь у голосуванні, Партія регіонів набирає 31,6%; Блок Юлії Тимошенко – 22,8%; блок “Наша Україна – Народна самооборона” – 12,9%; Комуністична партія України – 5,7%. Блок Литвина, який, як зазначив М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ, у попередні місяці при опитуваннях балансував на грані тривідсоткового рубежу, зараз набирає 4,6%.

Відео дня

“Сказати з впевненістю, що такий показник у цього блоку залишиться й надалі, ми не можемо, оскільки ці результати отримані вперше, але шанс перетнути тривідсотковий бар’єр у блоку (Литвина), безмовно, є. Якщо ця тенденція збережеться, то він потрапить до Верховної Ради, і в політичних розкладах буде відігравати, зрозуміло, немалу роль”, - вважає М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ.

За його інформацією, наближається до прохідного виборчого бар’єру Соціалістична партія України, за яку готові проголосувати 2,6% опитаних. За всеукраїнське об’єднання “Свобода” та Прогресивну соціалістичну партію України мають намір проголосувати по 1,2% респондентів.

“Решта 12 партій і блоків поки що не набирають і по 1% і разом відтягують лише близько 4% голосів”, - сказав директор інституту.

Вагаються з вибором серед тих, хто схильний голосувати, 10,7% респондентів і збираються проголосувати проти всіх - 2,6%.

М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ також повідомив, що, порівняно з квітнем цього року, коли Президент України підписав перший указ про розпуск Верховної Ради V скликання, громадська думка помітно змінилася в бік підтримки позачергових парламентських виборів. Сьогодні цілком підтримують їх проведення 26,2% респондентів, скоріше підтримують, ніж не підтримують, – 23,1%, що разом становить 49,3% (у квітні тих, хто підтримує, дострокові вибори, було 38,8%). Натомість зовсім не підтримують проведення виборів і скоріше не підтримують, ніж підтримують, 38,4% опитаних (проти 49,8% у квітні).

Найбільшу підтримку позачергових виборів респонденти висловлюють у західному регіоні, де переважають прихильники опозиційних партій. Тут проведення виборів тією чи іншою мірою підтримують 70,6% опитаних. У центральному регіоні схвально ставляться до виборів 55,3%, у південному – 45,5%, у східному – 30,9%. На Сході й нині, за два тижні до виборів, 55,4% людей заперечує доцільність їх проведення. Схвалює проведення виборів передусім молодь. У віковій групі 18-29 років за дострокові вибори висловилися 56,8% опитаних, тоді як у групі від 56 років і старше – 45,8%. Частіше за вибори ратують жінки (51%), ніж чоловіки (47,5%). Підтримка виборів збільшується зі зростанням рівня освіти опитаних (від 41% серед респондентів з неповною середньою освітою до 56,2% серед осіб з повною вищою освітою).

М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ зазначив, попри незгоду значної частки респондентів з потребою позачергових виборів, електоральна активність під час їх переведення обіцяє бути високою – 60-70%. Згідно з даними опитування, до участі в голосуванні схиляються загалом 82,7% опитаних, причому 46,4% вже твердо вирішили голосувати. Звертає на себе увагу зростання електоральної активності жителів східного регіону (у квітні про намір голосувати тут заявляли загалом 69% респондентів, у вересні – 80,9%), що пояснюється, ймовірно, усвідомленням невідворотності виборів і зміною позиції щодо них керівництва владної коаліції. Але найвищою явка на вибори може бути на заході (85,5%) і, як не дивно, на півдні (85%). У центральному регіоні відповідний показник нині становить 81,8%.

У ході соціологічного дослідження було опитано 2 тис. респондентів в АР Крим, усіх областях України та Києві. Опитуванням було охоплено 250 населених пунктів, з яких 119 – міські, 131 – сільські. Опитування проводилося за квотною вибіркою, що репрезентує населення віком від 18 років і старше. Квотування здійснювалося за статтю, віком, рівнем освіти, типами та розмірами населених пунктів. Похибка вибірки становить 2,2%.