Голова партії “Нова сила” Юрій ЗБІТНЄВ ініціює скликання Конституційних зборів, на яких буде ухвалено нову Конституцію України з подальшим винесенням її на всенародний референдум.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Ю.ЗБІТНЄВ заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
Він зазначив, що 30 серпня в Києві було створено оргкомітет зі скликання суверенних Конституційних зборів за народною ініціативою. До оргкомітету увійшли ряд громадських організацій та політичних партій, які не беруть участі в позачергових парламентських виборах. Учасники оргкомітету пропонують лідерам громадських організацій, політичних партій, відомим громадським діячам взяти участь в установчій конференції щодо скликання Конституційних зборів у вересні-жовтні 2007 року на засадах Нового суспільного договору, який передбачає мету держави – збереження і зростання її корінного населення, персональну відповідальність вищих посадових осіб та контроль за діяльністю влади.
“Ініціатива щодо скликання Конституційних зборів знайшла відображення в багатьох колективах і громадських організаціях України, зокрема в Громадській асамблеї України, куди входить понад 350 громадських організацій”, - сказав Ю.ЗБІТНЄВ.
За його словами, вже підписано меморандум з Громадською радою України, яку представляє Валентин ХАЛЕЦЬКИЙ, який також підтримує скликання Конституційних зборів України.
Ю.ЗБІТНЄВ зазначив, що усталеної процедури Конституційних зборів у світі немає. Він нагадав, що ст. 5 та 69 Конституції України передбачають, що громадянам ніхто не заважає зібратися і проголосити установчі збори. “Безумовно, потрібен певний консенсус в суспільстві. Цей консенсус вже має певні чіткі обриси”, вважає він.
На переконання Ю.ЗБІТНЄВА, Конституційні збори мають формуватися за подвійним принципом - представницький принцип або делегування та вибори. Він наголосив, що Конституційні збори будуть легітимними лише у випадку, “якщо є вибори безпосередньо народом”.
Щодо представництва, то, на думку Ю.ЗБІТНЄВА, мають бути делеговані представники громадських організацій, всіх політичних партій, національних меншин, мери міст, “моральні авторитети”. Ю.ЗБІТНЄВ вважає, що одним з механізмів є проведення конференції, яка має обрати комісії по напрямках – щодо форми державного правління, політичного режиму, політико-територіального устрою, місцевого самоуправління. За його словами, комісії напрацьовують рекомендації, які потім обговорюються.
“Конституційні збори - це не одномоментний акт, це може бути розтягнуто в часі і на півроку, і на рік”, - сказав він, додавши, що легітимність цих зборів може бути набута тільки шляхом безпосередніх виборів і вже на остаточному етапі, коли буде погоджено текст Конституції, буде доцільно зібрати дійсно Загальнонародне віче і продумати механізм голосування.
У свою чергу В.ХАЛЕЦЬКИЙ представив свій проект моделі двопалатного парламенту України. За його словами, саме цю модель підтримує Громадська рада України впродовж свого десятирічного існування.
В.ХАЛЕЦЬКИЙ повідомив, що класична модель двопалатності передбачає існування верхньої палати від територіального або регіонального представництва і нижньої палати від політичного або індивідуального депутатського представництва.
За словами В.ХАЛЕЦЬКОГО, нижня палата - Громадська рада України - створюється за принципом представництва існуючих в суспільстві інтересів, професій і територій. ЇЇ основною функцією є тактичне спрямування законодавчих актів на реалізацію суспільно значимих інтересів громадян, а також як механізм противаги політичному волюнтаризму окремих політичних сил, представлених у Верхній палаті парламенту. На переконання В.ХАЛЕЦЬКОГО, правове оформлення такої моделі двопалатності, при якому нижня палата парламенту узгоджує і схвалює законодавчі акти до розгляду, а верхня палата їх розглядає і приймає, надає ефективної дієвості процесу державотворення, оскільки наявність нижньої палати не дозволяє зашкодити суспільному інтересу при прийнятті нових правил і встановлень, а також верхня палата спрямовує їх на досягнення стратегічних цілей без погіршення існуючого стану суспільства.
