Українська асоціація підприємств легкої промисловості глибоко схвильована ситуацією, що склалася на ринку товарів легкої промисловості, яка свідчить про неухильне витіснення з внутрішнього ринку вітчизняної продукції імпортними товарами. Це пов`язано з тим, що на внутрішньому ринку втрачаються позиції через загальну непрозорість ринку, неврегульованість імпорту, обсяги якого щорічно збільшуються, а основне - це нерівні умови конкуренції. Вже два роки це питання виноситься на державний рівень. Неодноразово Українська асоціація підприємств легкої промисловості подавали звернення на Президента України, Кабінет міністрів та Верховну Раду.
Доля імпортованих товарів на ринку України зросла до 80 – 90%. При реальній ємності ринку в обсязі 40 - 50 млрд. гривень офіційна присутність вітчизняних товарів складає лише 6,5 млрд. гривень, тобто, ринок України майже повністю "тінізований". Така ситуація склалася внаслідок відсутності дієвого контролю за ввезенням імпортних товарів на митну територію України, відсутній механізм щодо встановлення рівнів митної вартості на товари, контрабандне ввезення товарів в Україну, не здійснюється контроль за якістю і безпечністю товарів. Зараз ми бачимо дві основні проблеми – контрабанда і продаж контрабандного товару, без сплати податків, завдяки двом існуючим системам оподаткування в країні: стандартної та спрощеної.
Значну загрозу національному виробнику становить масове ввезення в Україну товарів групи «second-hand» (одяг та інші вироби, що використовувалися, за кодом УКТЗЕД 6309), обсяги яких щорічно зростають і досягли критичної межі. Так, за 2006 рік ввезено в Україну товарів групи «second-hand» в обсязі 77 032 т на суму 47 510 тис. дол. США або 1,6 кг на одного жителя України.
В Росії, також завозиться «second-hand», але бюджет країни має істотні надходження у виді 1,5 євро за 1 кг, незалежно від ціни що декларується при ввозі товару, і платять усі. В цей же час на Україні середня ціна - 0,15 доларів за 1 кг, що іде до бюджету при середній інвойсовій ціні що декларується – 0,5 за 1 кг. Різниця відчутна. Чи насправді бюджет України заможніше російського? Адже тільки в цьому конкретному випадку, виграш надходжень до бюджету країни був би: 77 032 000кг х 2,1$ = 161 млн.767 тис – 11, 554 млн.(реальні надходження від «second-hand») = 150, 213 млн.$
При цьому, зібрані в європейських країнах товари групи «second-hand», кращі з яких у них же і реалізуються, а в Україну ввозяться лише залишки цих товарів, у тому числі одяг від хворих та померлих людей. Це в основному товари низької якості, зі значними дефектами, дрантя, відходи, які упаковані в тюки і без сортування. Присутність значних обсягів товарів групи «second-hand» на території України несе загрозу для життя і здоров`я населення України через ризик ввезення товарами групи «second-hand» чинників невідомого походження, які можуть бути збудниками особливо небезпечних інфекцій, а також додатково створює у країні екологічну проблему через забруднення навколишнього середовища.
Ось що говорить щодо ситуації, сформованої на нашому ринку з товаром "second-hand" Віце-президент Укрлегпрому, Голова організації роботодавців у легкій промисловості м.Києва - Олександр Соколовський: «Потрібно відзначити, що мито при ввозі "second-hand" на територію Росії в кілька разів вище, чим при ввозі цього товару в Україну, завдяки чому потік "second-hand" практично припинився. Чим російська легка промисловість задоволена з ряду причин. Однієї з них є те, що іноді під видом "second-hand" іде контрабанда, і так само немає секрету в тому, що це один із самих криміналізованих сегментів продажу. Це говорить про те, що цей ринок у тіні і бюджет від цього нічого не має.
Найбільша криміналізація у проституції і "second-hand", ці два поняття можна поставити в одну площину. Прикладом чого можуть служити п`ять пожеж за два роки на ринках де продається товар "second-hand", а рішенням проблем за допомогою пожеж, мало який бізнес може таким похвалитися. Це пояснюється тим, що все "чорне", нелегальне, неконтрольоване цікавить тільки криміналітет.
Наша легка промисловість не може не платити податки. Ми не просимо звільнити нас від сплати податків, ми просимо рівних умов для імпортерів готових виробів й вітчизняного виробника. Ввозити "second-hand" можна, але держава повинна хоч що-небудь від цього мати, адже збільшення вартості при ввозі цього товару не контролюється. Завозиться за копійки, потім перепродається за вищою ціною і усе це без сплати податків. Не говорячи про санітарно-гігієнічні норми й медичні показники цього товару.
Можна наводити приклади не тільки на людях, які купили одяг дешевше й не важливо оброблений він чи ні, а можна навести приклад на найбільших відомствах і міністерствах країни. Наприклад, зараз фірма «Укррос» намагається затвердити через Міністерство оборони постачання камуфляжної тканини з Китаю (артикул 1964). При тому, що аналогічну продукцію за тією ж ціною, але при наявності контролю якості виготовляють Черкаський шовковий комбінат і ПО «ТК Донбас». Куди подітися вітчизняним виробникам, якщо їх практично витіснили із «цивільних» замовлень, а тепер намагаються витіснити і із відомчих замовлень. Навіщо лобіювати китайських виробників, тим більше, що різниці в ціні немає й наші виробники виготовляють якісний товар?! А китайські виробники у свою чергу на цьому непогано заробляють, тому що у них держава надає дотації на експорт продукції легкої промисловості та відшкодовує НДС при експорті. Крім того у Китаї, на відміну від України, усі технології й устаткування заходять без податків і мита, а в нас, коли йде переоснащення устаткування, ми повинні платити ПДВ за ввіз устаткування.
Легка промисловість просить рівних умов, а створення рівних умов це справа держави.»
Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 № 4004-ХП передбачено, що ввезення продукції з-за кордону, її реалізація чи використання в Україні здійснюється лише за наявності даних щодо безпеки для здоров`я населення. У разі відсутності цих даних, які встановлюються державним санітарним лікарем України, ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання санітарно-епідеміологічної експертизи.
Отож законодавство в Україні є, але воно не виконується. Міністерство охорони здоров`я України при ввезенні на митну територію України товарів групи «second-hand» не здійснює їх санітарно-епідеміологічний контроль, а представники зі сторони експортерів, надаючи документ щодо санітарної обробки товарів не несуть відповідальності за його достовірність і цей документ не врегульовано на міждержавному рівні. На сьогодні ввезення і реалізація в Україні товарів групи «second-hand» набуло загального національного масштабу і становить загрозу для безпеки держави та створює негативний імідж країни.
За словами, Президента-голови правління Української асоціації підприємств легкої промисловості, Валентини Ізовіт, вирішення цієї проблеми члени Асоціації бачать в організації санітарно-епідеміологічного контролю товарів групи «second-hand» як таких, що пов`язані з потенційною небезпекою для здоров`я людей. Для чого пропонують визначити єдиний пункт пропуску через державний кордон України для ввезення товарів групи «second-hand» та здійснювати їх відповідну санітарну обробку. Крім того, для кардинального вирішення цього питання необхідно запровадити ліцензування такого виду господарської діяльності як ввезення, реалізація і використання одягу та інших виробів, що використовувалися, шляхом внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-ПІ, а також визначити Міністерство економіки України органом ліцензування даного виду господарської діяльності.
За додатковою інформацією звертайтесь до прес-служби:
E-mail: press_kp@tk.kiev.ua
Тел./факс: 451 - 46 – 29
моб. 8 095 662 98 40 - Ірина
8 095 898 63 46 – Ольга
