Результати всеукраїнського соціологічного дослідження
в рамках річної програми досліджень
«МЕНТАЛЬНІ ОСНОВИ ВИБОРУ»
В рамках річної програми соціологічних досліджень «МЕНТАЛЬНІ ОСНОВИ ВИБОРУ» Інститут Горшеніна завершив шосте всеукраїнське дослідження, яке проводилося з 20 червня по 4 липня 2007 року у 128 населених пунктах України.
Всього, згідно маршрутної вибірки, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 2006 респондентів, які репрезентують доросле населення України віком від 18 років. Квотами у вибірці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент. Загальна кількість пунктів опитування 129 (62 міста і 66 сіл). Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/- 2,2%.
Інструментарій всіх досліджень річної програми формується соціологами із залученням спеціалістів в галузі соціальної психології, що дозволяє вивчати нові області суспільної думки.
За результатами завершеного шостого соціологічного дослідження експерти інституту зробили наступні висновки:
1. Виборці здійснюють свій політичний вибір ірраціонально. Виборці підтверджують те, що у своєму виборі вони переважно орієнтуються на власні симпатії та антипатії до політичних лідерів. Чверть респондентів відверто говорять про те, що вони не будуть враховувати результати діяльності політичних партій, які представлені у місцевих органах влади, при голосуванні за списки партій до Верховної Ради (25,93%)
2. Українці звикли чути в якості передвиборчих обіцянок підвищення зарплат і пенсій, і тому ці обіцянки не впливають на їх вибір. Таким чином, виборці очікують, що політики будуть обіцяти: підвищення зарплат і пенсій (84,22), покращення медичного обслуговування (45,34%), повернення заощаджень Ощадбанку (42,74%), ліквідацію корупції (41,98%), створення нових робочих місць (39,28%). При цьому близько двох третин опитаних впевнені, що ці обіцянки не будуть виконані (67,77%). Також майже 40% виборців впевнені, що підвищення зарплат і пенсій не вплине на їх політичний вибір.
3. Українське суспільство має песимістичне ставлення щодо об’єктивності волевиявлення виборців. Третина опитаних вважає, що результати виборів все одно сфальсифікують (33,73%), виборців просто використовують під час виборів (27,26%). Українське суспільство також має песимістичне ставлення щодо можливості власного впливу на результат виборів: влада все одно не стане кращою – 32,03%, нема з чого вибирати – 24,15%, один голос нічого не вирішує – 18,62%.
4. Близько двох третин опитаних вважають, що політичні партії повинні публічно звітуватися за діяльність своїх міністрів, які працювали в структурах виконавчої влади (68,73%).
5. Респонденти вважають, що політичні партії, які представлені у місцевих органах влади, повинні нести відповідальність за вирішення проблем на місцях (згідно пріоритетності): правопорядок – 54,18%, якість доріг – 48,56%, вивезення сміття та дотримання чистоти – 44,66%, ремонт житлового фонду – 41,72%, газифікацію – 36,35%, водопостачання – 34,08%, питання землекористування – 28,41%.
6. Українське суспільство сильно політизоване. Тільки від 4,47% до 6,93% стверджують, що не цікавляться політикою. 67,3% опитаних заявили, що вони візмуть участь у виборах (безумовно, так – 25,70%, скоріше всього, так – 41,60%).
7. Виборці хочуть бачити «товар лицем». На вибір тієї чи іншої партії або блоку під час передвиборчої кампанії впливають (згідно пріоритетності): дебати між політичними лідерами – 37,58%, зустрічі з виборцями – 37,38%, партійна програма – 34,03%, виступи по телебаченню, радіо – 28,29%, новини в засобах масової інформації – 25,24%.
8. Приблизно дві третини респондентів вважають, що вони мешкають у населених пунктах, які або зупинилися у своєму розвитку, або приходять у занепад. В селах цей показник складає 81,2%, у селищах міського типу – 67,6%. У містах обласного підпорядкування – 61,9%. Причому слід звернути увагу на той факт, що близько половини респондентів у селах вважають свої населені пункти такими, що приходять у занепад.
