Нова загроза державній безпеці - перекроювання Конституції під вибори - В.Кулик

11:21, 13 липня 2007
0 0

13 липня в УНІАН відбулася прес-конференція експертів Центру досліджень проблем громадянського суспільства на тему: «Політико-правовий аналіз проектів нової Конституції – від Президента Віктора Ющенка, спікера ВР Олександра Мороза та лідера КПУ Петра Симоненка». Учасники конференції порівняли проекти Основного Закону, визначили їх слабкі та сильні сторони, обговорили можливі нові загрози державності від конституційної реформи.

У прес-конференції взяли участь директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, керівник юридичного відділу ЦДПГС Олександр Палій.

Фахівці Центру презентували експертну доповідь «Конституційна реформа: підходи основних політичних гравців», де проаналізували проекти конституційних змін, запропоновані президентом України Віктором Ющенком, спікером Верховної Ради Олександром Морозом та лідером Комуністичної партії України Петром Симоненком.

На думку експертів ЦДПГС, попри те, що проблема реформи Основного Закону України піднімається напередодні дострокових парламентських виборів, вона є надзвичайно актуальною для громадянського суспільства. У той же час, не всі політичні гравці визначилися зі своєю позицією стосовно Конституційної реформи. Зокрема, найменшу активність в плані конституційних змін проявляють Партія Регіонів та БЮТ. Очевидно, їх влаштовує нинішня ситуація з розподілом влад та забезпеченням прав людини в Україні.

Показовим, на думку експертів ЦДПГС, є те, що законопроект О. Мороза та президентські ініціативи зосереджуються виключно на змінах до Конституції, що стосуються розподілу повноважень між гілками влади, і через це вони свідомо обминають проблематику прав, свобод та обов’язків людини і громадянина (Розділ 2). 

Натомість проект КПУ зосередилась саме на правах та соціальних гарантіях громадянина. Зокрема, Стаття 50 закріплює положення про встановлення рівня зарплатні не нижчої за офіційний прожитковий мінімум. До цього в Конституції була зафіксована тільки прив’язка пенсій та певних соціальних виплат до офіційно мінімуму. Також проект КПУ передбачає наявність державних програм будівництва житла, що означає активну участь держави в житлобудівництві. Таке положення сприятиме зменшенню вартості житла для громадян.

Важливою конституційною новацією від КПУ є також закріплення безоплатності медичної допомоги та заборони скорочення мережі державних і комунальних навчальних закладів. Проте, є також і деякі невідповідності. Наприклад, в проекті нечітко прописаний розподіл влади на законодавчу, законодавчу та судову. 

Аналізуючи проект конституційних змін від президента Віктора Ющенка, експерти ЦДПГС відзначили низку позитивних новацій. Зокрема, на особливу увагу громадянського суспільства заслуговують пропозиції глави держави стосовно введення права конституційної скарги громадян, народної законодавчої ініціативи (прийняття законопроектів референдумом) та застосування народного вето (відміна прийнятих парламентом законів через референдум). Такі форми участі громадян демократизують систему влади та наближують її до європейських стандартів.

Проте, як зазначив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, ці президентські новації можуть бути перекреслені «кучмівським духом» пропозицій самого Ющенка. Зокрема, мова йде про запровадження двопалатного парламенту, скорочення терміну повноважень ВР та її чисельності, а також про можливість розпуску парламенту через неприйняття програми уряду (у 15-денний строк). Ситуацію не рятує навіть зустрічна відповідальність президента та парламенту: призначення президентом референдуму про розпуск ВР, а у випадку його провалу  - припинення повноважень президента двома третинами ВР.  

Окремо експерти Центру проаналізували положення конституційного проекту Олександра Мороза. На думку експерта ЦДПГС Олександра Палія,  навіть побіжний огляд проекту конституційних змін О. Мороза вказує на його відверте бажання наблизити Конституцію України майже до моделі парламентської республіки з надзвичайно слабким Президентом та з надзвичайно міцним урядом.

Проект Мороза передбачає наявність держадміністрацій на місцях, проте ця вертикаль переходить до Кабміну. Президент України майже абсолютно усувається від участі у формуванні уряду. Призначення ключових посад Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України здійснюється виключно Верховною Радою. Проте найцікавішим пунктом морозівського проекту є те, що функції головнокомандуючого президент може здійснювати виключно під час військових дій (оголошення війни тощо). Але оголошувати війну та приймати рішення про військовий стан може виключно ВР.

Звісно, процес конституційної трансформації, що зараз значно пожвавився, тільки набирає оберти. Центр досліджень проблем громадянського суспільства буде відслідковувати всі значимі конституційно правові ініціативи, особливо напередодні вересневих парламентських виборів.

 

Контактний тел.: 234 89 21,

8 (050) 385 82 82 (Кулик Віталій Олександрович, директор ЦДПГС)

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter