Свобода слова в Україні: становлення, механізми та методи боротьби

14:17, 05 липня 2007
0 0

27 червня 2007 року Апеляційний суд міста Києва поставив крапку у трирічному судовому переслідуванні „5 каналу”. Було винесено ухвалу, згідно якої скаргу народного депутата Володимира Сівковича залишено без задоволення. Раніше, 20 липня 2006 року, таке саме рішення виніс Печерський районний суд столиці. Восени 2004 року Володимир Сівкович звернувся до Печерського районного суду Києва із позовом про захист честі і гідності до „5 каналу” і особисто Петра Порошенка. Як наслідок, у розпал виборчої кампанії, за 10 днів до першого туру президентських виборів рахунки „5 каналу” та П.Порошенка були арештовані. Єдиний на той момент опозиційний канал почали відключати від ефіру в регіонах.

Через посилення тиску, відмову працювати за „темниками” та бажання гідно із чітким дотриманням стандартів журналістської етики виконувати свій обов’язок перед суспільством, 25 жовтня 2004 року колектив „5 каналу” прийняв рішення про початок акції протесту, оголосивши про голодування колективу. Боротьбу журналістів „5 каналу” за свої права підтримали інші мас-медіа. Масовий спротив цензурі згодом переріс у „журналістську революцію”, а всеукраїнське небажання миритися із фальсифікацією виборів у Помаранчеву революцію.

Рішення Апеляційного суду міста Києва – це перемога усіх журналістів у боротьбі з цензурою та тиском. Це знак до представників професії, що боротися не тільки можливо, але й треба. Ми перемогли, бо ви були небайдужими!

З цього приводу учасники подій: Голова наглядової ради „5 каналу” Петро Порошенко, Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова  V скликання (шеф-редактор „5 каналу” 2003-2005 р.) Андрій Шевченко, генеральний директор „5 каналу” Іван Адамчук, генеральний продюсер „5 каналу” Юрій Стець взяли участь у прес-конференції на тему „Свобода слова в Україні: становлення, механізми та методи боротьби”.

 

Голова наглядової ради „5 каналу” Петро Порошенко переконаний, що „рішення суду - це не лише перемога журналістів і політика. Це перемога усього суспільства, демократії та свободи слова. Я радий, що темники і технології закриття рота ЗМІ зазнали поразки. „СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ!” – наголосив П.Порошенко.

Медіа-директор „RBC-Україна” (шеф-редактор „5 каналу” 2005-2006 рр.) Роман Скрипін з нагоди перемоги каналу зазначив: „Шкода, що так довго тривав процес. Довелося вдаватися до акцій протесту, голодування і майже три роки ходити по судах, щоб довести свою правоту. Але, останню крапку в цьому поставлено і це вселяє надію на те, що бандити таки сидітимуть у тюрмах”.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова  V скликання (шеф-редактор „5 каналу” у  2003 - 2005 р.) Андрій Шевченко переконаний: „Хамство проти журналістів не може залишатися безкарним. Сьогодні є справедливість щодо Сівковича, наступним має бути Калашников та інші політики, які намагаються закрити рот пресі. Вважаю в майбутньому необхідно зробити так, щоб журналісти були захищені від судових переслідувань на кшталт спец-операції Сівковича”.

Генеральний продюсер „5 каналу” Юрій Стець вважає, що „важливим є не сатисфакція над окремо взятою людиною, у даному випадку, на прізвище Сівкович, а те, що таке явище як „сівкунство” отримало по заслузі. Відверто цинічній спробі заткнути рота журналістам було дано гідну оцінку відразу, але ми пройшли всі необхідні процедури для того, щоб довести це і юридично. Журналісти вкотре довели, що вони мають право на професію. І це класно!”

Генеральний директор „5 каналу” Іван Адамчук: „Незважаючи навіть на такий тривалий  розгляд справи, приємно констатувати, що ми перемогли. Журналістська солідарність стала запорукою перемоги свободи слова в Україні. І саме журналістська солідарність повинна стати гарантом непохитності нашого спільного завоювання та недоторканності прав ЗМІ загалом і кожного журналіста окремо”.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter