Асоціація „Підприємців та промисловців – постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб” проводить 27 червня 2007 року об 11-30 в приміщенні УНІАН за адресою: вул. Хрещатик,4 прес-конференцію на тему:
„Про прояви рейдерства на ринку державних закупівель та шляхи їх подолання”
1. Схеми зірвання процедур закупівель, які використовують недобросовісні учасники ринку державних закупівель:
- подання скарги „лжеучасником” процедури закупівлі (компанія після отримання рахунку для оплати тендерної документації звертається зі скаргою, так і не оплативши та не отримавши тендерну документацію, що затягує проведення процедури закупівлі);
- демпінгування під час проведення державних закупівель (за спільною домовленістю з організатором торгів будь-яким шляхом досягається перемога в тендері та після укладення договору ціна, заявлена на торгах підвищується; під час виконання укладеного договору поставляється продукція, яка по якісних характеристикам не відповідає вимогам замовника; зрив тендеру);
- „фіктивна” участь в процедурах закупівель.
2. Приклади рейдерських дій з боку учасників процедур державних закупівель (зірвання процедур закупівель, що організовуються Міністерством Оборони України).
Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, а саме ст.ст.37, 37-1 надають право особам, які не мають статусу учасників процедур державних закупівель оскаржити їх результати.
Слід звернути увагу на те, що деякі суб`єкти господарювання цим правом зловживають.
Протягом тривалого часу спостерігається ситуація зриву декількох процедур закупівель продуктів нафтопереробки Міністерством оборони України.
Компанія, що звернулась за рахунком для оплати тендерної документації та отримала його, вважає себе учасником тендеру і звертається зі скаргою на дії Замовника.
Згідно ст.1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” учасник процедури закупівлі – фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію.
Отже, звернення за отриманням рахунку – це виявлення наміру прийняти участь у процедурі державної закупівлі, а його оплата – підтвердження цього наміру.
Таким чином, особа, яка тільки отримала рахунок для оплати вартості тендерної документації, не підтвердила свого наміру прийняти участь в процедурі закупівлі та відповідно не має статусу учасника процедури закупівлі.
Відповідно до ст.37 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” надходження скарги від скаржника, який не отримав статусу учасника торгів або не приймав участь в процедурі закупівлі, не зупиняє процедуру закупівлі.
Але, на жаль, комісія не звертає на це уваги та приймає необхідні заходи щодо зупинення процедури закупівлі.
І хоча такі скарги в результаті залишаються без задоволення, але при цьому тратиться час і ставляться під загрозу інтереси держави.
3. Шляхи подолання проявів недобросовісної конкуренції в тендерних процедурах:
- внесення уточнень щодо тлумачення деяких термінів та положень законодавства в сфері державних закупівель, на законодавчому рівні;
- прискорення проведення процесу рейтингування учасників процедур закупівель згідно ст. 16-1 Закону та ведення реєстру учасників процедур закупівель;
- розроблення механізму щодо удосконалення цінової політики при проведенні процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти (антидемпінгові дії);
- ведення реєстру недобросовісних учасників процедур закупівель відповідно до ст. 16 Закону ( на сьогоднішній день немає жодного учасника).
4. Аналіз положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
19.06.2007г. в першому читанні був прийнятий Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”
В основному цей Закон своїми положеннями вносить зміни до норм Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”
Аналіз положень цього законопроекту показав, що деякі з них можуть внести дисбаланс в державні закупівлі, а саме:
- тендерна пропозиція повинна містити методику розрахунку ціни тендерної пропозиції, включаючи детальну калькуляцію вартості товару або робіт (послуг). Максимальний розмір прибутку, який може включатись при визначенні ціни тендерної пропозиції повинен бути не більше 15% від ціни тендерної пропозиції;
- учасник - переможець процедури закупівлі товарів, робіт, послуг під час підписання договору про закупівлю повинен внести забезпечення виконання договору, розмір якого во время укладення договору про закупівлю зобов`язаний внести забезпечення виконання договору, розмір якого повинен дорівнювати сумі договору про закупівлю;
- передбачається виключення ст.37 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”. Дане нововведення є необґрунтованим в зв`язку із завантаженістю судів, відсутністю досудового урегулювання спорів в сфері державних закупівель, може негативно вплинути як на ефективність процедур державних закупівель, так і на захист прав та інтересів учасників і замовників;
- даний законопроект передбачає внесення змін в ст.15 Закону: такі кваліфікаційні вимоги як наявність системи управління якістю, системи екологічного управління , системи управління безпекою харчових продуктів, сертифікованої відповідно до національних або міжнародних стандартів;
- законопроектом пропонується розділити функції уповноваженого органу між Антимонопольним комітетом України та Міністерством економіки України. Виходячи із досвіду попередніх таких змін закону, це може привести до дисбалансу та „гальмуванню” проведення процедур державних закупівель на деякий час.
Слід зазначити, що деякі положення цього законопроекту мають логічне та правове обґрунтування, а саме:
1. Збільшення „цінових порогів” проведення процедур закупівель.
2. Достатність для проведення тендеру двух тендерних пропозицій.
Учасники прес-конференції:
Доброскок Володимир Станіславович – Президент Асоціації „Підприємців та промисловців – постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб”
Машковська Марина Василівна – радник Президента Асоціації „Підприємців та промисловців – постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб” з юридичних питань
Ковернега Андрій Валерійович – директор ТОВ „Укрпромторг”
Михайленко Володимир Іванович – директор ТОВ „Український папір”
