Політика і бізнес: чому уряд ”розігнав” Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України?

17:26, 21 травня 2007
0 0

Протягом останніх років відбувається системне переформатування дорадчих інститутів у сфері підприємницької діяльності та соціально-трудових відносин. Держкомітет з питань регуляторної політики та підприємництва з приватних міркувань виводить із складу Громадської колегії представників бізнесу. Ліквідована Національна рада соціального партнерства при Президентові України, що мала велику історію та вирізнялася доступністю до участі в її роботі. Зрештою, від імені громади та без неї ухвалюються відомчі та національного рівня рішення, як урядом України, так і Указами Президента України.

На зміну ліквідованим створюються нові інститути, при цьому про демократичність засад їх створення говорити не доводиться. Нехтується громадянська позиція. Наперед виходять так звані "аналітичні центри". Можливо, як виняток, можна назвати хіба що Громадську колегію при Державній податковій адміністрації України — саме завдяки їй підприємці беруть активну учать, наприклад, в опрацюванні Податкового кодексу.

Ліквідація Ради підприємців при Кабінеті міністрів України, можливо, і не заслуговувала б на особливу увагу: адже керівник уряду зробив те, що вважав за потрібне… Але в чому полягає логіка подібного кроку? Адже РП при КМУ діяла під час першої прем’єрської каденції Віктора Януковича, а історично була утворена ще 1993 року тодішнім прем’єр-міністром Леонідом Кучмою. Тоді навіщо переривати історичну традицію?

Ось що являла собою РП при КМУ на момент ліквідації.

Чільник Ради: народний депутат, державний службовець І рангу, активний політик Ксенія Ляпіна.

Склад Ради доволі аморфний:

— представники громадських об’єднань підприємців і роботодавців від містечкового до національного рівня з різко диференційованими інтересами;

— конкретні підприємці, мотивовані до лобіювання власних статків;

— широко представлений консалтингово-аудиторських сектор;

— представники профспілок, що є прямим порушенням ратифікованої Україною 98-ї Конвенції Міжнародної організації праці (в частині невтручання однієї сторони соціального партнерства у справи іншої сторони).

Ключові люди Ради: політики, аудитори, правники та представники бізнес-громади, не обтяжені службовими обов’язками.

Позитив Ради: актуалізація проблематики розвитку бізнесу.

Негативи Ради:

— використання РП при КМУ в політичній активізації підприємництва;

— дискредитація діяльності РП при КМУ як громадського інституту через надмірно велику чисельність невирішених питань суб’єктів бізнесу з налагодженої системи тотальних звернень;

— політична заангажованість;

— неприйнятність свободи дій і позиціонування окремих учасників у складі РП при КМУ.

Логічність ліквідації Ради: відсутність конструктивної взаємодії без політичного нашарування.

Наслідки ліквідації Ради:

— обмеження участі історично сформованих лобістських бізнес-організацій, асоціацій у системному діалозі з урядом;

— Рада галузевих асоціацій підприємців, створена замість РП при КМУ, не компенсує вирішення глобальних регуляторних питань, яскравим прикладом чому є ухвалення ст.118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з орендних відносин, що спричинило процес тотального переділу вітчизняного бізнесу, зростання корупції та рейдерства.

Шляхи поновлення діалогу:

1. Зустрічі прем’єр-міністра України з лідерами національних громадських об’єднань підприємців, роботодавців за прикладом початкового періоду першої перм’єрської каденції Віктора Януковича.

2. Усунення діючих політиків та державних службовців від лідерства у бізнес-середовищі.

3. Створення при КМУ Ради підприємців України за двопалатним принципом:

— верхня — палата лідерів з вирішальним голосом, сформована з чільників всеукраїнських громадських об’єднань підприємців та бізнес-асоціацій;

— нижня — палата експертів з правом дорадчого голосу, сформована з представників, делегованих громадськими об’єднаннями підприємців, роботодавців та бізнес-асоціацій (вчених, аналітиків, консультантів), а також науково-технічними центрами та академічними інститутами.

Компетенції нової РПУ при КМУ:

— експертна оцінка (громадська експертиза) всіх регуляторних новацій міністерств та відомств, уряду, а також народних депутатів після отримання їх пропозицій Кабінетом міністрів України;

— обов’язковий розгляд регуляторних новацій (з правом внесення відповідних рекомендацій) до винесення їх на розгляд урядових комітетів.

Шлях легалізації компетенції: внесення відповідних змін до Закону України "Про засади державної регуляторної політики" в контексті легітимізації компетенцій РПУ при КМУ, порядку її утворення та принципів роботи.

Саме такі кроки допоможуть поновити реальний неполітизований діалог бізнесу та влади, створити конституційні засади для формування соціально відповідального бізнесу, який взяв би на себе тягар збагачення України та соціального захисту її громадян.

Прес-служба СОПУ

Tel/fax: +380(44) 462-53-70

www.sopu.org

E-mail: sopu@sopu.org

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter