Інститутом політичного моделювання спільно із дослідницьким центром «Імідж-Контроль»  6 травня 2007 року було проведено соціологічне експрес-опитування дорослого населення  від 18 років.

Характеристика дослідження

Вибіркова сукупність: 15 006 респондентів

Відео дня

Метод опитування: експрес-опитування

Об`єкт дослідження: населення обласних центрів

Період опитування: 6 травня 2007 р.

Похибка дослідження не перевищує 1,8%

Тип вибіркової сукупності: багатоступенева,  стратифікована, репрезентативна для населення  обласних центрів України віком від 18 років та старше   за  ознаками: стать, вік.

Принцип відбору респондентів: кількість опитаних в кожному  обласному центрі  репрезентує кількість населення у області

У дослідженні було використано фундаментальний поділ території України на 4 основні регіональні зони:

1 зона – Західна Україна, або Захід  (представляє 18,8% виборців України) – включає Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську, Закарпатську та Чернівецьку області;

2 зона – Центральна та Північна Україна, або Центр-Північ, або “Гетьманщина” (представляє 32,9% виборців)  – включає Хмельницьку, Вінницьку,  Черкаську, Полтавську,  Чернігівську, Сумську, Житомирську, Кіровоградську, Київську області та м. Київ;

3 зона – Південна та Східна Україна, або Південь-Схід  (представляє 28,1% виборців країни) – включає  Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську, Миколаївську, Херсонську області;

4 зона – Донбас та Крим  (представляє 20,2% виборців) - включає Донецьку, Луганську області та АР Крим.

 

1. Зовнішньополітичні та соціально-економічні  орієнтації виборців

Опитані віддають перевагу  орієнтації на Росію (61%) у порівнянні із орієнтацією на країни Заходу (39%).

Демократичний тип суспільства є тим  варіантом розвитку України, який є  бажаним для більшості її громадян практично на всій її території.

Політичні орієнтації (серед усіх опитаних)

 

Ще однією фундаментальною характеристикою українського суспільства є те, що майже 2/5 його орієнтовані на вільний ринок, а більш ніж 3/5 – на соціальний захист.

2. Бачення виборцями подальшого шляху розвитку України

Практично половина виборців (49%) відзначають, що Україна має віднайти свій власний шлях розвитку, не повторюючи інших країн.

Таблиця №1

Розподіл відповідей на запитання:

«Який шлях розвитку має обрати Україна?»

(за регіональними зонами)

 1 зона (Захід) 2 зона             (Центр-Північ) 3 зона (Південь-Схід) 4 зона (Донбас-Крим) по Україні

Україна має йти шляхом своїх східноєвропейських сусідів 31,5 16,9 12,8 4,8 16,1

Україна має йти шляхом Росії 6,6 17,8 27,5 37,6 22,4

Україна має йти шляхом Білорусі 2,2 7,4 7,7 6,8 6,4

Україна має знайти свій власний шлях 51,9 50,6 46,9 44,3 48,6

Важко сказати  7,7 7,3 5,0 6,5 6,6

 

3. Ідентифікація виборців

Кожен другий виборець ідентифікує себе як представника незалежної України – 51%, а кожен п’ятий відчуває  себе представником локально окресленої місцевості.  

 

Таблиця №2

Розподіл відповідей на запитання:

„Представником якої спільноти Ви себе відчуваєте?”

(за регіональними зонами)

 1 зона (Захід) 2 зона             (Центр-Північ) 3 зона (Південь-Схід) 4 зона (Донбас-Крим)

спільноти незалежної України 65,7 52,1 52,4 31,6

спільноти великої Росії 2,4 7,0 6,2 17,4

громадянином СРСР 3,0 7,2 8,0 14,6

жителем своєї місцевості 16,0 22,2 20,0 32,7

представником об’єднаної  Європи 12,8 11,5 13,4 3,6

 

5. Президентські рейтинги

Якби найближчим часом відбувалися вибори президента України, то найкращий би результат здобув В.Янукович, за якого готові проголосувати 32% опитаних.

Певною сенсацією є той факт, що втрачена ясність щодо того, хто виходить із Віктором Федоровичем до 2-го туру. Як ми знаємо, раніше до 2-го туру однозначно виходила пара В.Янукович-Ю.Тимошенко. Тепер це не так: В.Ющенко наздогнав за президентським рейтингом Ю.Тимошенко і на сьогодні неможливо прогнозувати хто саме із них був би суперником В.Януковича у 2-му турі.

Розподіл відповідей на запитання:

«Якби найближчої неділі відбувалися вибори президента України, то за кого б Ви  проголосували?»

 

Традиційно 4-у позицію у президентських рейтингах займав О.Мороз, а зараз він входить третім до другого ешелону українських політиків після П.Симоненка та Ю.Луценка.

4. Рейтинги політичних сил

Якби дострокові парламентські вибори відбувалися найближчої неділі, то до Парламенту потрапили б 5 політичних сил:

· Партія регіонів, за яку готові проголосувати 35% опитаних

· БЮТ, за який віддадуть свій голос 22%

· НСНУ, рейтинг якого складає 13%

· Компартія, за яку будуть голосувати 6%

· об’єднання Ю.Луценка «Народна  самооборона», рівень підтримки якої складає  5%.

Графік №7

Розподіл відповідей на запитання:

«Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради, то за яку політичну силу ви б проголосували сьогодні?»

(серед тих, хто піде на вибори)

 

На межі проходження знаходяться дві політичні сили: СПУ та блок Н.Вітренко, за яких готові проголосувати по  3,4% опитаних у обласних центрах.

Слід відзначити, що порівняно із даними попереднього експрес-опитування, проведеного 23 квітня 2007 року рейтинги всіх політичних сил суттєво не змінилися -  коливання знаходяться у межах статистичної похибки. Однак, опитування зафіксувало певні тенденції перетікання електоральних голосів:

· зокрема, у 1-й зоні (Захід) дещо посилились позиції НСНУ за рахунок голосів виборців БЮТ

· У 4-й зоні (Донбас-Крим) – спостерігається перетік голосів з боку ПР до Компартії та блоку Н.Вітренко.  

Порівняння рейтингів політичних сил за даними опитувань,

проведених 23 квітня і 6 травня

 

5. Варіанти конфігурації  НСНУ, „Народної самооборони” і „Руху-Української Правиці”

Об’єднання єдиним блоком на парламентських виборах НС „Наша Україна” із „Народною самообороною” та об’єднанням „Рух-Українська Правиця” є електорально вигідним для об’єднання „Рух-Українська Правиця”, тоді як НСНУ та НС дещо втрачають голоси своїх виборців. Сумарний рейтинг цих трьох політичних сил, якщо вони йтимуть на парламентські вибори кожна окремо становить 19,7%, тоді як об’єднавшись разом вони отримують 18,7% голосів.

Порівняння рейтингів 3-х політичних сил – НСНУ, НС та „Рух-Українська Правиця” за 2-х варіантів: коли політичні сили йдуть на вибори кожна окремо і коли вони об’єднуються в один блок

(серед усіх опитаних)