«5 природоохоронних декларацій Києва – 5 мильних бульбашок»

12:57, 26 березня 2007
0 0

Мета прес-конференції - перелічити всі масштабні випадки замилювання очей киян у справі охорони природи міста. Буде наведено 5 вагомих декларативних документів, що стосуються охорони природи столиці, проте жодним чином не виконують своїх функцій, лишаючись декларативними «мильними бульбашками».

Що ми маємо через 1,5 роки після прийняття Програми розвитку зелених зон?

Понад рік тому рішенням Київради була затверджена «Програма розвитку зеленої зони м.Києва до 2010 року та Концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста» (№806/3381 від 19 липня 2005 року).

Одразу після затвердження Київрадою цього документу ряд громадських організацій, що протестують проти незаконної забудови Києва, висловили свою позицію щодо невідповідності Програми Генеральному плану м. Києва. Програма не уточнює Генплан, а „урізає” існуючі у ньому зелені зони майже на 300 га (!). Збільшення площі зелених зон, про яке все ж іде мова в Програмі, здійснюється шляхом переведення у статус «загального користування» територій, непридатних для цього (круті схили, прибудинкові території та інші зелені зони, що непридатні для відпочинку громадян). В цей час дійсно придатні для відпочинку території переводяться у статус житлової забудови.

Ряд громадських організацій розпочав збір підписів для відміни Програми по процедурі місцевої ініціативи.

Паралельно з порушенням Генплану, кожне будівництво в Києві, що відбувається в межах озеленених територій, веде до порушення конституційного права киян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст.50). Це викликано тим, що на одного киянина припадає всього 16,5 кв.м. зелених зон загального користування із нормативних 20 кв.м. Таким чином, порушуються санітарні норми – а відтак і безпечність для здоров’я проживання в місті.

Досліджуючи Програму розвитку зелених зон м.Києва, бачимо, що загалом у м.Києві зареєстровано 5504,71 га зелених зон загального користування, тобто таких, що придатні для відпочинку громадян. Крім того, з тексту Програми випливає і те, що місто забезпечене рекреаційними територіями. Звертаючись до Державних будівельних норм України, знаходимо інформацію про норми припустимого рекреаційного навантаження на зелені зони різних типів. Перерахувавши кількість можливих відпочиваючих на наявну площу зелених зон, отримуємо - 550,5 тис. Враховуючи 3 000 000 населення Києва (плюс туристи, жителі передмість та нелегально проживаюче населення) – для вихідних, святкових днів та для сезону відпусток – замала площа.

Екологічна угода міст

За дорученням тодішнього міського голови О.Омельченка, делегація Києва в червні 2005 р. була присутня на конференції ООН до Всесвітнього Дня охорони довкілля, у м. Сан-Франциско.

5 червня 2005 р. за підсумками проведеної конференції. київською делегацією, з-поміж 50 найбільших міст світу, було підписано ЕКОЛОГІЧНУ УГОДУ МІСТ (Зелена декларація міст).

Незрозумілим лишається статус угоди, оскільки вона не має юридично вмотивованих та затверджених заходів реалізації в м.Києві. Проте сам зміст угоди, враховуючи напружену містобудівну ситуацію в Києві, є інтригуючим.

Наприклад, станом на 1 березня 2007 року умова про те, що на відстані у половину кілометра для кожного постійного міського жителя повинен бути громадський парк або відкритий простір для відпочинку, не виконується. Навколо кожної зеленої зони на карті нами побудовано «буферну зону» шириною 500 м. Всі території, що потрапляють до буферної зони, відповідно до вимог Зеленої декларації вважаються «екологічно сприятливими». Ті ж, навколо яких в радіусі 500 м немає жодного парку – «екологічно несприятливими». Загалом по місту 40.265% територій забудованої частини міста знаходяться поза півкілометровими буферними зонами парків і скверів, тобто в «екологічно несприятливій» зоні. Екологічно несприятлива зона складає 18 000 га з 44 000 га земель забудови Києва.

Монопольне становище КП «Київзеленбуд» призводить не до розвитку зелених насаджень у місті (в т.ч. згідно з Угодою), а до відвертого бізнесу на знищенні сотень дерев. Виконання іншого пункту Угоди (п.11) про збільшення тіньового покриття вулиць не провадиться і ситуація прямує до прямо протилежної декларованим угодою тенденції – зменшення кількості вуличних насаджень.

Екологічна мережа м.Києва

Київською міською радою 28 грудня 2006 року прийнято рішення № 546/603 «Про затвердження регіональної схеми формування екологічної мережі у м. Києві». Робота розроблена ДП «Центр екологічного моніторингу України» на замовлення Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА) і викликала гостру критику науковців та громадських природохоронних організацій. Схема розроблена, так би мовити, очима чиновників і розрахована на чиновників, проте жодним чином не враховує реальних потреб охорони природи. Подробиці – у матеріалах прес-конференції.

100-метрові прибережні захисні смуги

Нещодавно Київською міською радою прийняте рішення про запровадження в місті 100-метрових прибережних захисних смуг, в межах яких обмежується будівництво та низка інших сфер господарської діяльності. Здавалося б, непогане рішення, проте також є «мильною бульбашкою», адже дана норма просто дублює аналогічну вимогу Водного Кодексу. Крім того, більша частина прибережних зон Києва вже давно зайнята житловою та промисловою забудовою або набережними. Незайманими лишаються лише береги островів та урочища «Троєщина», «Берковщина» і «Горбачиха», що наразі знаходяться під серйозною загрозою забудови.

Укази Президента України

15 березня у світ вийшов Указ Президента України №208/2007 «Про заходи щодо впорядкування забудови території та збереження історико-культурних територій і об`єктів в місті Києві», згідно з яким в місті повинні відбутись неймовірні, здавалося б, зміни в містобудівній політиці. Очевидною є (на жаль!) нереальність втілення цього широко розрекламованого у ЗМІ Указу, зокрема в частині заборони висотної забудови, яка в більшості вже здійснена або знаходиться на етапі реалізації. Складається враження, що комусь конче необхідно було «розпіарити» цей документ, в той час як інший, більш важливий та більш вагомий Указ залишився в тіні, обділений журналістською та громадською увагою. Це Указ від 21 лютого 2007 року №136/2007 «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні». Указ Президента України №136/2007 вимагає від органів місцевого самоврядування (в нашому випадку це Київська міська рада) затвердження курортів місцевого та державного значення. Це саме собою передбачає винесення меж курортів в натуру та запровадження на їх землях відповідного режиму. Передбаченого Законом. Крім того, Указом передбачено і «розроблення та внесення в установленому порядку проектів оголошення природних територій курортами державного та місцевого значення» в межах курортів, що є надзвичайно позитивним кроком, з огляду на міжнародні стандарти.

Висновки: на даний момент Київ має п’ять природоохоронних документів загального змісту, одні з яких не діють юридично, інші ж відверто сприяють знищенню здорового довкілля київських мешканців. Громадські організації, що ініціювали прес-конференцію, пропонують низку кроків з практичного втілення норм, що сприятимуть збереженню екологічного балансу м. Києва, і вимагають відміни відверто шкідливих та несприятливих для довкілля законодавчих актів.

 

Ми, громадські організації Києва, закликаємо до широкого обговорення ситуації, що склалася з цими документами, у ЗМІ та прийняття Київрадою рішень з практичного впровадження цих декларацій.

Контакти:

НЕЦУ, Василюк Олексій (8-097-1000-473)

vasyliuk@gmail.com

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter