Зустріла делегація українських журналістів під час подорожі Тунісом, організованої Журналістським фондом України на запрошення україно-туніської групи «Оазис» та Міністерства туризму і народних промислів Тунісу.
Розмаїття квітів і безлюдні піски Сахари, апельсини і фініки, що достигають просто на вулицях міст і галасливі східні базари, розкішні готелі на морському узбережжі та екзотичні печерні поселення троглодитів — усе це і не тільки ми побачили у Тунісі.
Історія і сучасністьЩе донедавна Туніс був французькою колонією. Лише в 1956 році країна стала незалежною. Перший президент Тунісу Хабіб Бургіба прийняв радикальні як на той час реформи і закони, які стосувалися двох основних програм: рівноправ’я жінок та освіти.
Освіта в Тунісі є безкоштовною та обов’язковою. Кожна дитина з шести років має відвідувати школу, а якщо раптом батьки не віддадуть вчасно дитину до школи, їх може очікувати навіть тюремне ув’язнення терміном до 8 місяців.
Незалежний Туніс почав розвиватися як капіталістична країна. Лише системи транспорту, охорони здоров’я та освіти є державними, а отже доступними для кожного. Основна політика держави спрямована на те, щоб забезпечити здорову і забезпечену націю. Ніде на вулицях ви не побачите людей, які б вживали спиртні напої, це суворо заборонено законом. Та й сам алкоголь є досить дорогим і продається далеко не в кожному магазині. Під суворою забороною також і наркотики. Навіть за споживання наркотиків можна отримати від трьох місяців до по життєвого ув’язнення.
В Тунісі немає будинків перестарілих. Так само немає і інтернатів. На всю країну є лише один будинок дитини, в якому одночасно перебуває не більше двох десятків дітей – тих, кого ще не встигли забрати до себе родичі.
Основний прибуток країна отримує від туризму. Коли настає зима і кількість бажаючих відпочити в Тунісі зменшується, власники більшості готелів починають працювати на внутрішній туризм, зменшуючи ціни настільки, що багато місцевих жителів можуть дозволити собі розкішний відпочинок на кілька днів, а чи й на всю відпустку у 4-5-зірковому готелі.
Служба в армії для туніських юнаків є обов’язковою. Коли хлопцям виповнюється 21, вони зобов’язані один рік відслужити в армії. Студентам дають відстрочку, а звільнити від армійської служби можуть лише тих, хто має дитину, або людей, що є дуже цінними для підприємств, на яких працюють. У такому випадку хлопець відбуває у війську лише два місяці, а решту часу працює на підприємстві, віддаючи в міноборони 80% своєї зарплати.
Хоча державною релігією в Тунісі є іслам, країна вважається світською. Будь-які вияви релігійної нетерпимості переслідуються законом. Майже половина населення Тунісу не практикує релігію, але до тих, хто дотримується релігійних законів та обрядів, відносяться толерантно. Так, всі знають, або принаймні чули про Рамадан, великий мусульманський піст. Коли він триває, в ресторанах і кав’ярнях всіх, хто бажає поїсти, відокремлюють завісами, виявляючи повагу до тих, хто постить.
Коли мандруєш містами Тунісу, часто можна побачити маленькі кав’ярні попри дорогу, в яких сидять одні чоловіки, п’ють чай і спілкуються. Виявляється, в Тунісі є люди, які мають постійне місце роботи і так звані шабашники, що перебиваються випадковими підзаробітками. Такі шабашники зранку, щойно прокинуться, йдуть в ось такі дешеві кав’ярні. Там у неквапливому спілкуванні минає день. А якщо раптом комусь потрібна тимчасова робоча сила терміном від кількох годин до кількох днів, він йде просто в найближчу кав’ярню і там наймає собі робочих.
Бербери
Одним з екзотичних місць, які приваблюють туристів є поселення троглодитів Матмата. В дослівному перекладі троглодит – це той, хто живе в печері. Історично склалося так, що автохтонне населення Тунісу жило на побережжі. Заїжджі моряки називали місцевих жителів берберами, тобто варварами. Але коли в країну почали наїжджати корсари, бербери покинули місця свого проживання. Вони знайшли масив, де склад ґрунту був в міру піщаним і в міру глиняним і побудували там свої помешкання. Так виникло поселення Матмата. Дотримуючись стародавніх звичаїв, сучасні бербери також проживають у печерах. Будують їх за принципом класичного арабського дому. Власне, сама Матмата виглядає досить колоритно – гори, дюни, на обрії жодного звичного для європейського погляду будинку, тільки де-не-де видніються супутникові тарілки.
Влада намагається переселити берберів у більш класичні будинки, навіть була побудована так звана нова Матмата. Але все-одно знаходяться люди, які відмовляються переселятися у збудовані квартири і продовжують жити у печерах, отримуючи прибуток від туристів, які із задоволенням відвідують їх.
Фініки
Серед фруктового розмаїття Тунісу окрему нішу займає вирощування фініків. Процедура ця важка і довготривала. Власне, фініки тільки їсти легко. Починає плодоносити фінікова пальма приблизно в 15 років і, при сприятливих обставинах, урожай можна збирати 50 років. Оскільки землі Тунісу бідні на вологу, покладатися на удачу і випадковість селяни не можуть. Коли розпочинається період цвітіння, місцеві жителі вручну запилюють кожне суцвіття, що є довгим і кропітким процесом. Найкращі сорти фініків у останній період дозрівання бояться вологи. Навіть дощ чи туман можуть стати причиною того, що весь урожай почорніє і всі зусилля підуть намарно. Тому в цей період селяни піднімаються на пальми і обгортають кожне гроно фініків поліетиленовими пакетами, щоб захистити від вологи.
Фінікові пальми використовують повністю. І плоди, і деревину, і листя. З нього плетуть щільні парканчики, які простягаються на довгі кілометри по всій Сахарі. Таким чином місцеві жителі зупиняють пустелю, що поволі насувається на населені пункти. Корисним є і пальмовий сік, в згущеному вигляді його приймають як надзвичайно корисні ліки для зміцнення імуносистеми.
Таласотерапія
В Тунісі можна не лише відпочивати, але й пройти курс лікування таласотерапією. Дослівно таласотерапія перекладається як лікування морем. Це комплекс процедур з використанням підігрітої до +33 С0 морської води, а також водоростей і морських грязей в поєднанні з морським кліматом. Для туніських центрів таласотерапії морську воду добувають на відстані не менше ніж 450 м від берега і на глибині 6 метрів. Така вода збагачена мінеральними солями, які ідентичні людській плазмі. Завдяки цьому людський організм може отримати такі мікроелементи як йод, сірку, калій і кальцій. Таласотерапія сприяє підняттю тонусу, повертає здоров’я і форму, знімає болі в спині і в суглобах при ревматизмі та артрозі. Такі процедури можна отримати в Центрі таласотерапії «BIO Azur», який знаходиться поряд з чудовим готелем «Royal Azur Thalasso Golf 5*» в курортному місті Хамамет.
Що вразило…
Одним з міст Тунісу, куди обов’язково варто заїхати туристам є Набель – місто гончарів. Набель славиться своєю керамікою. У крамницях ми спостерігали, як саме місцеві майстри виготовляють керамічні вироби, розмальовують і випалюють їх у спеціальних печах.
На відстані 20 км. від столиці країни Тунісу знаходиться легендарний Карфаген, який був підкорений і знищений Давнім Римом. У місті залишились руїни римських термів, високі колони, мармурові брили з написами древніх. Сліди минулої величі дуже приваблюють туристів.
В місті Ель-Джем журналісти відвідали античний колізей – третій по величині в світі амфітеатр на 35 000 місць. На цьому місці колись відбувались гладіаторські бої. Під колізеєм є камери, де утримували гладіаторів та диких звірів. Досі там відчувається моторошна енергетика приреченості ув’язнених. Пам’ятка добре збережена, не дивно, що саме тут проходили зйомки відомого голівудського фільму «Гладіатор».
У місті Дуз (в перекладі «ворота пустелі») ми у національному бедуїнському одязі на верблюдах відправились у Сахару. Наступного дня нас чекала подорож по соляній пустелі – мертвому озеру Шотт Ель Джері, відвідини оазису в місті Тозер. Потім ми пересіли в джипи і проїхалися по відомій трасі «Ралі «Париж-Дакар», погуляли серед декорацій, які залишилися після зйомок фільму «Зоряні війни». Журналісти здійснили поїздку на поїзді «Червона ящірка», який ще з 19 століття зберіг свій самобутній вигляд. На ньому колись їздив бей зі своїм сімейством в бані.
Туніс має свій «Великий каньйон» – тектонічний розлом, по якому раніше текла ріка і впадала в Середземне море.
Взагалі Туніс неперевершена за своєю красою і екзотикою країна, яка заслуговує на те, щоб туди поїхати.
