Результати соціологічного дослідження “ Політичні та електоральні орієнтації населення: грудень 2006 р. і тенденції року”

10:23, 28 грудня 2006
Останні події
0 0

Центром соціальних досліджень “Софія” з 14 по 22 грудня 2006 р. було проведене опитування дорослого населення України. Загалом було опитано 2025 респондентів. Вибірка опитування за статтю, віком, регіоном проживання та типом поселення репрезентує населення України віком від 18 років і старше. Метод опитування – стандартизоване інтерв’ю („віч-на-віч”) за місцем проживання респондента (на дому). Опитування проводилося у всіх областях України, АР Крим, Києві та Севастополі (загалом у 133 населених пунктах). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Основні результати опитування у грудні 2006 р.

На думку значної кількості (41,7%) опитаних, у разі проведення всеукраїнського референдуму, на нього треба було б винести насамперед питання про доцільність вступу України в НАТО. Кожен третій (33,2%) респондент вважає, що на референдумі слід розглянути питання про надання російській мові статусу державної. Питання про розширення повноважень Президента та надання йому права формувати уряд запропонували винести на референдум порівняно небагато – 21,6% респондентів. В переліку можливих тем для референдуму це питання за своєю популярністю посіло тільки п’яте місце. (Респонденти мали змогу вказати кілька варіантів відповіді).

Більшість (53,7%) опитаних вважає: якщо буде прийнята нова Конституція, яка поверне Президентові право формувати уряд це зрештою або „нічого не змінить на практиці”, або призведе до того, що  „у суспільстві посилиться розкол, загостриться конфлікт між центральними органами влади”. Лише 26,6% респондентів дотримуються думки, що завдяки розширенню прав Президента „держава стане більш керованою, а взаємодія Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів – менш конфліктною”.

Слід відзначити, що конфронтація між Президентом і Кабінетом Міністрів викликає занепокоєння в українських громадян. Помітно зросла питома вага респондентів, які вважають: все, що відбувається сьогодні в Україні, йде у неправильному напрямі. Якщо у жовтні так вважали 60,8%9 респондентів, то у грудні – 64,8%.

Більшість (56,4%) опитаних  вважає, що у теперішній політичній ситуації В.Ющенку слід або підтримувати діяльність парламентської коаліції і уряду, або зайняти позицію «над сутичкою» і не втручатися у політичну боротьбу. Тільки 21,8% респондентів висловили думку, що Президенту слід підтримувати опозицію, яка критикує діяльність уряду.

 

Серед заходів, які могли б стабілізувати відносини Президента і Кабінету Міністрів, найбільшу підтримку здобула ідея створення у Верховній Раді «широкої коаліції» за участю Партії регіонів,  «Нашої України» та інших партій. Такий варіант виходу з конфліктної ситуації схвалили 23,7% респондентів. Найменш популярною є пропозиція „розпустити Верховну Раду та провести дострокові парламентські вибори” (вказали 19,6%).

Серед керівників центральних органів влади найбільш критично характеризується робота В.Ющенка на посаді Президента України. На сьогодні діяльність В.Ющенка оцінюють „позитивно” або „скоріше позитивно” 26,6% опитаних, а „негативно” або „скоріше негативно” - у два з половиною рази більше (66,1%).

Роботу В.Януковича на посаді Прем’єр-міністра тою чи іншою мірою позитивно оцінюють 44,9% респондентів, а негативно – 47,4%. Для порівняння: роботу О.Мороза на посаді Голови Верховної Ради позитивно характеризують 27,0%, а негативно – 61,3%.

Серед провідних політиків країни лідером рейтингу довіри є В.Янукович. Йому „повністю” або „в основному” довіряють 46,1% опитаних. У Ю.Тимошенко показник довіри складає 36,1%, у В.Ющенко – 32,5%. Порівняно багато респондентів довіряє Ю.Луценко – 33,1%. У всіх без винятку політиків, кількість „симпатиків” менше числа „антипатиків”.

Показники рейтингу довіри узгоджуються з даними рівня електоральної підтримки потенційних претендентів на посаду Президента. Якби на момент опитування відбувалися президентські вибори, то за В.Януковича проголосували б 37,6% респондентів (з тих, хто братиме участь у виборах), за Ю.Тимошенко – 21,8%, за В.Ющенко – 12,7%.

В.Януковича найбільше (27,7%) респондентів назвали „Політиком 2006 р.”. Наступні – Ю.Тимошенко (вказали 22,2% опитаних) та В.Ющенко (7,6%).

Дві третини (62,7%) опитаних вважають лідером теперішньої політичної опозиції Юлію Тимошенко. Іншими словами – у масовій свідомості Ю.Тимошенко постає як персоніфікований образ опозиції. Інші потенційні претенденти на лідерство – такі як Н.Вітренко, Ю.Луценко, - набагато рідше сприймаються у ролі „головних опозиціонерів”.

Якби на момент опитування відбулися парламентські вибори, то за Партію регіонів проголосували б 35,9% респондентів (з тих, хто братиме участь у виборах), за партію „Батьківщина” – 22,6%, за Партію „Наша Україна” – 9,6%, за КПУ – 5,9%. Усі інші партії здобули б менше 3% голосів. Зокрема, висловили намір підтримати СПУ – 2,9% респондентів (з тих, хто братиме участь у голосуванні), ПСПУ – 2,2%, Народну партію – 2,2%, Політичну партію „Вперед, Україно!” – 1,6%.

Вибори до Верховної Ради України та місцевих рад були названі найбільшою кількістю (27,7%) респондентів як найважливіша політична подія 2006 року в країні. Наступними в рейтингу важливих політичних подій є призначення В.Януковича Прем`єр-міністром України (вказали 22,2% опитаних) та прийняття закону про визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу (17,7%).

 Динаміка окремих показників впродовж 2006 р.

У червні–липні 2006 р. спостерігалося загальне погіршення оцінок, що характеризують соціальну і економічну ситуацію в країні. У цей же період мало місце збільшення кількості респондентів, які вважали: все, що відбуваються в Україні, йде у неправильному напрямі. Це була реакція громадської думки на політичну кризу, що склалася в країні, після парламентських виборів.

Упродовж 2006 року невпинно скорочувалася кількість респондентів, які оцінювали роботу В.Ющенка на посту Президента „позитивно” або „скоріше позитивно”. Якщо у січні 2006 р. таких респондентів було 39,9%, то у грудні – 26,6%. Одночасно, зростала питома вага тих, хто характеризував роботу президента тою чи іншою мірою негативно: з 55,9 до 66,1%.

Істотно знизився рівень довіри до В.Ющенко. Якщо у січні 2006 р. йому „повністю” або „в основному” довіряли 43,6% опитаних, то у грудні –  32,5%.

 

Починаючи з жовтня 2006 р. зростає кількість тих, хто негативно оцінює роботу В.Януковича на посаді Прем’єр-міністра України. Водночас, кількість респондентів, які тою чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Прем’єр-міністра залишається стабільною (на рівні 45%).

Починаючи з червня 2006 р., В.Янукович – безумовний лідер рейтингу довіри серед провідних політиків країни. Йому тою чи іншою мірою довіряють понад 41% респондентів, а в липні йому довіряли рівно половина опитаних..

Окрім В.Януковича, одним з успішних політиків 2006 р. слід назвати Юрія Луценка та Юрія Бойко. Саме у них  найбільш динамічно зростала кількість „симпатиків” - тих, хто тою чи іншою мірою їм довіряє. У Ю.Луценка кількість симпатиків зросла з 30,7% (у  червні) до 42,8% (у жовтні). У Ю.Бойко кількість симпатиків зросла з 6,4% (у  квітні) до 23,0% (у жовтні). Щоправда, у грудні обидва політики істотно втратили у симпатіях до себе, хоча й з різних причин.

Варто звернути увагу на зростання рівня довіри до П.Симоненка, яке намітилося після створення „антикризової коаліції” з участю КПУ. Водночас, спостерігається зниження рівня довіри до О.Мороза, незважаючи на те, що він здобув крісло Голови Верховної Ради. Якщо у грудні 2005 р. йому „повністю” або „в основному” довіряли 45,8% опитаних, то в грудні 2006 р. – майже вдвічі менше (29,0%). 

Істотне зниження довіри спіткало Ю.Єханурова та В.Литвина –  політиків, які втратили свої пости в системі центральної влади. У Ю.Єханурова показник рівня довіри знизився удвічі: з 42,1% (у грудні 2005 р.) до 20,0% (у грудні 2006 р.).У В.Литвина показник рівня довіри знизився з 48,9% (у грудні 2005 р.) до 30,2% (у грудні 2006 р.).

Моніторинг електоральної підтримки основних претендентів на посаду Президента України зафіксував втрату В.Ющенком другої позиції в рейтингу і, відповідно, зменшення його шансів вийти до другого туру президентських виборів. Це відбулося у липні, після невдалої спроби „помаранчевих” сил створити парламентську коаліцію. Незмінним лідером президентського рейтингу впродовж 2006 р. був В.Янукович. Добрі шанси вийти до другого туру має також Ю.Тимошенко.

Тел. (044) 256 32 46, Тел./факс (044) 256 32 42,

e-mail: ustas@sofia.com.uahttp://www.sofia.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter