Міжнародна конференція пам’яті Єжи Ґедройця “Європа – минуле і майбутнє. Візії та ревізії”

10:58, 23 листопада 2006
Останні події
2 0

З 24 по 26 листопада у Києві проходитиме міжнародна конференція пам’яті Єжи Ґєдройця “Європа – минуле і майбутнє. Візії та ревізії”.  Конференція присвячена пам’яті Єжи Ґєдройця й відбувається у рамках проголошеного ЮНЕСКО Міжнародного року Ґєдройця.

Головне завдання конференції – надати можливість  українським, польським, білоруським, литовським, російським, німецьким, французьким, та американським інтелектуалам проаналізувати новий формат Європи на початку ХХІ століття та виклики, які постають перед сучасною Україною та Європою; переглянути і оцінити минуле України як частини Європи, по-новому поглянути на найновішу історію і зокрема важку спадщину комунізму; відповісти на питання, яке місце має посісти в оновленій Європі Україна; поставити в центр уваги проблему європейської перспективи України. Тобто за нових обставин актуалізувати і перенаголосити проблемний комплекс, що стояв у центрі уваги самого Єжи Ґєдройця як публіциста і політичного мислителя, посталої навколо нього інтелектуальної спільноти й очолюваного ним часопису «Культура» як одного з головних чинників постновочасного європейського порозуміння, налагодження міжнаціонального діалогу та формування нового кшталту європейської єдності. Протягом двох із половиною днів роботи конференції за участі Наталії Горбанєвської, проф. Богдана Осадчука та проф. Єжи Помяновського, котрі уособлюватимуть коло Ґедройцевої «Культури», а також п’яти десятків доповідачів і дискутантів, які представлятимуть численні українські, європейські й американські університети й інтелектуальні осередки, відбудуться чотири тематичні засідання («25+. За новий кшталт Європи», «Оновлене суспільство, оновлена держава. Опінієтворчі кола та інституції», «Феномен "Культури"», «Візії та ревізії. Актуальність "Культури"») та круглий стіл “Україна – “Європа в ХХІ столітті” за участі провідних українських й іноземних інтелектуалів.

Конференція відбуватиметься у відкритому режимі, її аудиторію мають скласти широкі кола київської гуманітарної інтеліґенції. Матеріали конференції будуть вміщені на шпальтах й на сайті часопису «Критика», відтак видані окремим збірником.  Робочі мови конференції: українська і польська (передбачено синхронний переклад), а також англійська та французька.

 Конференцію ініціювали та організували Посольство республіки Польща та Інститут критики за підтримки Посольства Литовської Республіки, Посольства Франції, Польського Інституту у Києві, Українського наукового інституту Гарвардського університету,  Міжнародного фонду «Відродження», Національної Парламентської бібліотеки України, Товариства опіки над архівом

Літературного Інституту в Парижі. Почесний патронат – Президента Республіки Польща – Лєха Качинського та Президента України – Віктора Ющенка. Програма конференції додається.

Контактна особа:

Анна Поленик-Юнко

Відділ Преси та Інформації

Посольство Республіки Польща в Україні

Тел: +38 44 230 07 00

Тел: +38 44 230 07 59

Email: press@polska.com.ua

www.polska.com.ua

Посольство Республіки Польща та Інститут Критики за підтримки Президента Польщі та Президента України запрошують до участи у конференції “Европа – минуле і майбутнє. Візії та ревізії”, присвяченій сторіччю Єжи Ґєдройця, яка відбудеться 24-26 листопада у Києві.

24 листопада – відкриття конференції та відкриття виставки “Нема вільної Польщі без вільної України. Єжи Ґєдройц та “Культура” – український контекст”, Національна Парлапентська Бібліотека України, вул. Грушевського 1

25 листопада, субота, Український дім, вул. Хрещатик 2.

9.30 - 13.00 – перша панель: 25+ (За нову візію Европи). Про свої візії говоритимуть: письменник Юрій Андрухович, заступник голови Европейського парламенту Януш Онишкевич та есеїст Роландас Растаускас. У дискусії візьмуть участь: професор Богдан Осадчук відомий польський та уркаїнський публіцист, редактор Тарас Возняк. Модерувати буде публіцист Микола Рябчук.

15.00 – 17.45 – друга панель: Оновлене суспільство, оновлена держава. Роль опінієтворчих середовищ. Свої позиції оприлюднять: проф. Ярослав Грицак, в.о. ректора Українського Католицького Університетк Мирослав Маринович, та польські гості: редактор Гжегож Мєцугов з TVN 24 та Якуб Боратинський, директор програми у Фонді Баторія. Модеруватиме проф. Роман Шпорлюк з Гарвардського університету

У дискусії візьмуть участь м. ін. президент НАУКМА Вячеслав Брюховецький, президент МФ Відродження Євген Битсрицький

18.00  - 19.30 круглий стіл Україна – Европа в ХХІ столітті. Участь візьмуть Олександр Дергачов, Сергій Макєєв, Григорій Немиря, Мирослав Попович, Олександр Сушко, Роман Шпорлюк. Модеруватиме Георгій Касьянов.

26 листопада, 10.00 – 14.00 у панелі – Феномен  <<Культури>>

модеруватиме проф. Григорій Грабович, а участь візьмуть знамениті польські спеціалісти: Богуміла Бердиховська, Анджей Менцвель та Анджей Фрішке. У дискусії візьмуть участь співробітники “Культури”, зокрема Даніель Бовуа, Наталія Горбанєвська, Богдан Осадчук та Єжи Помяновський, а також українські читачі “Культури” - давні дисиденти, зокрема Іван Дзюба і Євген Сверстюк, чи емігранти, як Чрослав Пеленський та Роман Шпорлюк.

Завершить конференцію гостра дискусія про актуальність послання “Культури”, себто про потребу пересомислення як інтелектуальний імператив, у якій візьмуть президент польського Інституту Національної Пам’яті, Януш Куртика, головний редактор “Критики” Григорій Грабович та Натаіля Яковенко, керівник Кафедри ...

Конференція відбувається у співпраці з посольствами Литви та Франції, Польським інститутом у Києві, Міжнародним Фондом Відродження, Національною Парламентською Бібліотекою України та Товариством Опіки над Архівом Літературного інституту у Парижі.

Єжи Ґєдройц (1906-2000) – засновник і головний редактор щомісячного журналу „Культура”, що виходив у Парижі протягом більш ніж півстоліття (1947-2000). Ґєдройц був політичним візіонером, державником та незалежним мислителем, який здобув саме завдяки цьому надзвичайний авторитет так в еміграції, як  і в материковій Польщі. На сторінках його „Культури” сформувалася візія нової, незалежної Польщі. Ґєдройц вірив, що не буде справді незалежної Польщі без незалежної України, що й стало основою для вироблення концепції польсько-українських взаємин, яка сильно вплинула на польську політичну та інтелектуальну еліту. Досить сказати, що це завдяки Ґєдройцю Польща першою визнала самостійністьУкраїни, а потім цілеспрямовано підтримувала демократичні зміни, вбачаючи в незалежній українській державі найважливішого свого партнера на Сході.

2006 рік постановою польського парламенту – Сейму та ЮНЕСКО став Роком Єжи Ґєдройця.

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter