УКРАЇНА ВТРАЧАЄ ДЕСЯТЬ ПОЗИЦІЙ У РЕЙТИНГУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ 2006

Швейцарія, Фінляндія та Швеція лідирують, а рейтинг США знижується

Женева, Швейцарія, 27 вересня 2006 – Україна показала ознаки зниження конкурентоспроможності за останній рік, опустившись з 68 на 78 місце у рейтингах глобального індексу конкурентоспроможності (GCI) Світового Економічного Форуму. Зростання економіки прогресувало останні кілька років, проте для підтримки такої ситуації необхідно вдатись до жорсткішої політики для покращення перспектив державних фінансів, сповільнення інфляції та створення розширеного простору з метою вдосконалення інфраструктури країни. Ще важливіше впровадити низку реформ для покращення економіко-правового середовища та інвестиційного клімату. Україна страждає від неефективних прав власності, практики зловживання та корупції на всіх рівнях влади, в т.ч. в судах. І хоча рівень корупції знизився від початку 2004 року, він все ще високий, зважаючи на міжнародні стандарти. Країна покращила свої показники в плані аспектів потенціалу людського капіталу (наприклад, високий рівень поступлення в університети), але цього недостатньо, щоб попередити загалом низький рівень конкурентоспроможності.

"Український уряд висловив бажання щодо розгляду своєї потенційної кандидатури для вступу до ЄС. Це несе економічний та політичний зміст. Висловлюються сподівання, що як в Польщі, Угорщині та інших країнах Центральної та Східної Європи, це може стати механізмом виправлення на користь кращої політики та модернізації інститутів країни. Без сумніву, Україна належить до Європи. Тепер вона починає йти у напрямку, який приведе до відповідності вимогам для майбутнього членства в ЄС", – каже Августо Лопес-Кларос, головний економіст та голова світової мережі конкурентоспроможності Світового Економічного Форуму.

Згідно зі звітом, Швейцарія, Фінляндія та Швеція представляють найбільш конкурентоспроможні економіки в світі. Данія, Сінгапур, Сполучені Штати, Японія, Німеччина, Нідерланди та Об’єднане Королівство завершають першу десятку, проте Сполучені Штати виявили ознаки найсуттєвішого спаду, оскільки спустились з першого на шосте місце.

Рейтинг складається на основі поєднання достовірних даних, доступних широкому загалу, та результатах виконавчого опитування громадської думки (Executive Opinion Survey), яке проводить Світовий Економічний Форум спільно зі своєю мережею Партнерських Інститутів (провідних дослідницьких інститутів та ділових організацій) у країнах, які охоплює звіт. Цього року понад 11 000 лідерів ділового світу взяли участь у голосуванні, охопивши 125 економік з усього світу. Анкета опитування розроблена з врахуванням широкого діапазону факторів, які впливають на діловий клімат в економіці і мають критичне значення для постійного економічного зростання. Форм щороку надає широкий огляд основних переваг та недоліків значної кількості країн, уможливлюючи визначення ключових областей формування та реформування політики.

Глобальний індекс конкурентоспроможності: порівняння

2006 та 2005 років  

  GCI GCI GCI   

Країна/економіка  Рейтинг 2006 Бали 2006 Рейтинг 2005 Зміни 2005–2006

Швейцарія  1 5,81 4  3

Фінляндія 2 5,76 2  0

Швеція 3 5,74 7  4

Данія 4 5,70 3  –1

Сінгапур 5 5,63 5  0

Сполучені Штати 6 5,61 1  –5

Японія 7 5,60 10  3

Німеччина 8 5,58 6  –2

Нідерланди 9 5,56 11  2

Об’єднане Королівство 10 5,54 9  –1

Завантажте повну версію Глобальний рейтинг конкурентноспроможності (формат PDF або Excel)

Цей рік визначається суттєвим прогресом у методології глобального звіту конкурентоспроможності, завдяки залученню нового ширшого інструменту для оцінки конкурентоспроможності країн: Глобального індексу конкурентоспроможності (GCI – Global Competitiveness Index). Новий індекс, розроблений для Світового Економічного Форуму професором Університету Колумбія Ксав’є Сала-і-Мартін, є результатом двох років співпраці професора та широкого кола користувачів, які повідомляли свої враження. Індекс розширює та поглиблює концепції та ідеї, на яких ґрунтувався попередній індекс, який використовував Форум.

"Впровадження глобального індексу конкурентоспроможності є логічним продовженням дослідження конкурентоспроможності Світовим Економічним Форумом. Зміни у світовій економіці та підвищення складності, характерні для ділового середовища, зумовили необхідність розробки інструменту, який буде охоплювати різні фактори, що впливають на економічний ріст. Ми впевнені, що такий індекс, з першокласною розробкою та сильним концептуальним підґрунтям, стане вагомим інструментом для спілкування з розробниками політики та діловою спільнотою на тему ключових факторів продуктивності", – заявив Августо Лопес-Кларос.

"Зважаючи на постійне зростання складності глобальної економіки, глобальний індекс конкурентоспроможності є вкладом у розширення нашого розуміння тих ключових факторів, які визначають економічне зростання та допоможуть пояснити, чому певні країни успішніші за інших в плані зростання рівнів прибутку та можливостей для відповідного населення. Надаючи детальну оцінку економічних умов націй усього світу, звіт пропонує розробникам політики та діловим лідерам важливий засіб формування вдосконаленої економічної політики та інституційних реформ", додав Клаус Шваб, засновник та виконавчий голова Світового Економічного Форуму.

Професор Гарвардської Бізнес-Школи Майкл Е. Портер презентує результати Ділового Індексу Конкурентоспроможності (ВСІ – Business Competitiveness Index), особливо корисного доповнення до GCI, оскільки у фокусі перебуває спектр факторів, властивих власне компанії, які приводять до підвищення ефективності та продуктивності, а саме ускладнення операційних практик та стратегій компаній та якість мікроекономічного ділового середовища, у якому конкурують національні компанії. Результати рейтингів ВСІ викладені повністю у Виконавчому Резюме та на сайті www.weforum.org/gcr

Світовий Економічний Форум продовжує розширяти географічні горизонту глобального звіту конкурентоспроможності та при поточному покритті 125 економік, даний звіт є найширшим дослідженням такого плану. У цьому році звіт охопив такі країни як Ангола, Барбадос, Буркіна-Фасо, Бурунді, Лесото, Мавританія, Непал, Сурінам та Замбія.

Цьогорічний звіт містить низку важливих для країни питань по Аргентині, Бразилії, Франції, Угорщині, Ізраїлю, Японії, Південній Африці, Терції та Сполучених Штатах, які призначені для глибокого аналізу питань, що впливають на національну конкурентоспроможність. Крім того, звіт включає ряд зовнішніх досліджень у відповідних питаннях стосовно світової конкурентоспроможності та, що більш загальне, по темах, які висвітлюють зацікавленість Світового Економічного Форуму у зростанні та розвитку. На додаток до сказаного вище, у звіті наведене інтерв’ю про розгалуження глобальних диспропорцій, яке провів головний економіст Форуму Августо Лопе-Кларос з професорами Гарварду Ричардом Купером та Кеннетом Рогоффом.

Звіт пропонує детальний національний/економічний профіль по кожній з 125 країн, залучених до дослідження, з розширеним резюме загального положення рейтингів Індексу, а також описує по кожній орієнтири стосовно найбільш вагомих конкурентних переваг та перешкод. Додається також великий розділ з таблицями даних, які наводять світові рейтинги на основі понад 100 показників.

Основні факти

• Швейцарія вперше зайняла перше місце у глобальному звіті конкурентоспроможності, що відображає здорове інституційне середовище, виняткову інфраструктуру, ефективність ринків та високі рівні технологічних інновацій. Країна має добре розвинуту інфраструктуру для наукових досліджень, компанії з готовністю оплачують науково-дослідницькі та експериментально-конструкторські роботи, захист інтелектуальної власності є сильним, а громадські установи країни – прозорими та стабільними.

• Сполучені Штати, які займали перше місце, все ще демонструють якісне ділове середовище, ефективні ринки і є світовим центром технологічного розвитку. Проте загальній конкурентоспроможності країни загрожує значний макроекономічний дисбаланс, Особливо зростає рівень державного боргу, пов’язаної з постійними фіскальними дефіцитами. Відносний рейтинг країни залишається вразливим для можливого неорганізованого регулювання таких дисбалансів,

в т.ч. історично високих торгових дефіцитів.

• Як і в попередні кілька років, країни Скандинавії утримують вражаючі позиції у цьогорічному рейтингу, Фінляндія (2), Швеція (3), та Данія (4) усі перебувають в першій десятці найбільш конкурентоспроможних країн. Скандинавські країни мали бюджетний профіцит і в середньому нижчий рівень державного боргу порівняно з іншими європейськими країнами. Зважена фіскальна політика дозволила урядам проводити потужні інвестиції в освіту, інфраструктуру та підтримку широкого спектру соціальних послуг. Фінляндія, Данія та Ісландія представляють найкращі установи у світі (відповідно, 1, 2 та 3 місця), і разом зі Швецією та Норвегією займають перші десять місць по охороні здоров’я та початковій освіті. Фінляндія, Данія та Швеція також займають перші три місця у сфері вищої освіти та навчання, успіх Фінляндії особливо помітний завдяки тривалому утриманню високого рейтингу.

• Німеччина та Об’єднане Королівство продовжують займати високі місця, відповідно 8 та 10. В сфері безпеки прав власності та якості судової системи Німеччина неперевершена. На противагу, обидві країни мають низькі показники макроекономічних середовищ, хоч Німеччина працює менш ефективно. В обох випадках дефіцит громадського сектору та зростання рівня державного боргу, а також зміцнення валюти обох країн у 2005 році є причинами такої ситуації. Об’єднане Королівство визначається своєю ринковою ефективністю, володіючи найскладнішими фінансовими ринками світу. Гнучкий ринок робочої сили та низький рівень безробіття різко виділяються порівняно з Німеччиною, де ділова спільнота обтяжена жорсткими нормативними положеннями робочого законодавства. Проте Німеччина виявляє кращі порівняно з Об’єднаним Королівством інноваційні показники та неймовірну вишуканість ділової спільноти.

• Конкурентне положення Італії продовжує знижуватись, спад набув впевненого характеру за останні кілька років, у цьогорічному звіті країна посідає 42 місце, втративши чотири позиції. Перелік проблем вражає. Макроекономічне середовище Італії недосконале, зважаючи на постійний дефіцит бюджету останні 20 років. Фіскальна ситуація різко погіршилась з 2000 року, а рівень державного боргу далеко перевищив 100% ВВП, що є одним з найвищих показників у світі. Жалюгідний стан державних фінансів Італії може відображатись на більш давніх проблемах інститутів, що виявляється у низьких показниках змінних, наприклад, ефективності урядових витрат, тягаря державного регулювання і загалом якості інститутів громадського сектору.

• Як в попередні роки, Польща показує найнижчі результати серед економік ЄС, займаючи 48 позицію, відразу після Греції (47) та далеко позаду Естонії (25), Республіки Чехія (29) та Словенії (33), які виявляють найкращі показники у Центральній та Східній Європі. Особлива слабкість Польщі полягає у сильно захищених та негнучких ринках праці, що є особливо шкідливе для країни з рівнем безробіття майже 18% Як у багатьох перехідних економіках, бізнес повинен мати справу з непевностями, які є результатом слабкості інститутів, корупції та злочинності, фаворитизму, судочинства, на яке легко впливати, та слабкого режиму прав власності. Знадобляться глибші реформи, якщо Польща має намір підвищити продуктивність і зберегти конкурентоспроможність, не зважаючи на зростання вартості робочої сили. Серед країн-кандидатів на вступ до ЄС Туреччина та Хорватія, здається, виграли від "Бонусу ЄС", зробивши вражаючий ривок у рейтингах на 12 місць вперед, а саме на місця 59 та 51 відповідно.

• Росія спустилась з 53 місця у 2005 році на 62 у 2006. Приватний сектор Росії залишає бажати кращого в плані незалежності судової системи та управління юстиції. Юридичне коректування в Росії не є ані швидким, прозорим, ані дешевим, на відміну від більшості конкурентоспроможних країн світу. 110 місце серед 125 країн у 2006 році свідчить, що це вимагатиме багато часу, буде не передбачуваним і викличе затрати на підприємствах. Частково з цієї причини режим права власності перебуває на надзвичайно низькому рівні і продовжує погіршуватись. Рейтинг Росії у цій сфері за останні два роки суттєво знизився, з 88 у 2004 році до 114 у 2006, тобто є одним з найгірших у світі.

• Азійськими лідерами є Сінгапур та Японія, як відповідно займають 5 та 7 місця, їх наполегливо переслідують Гонконг (11) та Тайвань (13). Ці економіки характерні високоякісною інфраструктурою, гнучкими та ефективними ринками, здоровими та високоосвіченими кадрами та високими рівнями технологічної готовності та інноваційної можливості. Малайзія, займаючи 26 місце в загальному рейтингу, має одну з найефективніших економік у регіоні з гнучкими ринками робочої сили, відносно неспотвореними ринками товарів та громадськими установами, які в багатьох областях (наприклад, правові норми, юридична система) вже працюють га рівні найуспішніших країн, нових членів ЄС.

• Показники Кореї (24) трохи нерівні у порівнянні з Малайзією. Країна вже досягла світових рівнів у певних областях, наприклад, макроекономічне управління, показники набору до шкіл усіх рівнів, швидкість проникання нових технологій та наукової інновації, як було зазначено по даних на реєстрацію патенту. Проте Корею продовжує стримувати інституційна слабкість, як громадська,

так і приватна, саме тому крана ще не досягла стандартів Фінляндії, Швеції, Данії або Чилі. Тайвань (13) продовжує працювати на високому рівні ефективності, але країна залишила минулорічну першу десятку. Це інноваційний генератор, їх рівень реєстрації патентів на душу населення перевищують лише США та Японія. Країна продовжує виділятись за показниками вищої освіти та навчання (7 місце загалом), проте, як і Корея, загальний рейтинг компанії обтяжує слабкість інституційної інфраструктури.

• Індія посіла 43 загальне місце, виявивши виняткові результати по здатності до інновацій та ускладнення операцій компанії. Тверде використання технологій та швидкості переміщення технологій перебувають на високому рівні, хоча проникнення найновіших технологій все ще перебуває на низькому порівняно з міжнародними стандартами, відображаючи низький рівень доходу на душу населення та бідність в Індії. Незважаючи на такі багатообіцяючі результати недостатня охорона здоров’я та освіта, а також нерозвинута інфраструктура обмежують більш рівний розподіл вигод від швидкого зростання Індії. Крім того, послідовні Індійські уряди не змогли ефективно скоротити державний борг, який є одним з найвищих у світі.

• Рейтинг Китаю знизився з 48 місця на 54, характеризуючись неоднорідністю показників. З позитивного боку, жваве зростання Китаю, низька інфляція, один з найвищих рівнів заощаджень у світі та регульовані рівні державного боргу піднесли Китай по макроекономічній драбині GCI на 6 місце – неймовірний результат. Проте низка структурних недоліків потребує уваги, в т.ч. банківський сектор, який перебуває в основному під контролем держави. Рівень фінансового посередництва є низький, відповідно держава час від часу змушена була втручатись, щоб пом’якшити негативний вплив великої безуспішної загальної суми дебіторської заборгованості. В Китаї низький рівень проникання найновіших технологій (мобільні телефони, Інтернет, персональні комп’ютери), за міжнародними стандартами низький рівень запису до загальної та повної шкільної освіти. На даний момент найбільше занепокоєння викликає значний спад якості інституційного середовища, яка різко знизилась по рейтингах з 60 до 80 у 2006 році, невтішні результати спостерігаються по всіх 15 інституційних показниках, стосуючись як громадських, так і приватних закладів.

• Як і в попередні роки, Чилі на 27 місці займає лідерську позицію по Латинській Америці та Карибському басейні. Результат Чилі відображає не лише цілісність інститутів, які вже працюють на рівні прозорості і відкритості, який перевищує середній показник ЄС, а також присутність ефективних ринків, які відносно вільні від спотворення. Держава відіграла підтримуючу роль у створенні достовірного, стабільного режиму управління. Винятково компетентний макроекономічний менеджмент став вирішальним фактором у створенні умов для швидкого зростання та постійних зусиль, спрямованих на скорочення бідності. Ресурси, отримані внаслідок віртуозної фіскальної політики Чилі, були скеровані на інвестування інфраструктури і дедалі більше на освіту та охорону здоров’я. Створивши Чилі сильну конкурентоспроможну позицію, влада повинна зосередитись на підвищенні потужності робочої сили, зважаючи на швидке скорочення розриву у знаннях порівняно з Фінляндією, Ірландією та Новою Зеландією, які відповідно є компаративною групою для Чилі.

• Загальний рейтинг Бразилії 66, який знизився з 57 місця минулого року, відображає особливо жалюгідне становище макроекономічного показника GCI (114 порівняно з 91 у 2005 році), який став результатом дефіциту бюджету порівняно з іншими країнами, якщо не брати до уваги колишніх показників. Високий рівень державного боргу та широке поширення процентної ставки свідчать про високу вартість посередництва у Бразильському банківському секторі, що негативно впливає на інвестування приватного сектору та сповільнює економічне зростання.

• Рейтинг Мексики залишився стабільним, підвищившись на одну позицію до 58. Певним чином нерівномірні показники країни по різних факторах GCI виявляються у відносно низьких показниках по охороні здоров’я та початковій освіті, ефективності ринку товарів та вибіркових компонентів технологічної готовності, наприклад, FDI та технічна допомога країнам, що розвиваються, що, без сумніву, відбиває тісні зв’язки мексиканського ринку з США у контексті НАФТА. Проте це компенсується тими самими інституційними недоліками, які переважають у решті Латинської Америки.

• Брак здорових та надійних інститутів залишається суттєвим каменем спотикання у багатьох латиноамериканських країнах. Болівія (97), Еквадор (90), Гайана (111), Гондурас (93), Нікарагуа (95) та Парагвай (106) загалом отримали низький рейтинг і, зокрема, виявили найнижчі показники у сфер основних елементів належного управління, в т.ч. прозорих та відкритих інститутів. Всі ці країни потерпають від неналежно визначених прав власності, зловживання впливом, неефективної роботи урядів, а також нестабільного ділового середовища. Помітний фаворитизм у прийнятті урядових рішень, недостатня незалежність судової системи та витрати на безпеку внаслідок високого рівня злочинності та корупції ускладнюють ефективну конкуренцію у діловій спільноті.

• Як у попередні роки, загальний показник Венесуели (88, чотири позиції донизу) продовжує погіршуватись, незважаючи на появу державного бюджетного профіциту – явища, яке спостерігається у всіх країна--експортерах нафти. Єдина найвагоміша перешкода для розвитку, тим не менше, полягає у недостатній якості інститутів Венесуели, особливо для боротьби з корупцією, зловживанням впливом у прийнятті рішень, та скорочення втручання влади, тобто усіх областей, де Венесуела посідає останні місця. Незважаючи на усі розмови про соціальну спрямованість урядової "м’якої" революції, рівень набору в шкільній освіті є посереднім або незначним, відповідно Венесуела посідає 84 місце за рівнем загальної освіти після В’єтнаму, Сурінаму та Китаю. Рівень дитячої смертності у Венесуелі становить 16 на 1000 чоловік, що відповідає ситуації в Албанії; даний показник навіть перевищує показники Росії чи України, двох країн, які досі відновлюються після десятиліть нехтування охороною здоров’я.

• В межах регіону Середнього Сходу та північної Африки (MENA) країни Затоки продовжують утримувати непогані показники у загальних рейтингах GCI. Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) займають 32 місце, тоді як Катар піднявся на 8 позицій до 38 місця. Досягнення умов торгівлі у поєднанні з цінами на нафту призвели до прискорення зростання та підкріплення і без того високого рівня впевненості у діловій спільноті, що є результатом постійної інституційної модернізації та вдосконалень макроекономічного менеджменту. Проте у багатьох багатих на природні ресурси країнах спостерігається явище, коли наявність державних фінансів, принаймні на даний момент, не призвела до вдосконалення людського капіталу, який міг би зіграти значну роль у диверсифікації економічного підґрунтя таких економік, які сильно залежать від нафти і вразливі до зовнішніх потрясінь.

• Туніс представляє найбільш конкурентоспроможну економіку у регіоні на 30 місці, Алжир (76) та Марокко (70) суттєво покращили свої показники з минулого року, частково завдячуючи суттєвим вдосконаленням інститутів. Єгипет втратив 9 позицій і цього року посідає 63 місце в результаті неймовірно різкого падіння по макроекономічних показниках з 58 на 108, що відобразило боротьбу із зростаючим державним боргом та великими сумарними зобов’язаннями до сумарних активів. Країна також відкотилась назад у сфері вищої освіти, навчання та інновацій.

• У південній Африці рейтинг (45 місце) особливо успішний у низці областей, які зазвичай зберігаються для багатих економік на основі інновацій Економічне ускладнення відображається у високих рейтингах прав власності, приватних інститутів, ефективності ринків товарів та фінансів, ділового ускладнення та інновацій.

• Ботсвана на 81 місці досягла успіху у використанні свого багатства завдяки природним ресурсам для прискорення зростання. Ключем успіху Ботсвани стали її надійні та легітимні інститути, зваженість урядових видатків та довіра громадськості своїм політикам. Прозорість та звітність громадських інститутів сприяла стабільному макроекономічному середовищу, ефективності бюрократії та нормативним положенням, які сприяють ринку.

• З іншого боку Танзанія та Уганда посіли відповідно 104 та 113 місця, потерпаючи від недоліків в охороні здоров’я та освіті. Їх неспроможність суттєво вдосконалити такі основні вимоги, схоже, буде і надалі стримувати їхні перспективи зростання. Нігерія опустилась на 18 позицій і посіла 101 місце, зважаючи на неналежний макроекономічний менеджмент поряд із сплеском прибутків від експорту нафти, а Зімбабве на 119 місці продовжує швидко рухатись до найнижчого рейтингу з огляду на подальше погіршення інституційного клімату, в т.ч. і внаслідок ерозії прав власності та правових норм, а також проблем корупції; дані наслідки та інші фактори справили негативний вплив на макроекономічний менеджмент.

Примітки для редакторів:

Натисніть тут для перегляду основних фактів звіту за завантажте повну версію глобального рейтингу конкурентоспроможності Глобального рейтингу конкурентоспроможності (формат PDF або Excel).

Натисніть тут для перегляду Змісту, Вступу та Робоче pезюме.

Якщо вам знадобляться профілі компанії або спеціальні дані, просимо звертатись gcp@weforum.org

Для більш детальної інформації ви можете переглянути відеоінтерв’ю з авторами Звіту на нашій веб-сторінці www.weforum.org/gcr

З приводу контактної інформації будь-якого з наших партнерських інститутів див. www.weforum.org/PartnerInstitutes

Завантажте фотографії друкарської якості з високою роздільною здатністю обкладинки та авторів Звіту на www.pbase.com/forumweb/gcr

Звіт, опублікований Palgrave Macmillan, можна замовити на www.palgrave.com/worldeconomicforum, за телефоном +44 (0)1256 302688, факсом +44 (0)1256 330688 або електронною поштою orders@palgrave.com

FedEx Corporation, Microsoft та USAID є партнерами Світового Звіту Конкурентоспроможності 2006–2007.

Світовий економічний форум є незалежною міжнародною організацією, яка зацікавлена у вдосконаленні світової ситуації шляхом залучення лідерів до партнерської співпраці з метою окреслення глобальних, регіональних та промислових програм роботи.

Зареєстрований як фонд у 1971 році, штаб-квартира у Женеві, Швейцарія, Світовий Економічний Форум є неупередженим і некомерційним; він не пов’язаний з політичними, партійними або національними інтересами. (www.weforum.org)