Вперше в Україні користувачі наркологічної допомоги та їх родичі безпосередньо мають можливість прийняти участь в оцінюванні державних наркологічних послуг, висловити свою думку та побажання щодо змін. Бо наркологічна допомога існує для пацієнтів, на гроші пацієнтів та їх родичів (тобто населення), отже, передусім, повинна відповідати їх інтересам. Як нам здається, саме в цьому полягає здоровий глузд.
Наша мета - привернути увагу владних структур та широкої громадськості до необхідності забезпечити реальний доступ до медичної допомоги для наркологічних пацієнтів.
Звіт не є підсумком наукового дослідження, він містить в собі факти, думки та висловлювання людей: пацієнтів, родичів, медичних працівників, чиновників.
Всі медичні працівники, які приймали участь у оцінюванні, погодились зробити це виключно за умов збереження анонімності.
Мій син п’є, він намагався вистрибнути з вікна на фоні запою, я визвала психіатричну швидку, вони приїхали, кажуть, що ми не бачимо в нього нічого, щоб його госпіталізувати. Ні вони не розвернулися і поїхали. Вони запропонували мені заплатити. Тоді вони виведуть його із запою прямо вдома.
Я його лікувала в лікарні Павлова, мені сказали, що там лікар «від бога». Я до нього пішла, він каже що лікування коштує 100 гривень в день, не менше ніж 21-28 днів. А потім я його закодую, він пити не буде. Потім він повинен тільки буде приймати антідепресанти.
А в державні заклади… ну ось я дзвоню «03», але вони мені дають телефон Соціально-наркологічної приймальні, я дзвоню туди, вони мені дають телефон швидкої наркологічної допомоги, я кажу що в мене немає грошей. Тоді вони мені радять прийти разом з ним, тоді, коли він буде тверезий. Я їм кажу, що якщо б він був тверезий, я б одразу з ним прийшла.
Дзвоню в бригаду швидкої наркологічної допомоги і кажу, що в мене немає грошей. Вони все одно приїхали. Я їм кажу, що я попередила, що грошей в мене немає. Кажуть: «Ну ми йому можемо зробити укол. Але це коштує 150 гривень.»
Розповідь матері алкоголіка
«Але, якщо є місця, пацієнта, звісно, госпіталізують одразу. Тут необхідно пояснити, що відділення розраховано на 30 ліжок. Обслуговувати ціле місто дуже важко.»
«Намагаємося виписувати самих «здорових», але деяких не можна виписати, бо вони «в списку»…»
«Наша швидка (психіатрична) також не завжди хоче брати пацієнтів, бо нам потім нема куди їх подіти…»
«Те, що немає місць, не може бути підставою для відмови у наданні медичної допомоги (госпіталізації).»
«Чому людина має лежати на підлозі? Людина не повинна лежати на підлозі, на матраці. В коридорі. І ще - між ліжками, там є таке місце… щоб підійти до пацієнта, який лежить на ліжку біля вікна, треба переступати через тих, які лежать в проході.»
З висловлювань медичних працівників
В основі порядку надання наркологічної допомоги в місті Києві полягають: доступність, безвідмовність, безкоштовність та відповідність стандартам її надання ...
З листа начальника відділу
охорони психічного здоров’я ГУОЗ м. Києва
Ю.Б. Юдіна
Звіт підготовлено Київською обласною громадською організацією «Фенікс» за сприяння
Асоціації психіатрів України
громадської організації «Крок за Кроком»
та фінансової підтримки
проекту «Мережа громадянської дії в Україні (UCAN) Інституту сталих спільнот, США
Тел. 8 095 395 02 61 (Ірина Король) www.upa-psychiatry.org.ua
Презентація результатів першого в Україні незалежного громадського моніторингу державної наркологічної служби.
ВИСНОВКИ: ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ
Потреби пацієнтів
(наркозалежні)
Проблеми
Лікування в умовах стаціонару Щоб потрапити до стаціонару, необхідно спочатку лікуватись та проходити обстеження в амбулаторних умовах, що надто ускладнює (іноді унеможливлює) доступ до лікування
Реабілітація Є тільки один державний реабілітаційний центр з можливістю проходити довготривалу стаціонарну реабілітацію
Диспансерний нагляд Здійснюється більшою мірою формально, не має розгалуженої мережі по районах міста
Робота з родичами хворих Недостатня соціальна реклама
Потреби пацієнтів
(алкоголь-залежні) Проблеми
Обрив запою
Фактично немає можливості отримати допомогу через недостатню кількість лікарняних ліжок
Лікування алкогольної залежності
Через неможливість отримати послуги з обриву запою фактично не є доступним
Лікування в умовах стаціонару Не доступно, через обмеженість лікарняних ліжок
Амбулаторне лікування Клініка територіально надзвичайно віддалена від більшості районів міста
Диспансерний нагляд Здійснюється більшою мірою формально, не має розгалуженої мережі по районах міста
Реабілітація Послуги надаються тільки в трьох державних закладах, амбулаторно тільки для 15 осіб
Робота з родичами хворих Недостатня соціальна реклама
• Практично закритою є інформація про те, які саме послуги та кому повинна надавати та чи інша лікувальна установа, що унеможливлює будь-яке оскарження рішень медпрацівників з боку пацієнтів та їх родичів.
• На практиці не працює механізм виявлення та направлення осіб, які зловживають алкоголем або наркотиками на недобровільний наркологічний облік, обстеження та лікування. Згідно українського законодавства це зобов’язані робити представники МВС (дільничні міліціонери).
• Майже відсутня адекватна система наркологічної допомоги для дітей та підлітків, в той час як потреба в цій допомозі значно зросла.
