Нині проблеми залежності виробництва та всієї життєдіяльності людства від традиційних енергоносіїв набувають глобальних масштабів. В Україні ці проблеми загострюються внаслідок значної залежності від імпортованих енергоносіїв та надвисокої енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП) - 0,89 кг умовного палива на 1 долар США, що у 2,6 рази перевищує середній рівень енергоємності розвинених країн світу.
Крім проблем пов’язаних з підвищенням енергоефективності економіки, серед головних завдань Національного агентства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) зазначено: забезпечення збільшення частки нетрадиційних та альтернативних видів палива у балансі попиту та пропонування енергоносіїв.
31 травня 2006 року відбулось спільне засідання Президії Академії Наук України та Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, на якому було розглянуто питання пов’язані з перспективами розвитку в Україні виробництва синтетичного газу як альтернативи імпортованому природному газу. Одним з перспективних напрямів збільшення частки альтернативних видів палива визнано виробництво синтетичного газу з бурого вугілля, торфу, тирси та іншої вуглецевовмісної сировини, а також використання шахтного метану та біопалива. Цей шлях до речі визнано одним з приоритетних і в Європі. Нині уряди країн-членів ЄС активно працюють над розробкою спільної Європейської енергетичної політики, пропозиції щодо якої були опубліковані під назвою „Зелена книга”. Загалом доля нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії у світових обсягах енергоспоживання нині становить 14 %. Деякі країни ставлять собі за мету – 40 %. В Україні поки-що маємо лише – 0,7 %.
Однак, впевненості у перспективності власних починань членам Президії НАН України та керівництву НАЕР додає зокрема і той факт, що в Україні вже існують власні технології виробництва альтернативного палива, більше того, деякі з них вже доведені до промислового виробництва. Роботу з впровадження цих технологій вже розпочато у Київський, Львівській, Чернігівській та інших областях.
Питання впровадження технологій виробництва та використання синтез-газу особливо актуальні для об’єктів бюджетної та соціальної сфери. В Україні таких об’єктів понад 50 тисяч. Це школи, лікарні, та інші заклади, що потребують оснащення діючого опалювального обладнання установками виробництва синтез-газу.
Вже цього року в Україні буде впроваджено пілотний проект потужністю до 20 мільйонів кубометрів синтез-газу на рік.
Використання синтез-газу, шахтного метану та інших альтернативних джерел енергії має стати приоритетним напрямом в досягненні зазначеної у „Енергетичній стратегії України на період до 2030 року” мети – зменшення використання природного газу з 76 мільярдів кубометрів у 2005 році до 49 мільярдів кубометрів у 2030 році.
Загалом Україна має можливості для виробництва не менш як 40 мільярдів кубів синтез-газу (еквівалент 25 мільярдам кубів природного газу), що до речі перевищує показники власного видобутку блакитного палива.
Втілення в реальне життя цього без сумніву перспективного напряму розвитку сучасної енергетики можливе за умови державної підтримки ініціатив НАЕР зокрема щодо створення Національної Акціонерної Компанії „Синтез-газ” як наукової технологічної та виробничої бази з виробництва синтетичного газу та розробки Державної програми розвитку виробництва синтетичного газу в Україні.
НАЕР вже отримало попередню згоду Президії НАН України щодо схвалення відповідного проекту Постанови Президії та направлення цього документу до Президента України, Уряду та Верховної Ради України.
