Комітет виборців України рекомендує політичним партіям, Верховній Раді України, Центральній виборчій комісії та ініціативним групам з проведення референдумів утриматися від їх проведення у 2006 році - до прийняття нового удосконаленого законодавства з цього питання.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН заявив голова правління КВУ Ігор ПОПОВ, пославшись на проведений комітетом аналіз чинного законодавства, що регулює проведення референдумів в Україні, діяльності існуючих ініціативних груп з проведення референдумів та досвід проведення референдуму в 2000 році.
За результатами цього аналізу, КВУ прогнозує небезпечний розвиток ситуації у разі проведення загальноукраїнського референдуму на будь-яку тему в поточному році.
І.ПОПОВ підкреслив, що чинному закону "Про всеукраїнські та місцеві референдуми" вже 15 років, і що він не є адекватним нинішній правовій та політичній ситуації в Україні. В цьому контексті КВУ закликав парламент активізувати розробку нового закону та включити його до переліку першочергових.
Також експерти КВУ зазначають, що підготовка та проведення загальноукраїнського референдуму може коштувати державному бюджету не менш як 400 млн. грн., проте ця сума не передбачена в держбюджеті і для її виділення необхідно буде додаткове рішення парламенту.
Крім того, у разі проведення референдуму в 2006 році його ініціатори зіткнуться з низкою організаційних проблем, таких як: формування складу комісій, матеріально-технічне забезпечення роботи комісій, доставка та безпека виборчих бюлетенів, що в результаті може призвести до зриву референдуму.
Також КВУ наголошує, що чинний механізм формування списків виборців може привести до численних порушень, навмисних чи не навмисних помилок та позбавить можливості участі у референдумі сотень тисяч осіб.
Більш того, зазначив І.ПОПОВ, необхідність участі у референдумі 50 відсотків виборців для визнання його результатів, може призвести до використання адміністративного ресурсу, як для забезпечення такої явки з одного боку, так і для його бойкотування – з іншого.
Також в Законі України «Про всеукраїнські та місцеві референдуми» існує багато термінів, які не відповідають діючій політико-правовій системі, наприклад: міські Ради народних депутатів, голови місцевих Рад народних депутатів, масові рухи. В цьому плані КВУ прогнозує, що може виникнути багато питань при тлумаченні закону з такими формулюваннями.
Експерти також наголошують, що в разі винесення на референдум проблемних питань, кампанія по проведенню референдуму може призвести до зростання напруженості у суспільстві, активізації проявів сепаратизму та екстремізму. Ситуація може бути ускладнена спробами провести в той же час місцеві референдуми в ряді міст та областей щодо питань, які аж ніяк не сприятимуть миру та стабільності.
Крім того, політична гострота питань та недосконалість чинного закону можуть призвести до порушень під час агітації, спроб фальсифікацій результатів, активного втручання закордонних громадян, ЗМІ та організацій у кампанію по проведенню референдуму.
І.ПОПОВ підкреслив, що, незалежно від підсумків референдуму, можна очікувати чисельних позовів щодо дій та бездіяльності комісій, створення ініціативних груп, а також процесів з оскарження результатів. Проте, оскільки в законі «Про всеукраїнські та місцеві референдуми» не передбачена процедура оскарження результатів, то такі дії створять правову колізію та підірвуть довіру до самого інституту проведення референдуму. Експерт наголосив, що право громадян на управління державою через референдуми має бути належним чином регламентоване та захищене.
КВУ наголошує, що політичні сили, які ініціюють зараз референдуми, усвідомлюють неможливість його проведення, а тому використовують цю ініціативу просто як «піар» або як засіб шантажу під час формування коаліції у парламенті.
