1 квітня, об 11.00 в УНІАН відбудеться прес-конференція за участю першого заступника начальника Державної інспекції з енергозбереження, головного державного інспектора з енергозбереження Венедіктова Олександра Львовича присвячена 10-й річниці створення Держінспекції, досягненням та помилкам, а також перспективам енергозбереження в Україні.
Досить просто спрогнозувати реакцію матері, яка після походу по магазинах за останні гроші купує своїй дочці запашну булочку з родзинками, а дитина замість того, аби з’їсти її повністю, видовбує родзинки, булочку ж викидає просто посеред дороги... На жаль, сучасна цивілізація занадто довго розвивалася наче вередливе дитя, яке вважає, що може мати абсолютно все, варто лише цього захотіти. Ми звикли використовувати природні ресурси, далеко не завжди замислюючись над тим, наскільки раціонально ми це робимо, де і на чому можна зекономити.
Першим тривожним „дзвіночком” для всього людства стала енергетична криза початку 70-х років ХХ століття, викликана різким підвищенням цін на нафту і нафтопродукти. Західні уряди вимушені були тоді використовувати вкрай непопулярні і досить жорсткі, але дієві заходи: введення прямих та непрямих енергетичних податків, створення системи контролю та нормування.
Радянські республіки, на відміну від країн заходу, розвивали свою економіку орієнтуючись на „невичерпні” дешеві російські енергоносії. До чого це призвело і з якими проблемами стикались і стикаються до сих пір промислові підприємства та житлово-комунальні господарства незалежної України всім відомо. Тож не дивно, що це спонукало молоду українську державу до створення Державної інспекції з енергозбереження (відповідно до Закону України від 01.07.94 № 74/94-ВР „Про енергозбереження” та Указу Президента України від 06.10.95 № 918/95 „Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження”).
Завдання Інспекції були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.96 № 575 „Питання Державної інспекції з енергозбереження”, основними з яких є: сприяння підвищенню ефективності роботи з раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на виробництві; організація проведення державної експертизи з енергозбереження; аналіз діяльності підприємств та здійснення контролю за додержанням норм законодавства у сфері енергозбереження; поширення передового досвіду і проведення інформаційно-розяснювальної роботи з ефективного використання ПЕР; організація та проведення навчання спеціалістів міністерств, відомств та підприємств з питань енергозбереження.
Крім того, у 1999 році відповідними постановами Кабміну на Інспекцію було покладено функції з контролю за ефективністю використання природного газу та дисципліною газоспоживання.
З урахуванням того, що питання пов’язані з енергозбереженням набували все більшої ваги, а також з метою активізації та консолідації діяльності усіх держструктур, котрі мали б опікуватись енергозбереженням Кабінет Міністрів України своєю постановою від 29.06.2000 № 1039 „Питання Державної інспекції” надав Інспекції статус урядового органу державного управління.
Окремо слід згадати про створення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом (Указ Президента України від 31.12.05 № 1900/2005; Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.06 № 412). Мета створення НАЕР чітко сформульована в преамбулі Указу Президента: „Підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері використання енергетичних ресурсів та енергозбереження”.
Виходячи із зазначеної цілі будується робота Національного агентства та Державної інспекції з енергозбереження, що залишається у складі НАЕР. Створення Агентства стало наочним підтвердженням того, що у нашій країні все більшого значення набувають питання, пов’язані з енергоефективністю та енергозбереженням, що, в свою чергу, неможливе без достовірного обліку використання енергоресурсів та жорсткого контролю за дотриманням встановлених норм.
Узагальнюючи все, що було зроблено у цій сфері Державною інспекцією з енергозбереження, згадуючи головні досягнення та невдачі, ми усвідомлюємо, що попереду у нас ще багато нелегкої і відповідальної роботи, кінцеві результати якої мають сприяти подальшому розвитку як окремих підприємств, так і цілих галузей економіки. Враховуючи зростаючий суспільний інтерес до енергоефективності та енергозбереження, ми сподіваємось на розуміння та підтримку представників всіх гілок влади, галузевих міністерств та відомств, науковців, промисловців та підприємців, представників четвертої влади – журналістів, громадських екологічних організацій.
