Індекс МА: POL 10/018/2006 (для вільного розповсюдження)

№ повідомлень служби новин: 125

23 травня 2006 р.

Відео дня

Доповідь Міжнародної Амністії 2006: малозабезпечені та знедолені дорого платять за  «війну з тероризмом»  

Минулий 2005 рік був роком протиріч. Надії на покращення ситуації в царині прав людини було підірвано брехнею та порожніми обіцянками з боку урядів могутніх країн, заявила сьогодні «Міжнародна Амністія», презентуючи свою щорічну доповідь.

Під час презентації щорічної доповіді «Міжнародної Амністії»-2006, Генеральний Секретар організації Айрін Кан сказала, що політика безпеки, яку проводять могутні та благополучні держави, відволікала зусилля та увагу світової спільноти від серйозних криз в сфері прав людини.

«Уряди різних країн окремо та спільно паралізовували роботу міжнародних інститутів і розтрачували кошт громадян, переслідуючи односторонні інтереси безпеки. Вони відмовлялися від своїх принципів в ім’я «війни з тероризмом», дивлячись крізь пальці на масові порушення прав людини. В результаті світу довелося дорого заплатити за нехтування основних принципів прав людини ціною незліченної шкоди життю та благополуччю простих людей», - сказала пані Кан.

«Відсутність постійного контролю та малоефективні дії зі сторони ООН та Африканського союзу, як це не прикро, навряд чи відповідали вимогам ситуації у Дарфурі», - заявила пані Кан, говорячи про збройний конфлікт, який забрав тисячі життів, змусив мільйони людей залишити свої домівки, в умовах якого всі його учасники не перестають здійснювати військові злочини та злочини проти людяності.

У 2005 році Ірак потонув у безодні насильства на релігійному ґрунті.  У зв’язку з цим пані Кан виразила застереження: «Коли ті, хто має владу, занадто самовпевнені, щоб переглянути та переоцінити свою політику, весь тягар їх рішень лягає на безправних та бідних, у цьому випадку – на простих іракців, у тому числі жінок та дітей». Ситуація в Ізраїлі та на Окупованих Територіях пропала з порядку денного світової спільноти, це лише погіршило страждання та відчай палестинців і збільшило страхи ізраїльтян.

Напади з боку збройних угрупувань в минулому році досягли нечуваного рівня жорстокості та агресивності, забравши життя багатьох людей.

 

«Терористичні дії збройних угрупувань неприпустимі, їм не може бути виправдання. Винних слід притягти до відповідальності у суді, але лише за умови дотримання всіх норм справедливого судочинства, а не шляхом застосування нових тортур чи поміщення у таємні в’язниці. На жаль, зростаюча жорстокість подібних дій у різних куточках світу у минулому році, у черговий раз стала гірким нагадуванням про те, що «війна з тероризмом» марна і не принесе жодних результатів, допоки вузькі інтереси безпеки окремих країн не звільнять місце повазі до прав людини та інтересам безпеки всього людства», - заявила Генеральна Секретар МА.

«Не зважаючи ні на що, у 2005 році, надія не відступала перед безвихіддю».

У минулому році ми стали свідками нечуваної мобілізації громадянського суспільства у боротьбі зі злиднями і виступами за економічні та соціальні права. Самміт ООН, на якому оцінювалися досягнення у реалізації Цілей розвитку тисячоліття, продемонстрував пригнічуючу неспроможність урядів різних країн світу. Урядам не вдалося закріпити свої обіцянки ділом. Наприклад, уряди багато розмірковували про дотримання прав жінок, але насправді виявилися не в змозі досягти глобальної цілі з забезпечення дівчатам рівних можливостей для отримання освіти. 

У 2005 році вимога про відновлення справедливості дала результат, коли Міжнародний Кримінальний Суд виніс перші звинувачувальні вироки по справам про злочини проти людяності та військові злочини в Уганді. Недоторканість колишніх голів урядів Латинської Америки зазнала краху, коли Августо Піночета посадили під домашній арешт та видали міжнародний ордер на арешт Альберто Фухиморі.

Суди та громадські інститути деяких могутніх держав закликали свої уряди до відповіді. Вища судова інстанція Великої Британії відхилила плани уряду надати дозвіл на розгляд у суді свідчень, отриманих під тортурами. Рада Європи і Європейський Парламент приступили до розслідування участі деяких європейських країн у «видачах» або незаконних перевезеннях в’язнів у країни, де їм можуть загрожувати тортури чи інші порушення прав людини, що проводилися під керівництвом США. 

Один за одним викривалися все нові факти того, наскільки далеко зайшли уряди європейських країн, стаючи співучасниками злочинів США та діючи в обхід повної заборони на застосування тортур та жорстокого поводження. При цьому вони вдавалися до «тортур чужими руками», переправляючи ув’язнених в такі країни, як Єгипет, Йорданія, Марокко, Саудівська Аравія та Сирія, що відомі застосуванням тортур. 

«Як це не болісно, замість того, щоб поважати та підтримувати зусилля судових та законодавчих органів, які намагаються повернути повагу до основоположних принципів прав людини, уряди деяких країн намагалися знайти нові засоби ухилитися від своїх зобов’язань», - сказала пані Кан.

Сполучене Королівство вдовольнилося «дипломатичними гарантіями», які насправді були лише гарантіями на папері, щоб депортувати людей до країн, де їм загрожували тортури. 

Законодавчий акт, прийнятий у США, ухвалив заборону на використання тортур та інших видів жорстокого поводження, не дивлячись на протидію зі сторони Президента Буша. Проте потім жорстко обмежив права в’язнів Гуантанамо на перегляд у федеральних судах порядку поводження з ними.

«Ми повинні виступати з рішучим засудженням терористичних актів проти цивільного населення і з тією самою рішучістю відкидати заяви урядів пор те, що з тероризмом можна боротися шляхом застосування тортур. Подібні заяви вводять в оману, вони хибні та небезпечні: не можна потушити пожежу, доливаючи олію у вогонь», - заявила Айрін Кан.

«Двозначні заяви та подвійні стандарти, що йдуть від урядів світових держав, небезпечні тим, що підривають спроможність світового спільноти вирішувати проблеми в галузі  прав людини, як, наприклад, у Дарфурі, Чечні, Колумбії, Афганістані та Північній Кореї. Вони дозволяють винним у подібних порушеннях у цих та інших країнах діяти безкарно. До тих пір, доки британська влада буде мовчати з приводу свавільного затримання та жорстокого поводження у Гуантанамо-Бей, доки США ігноруватимуть повну заборону на застосування тортур, а уряди європейських країн замовчують свою роль у видачах, а також проблеми расизму і біженців, вони ставлять під сумнів свій моральний авторитет, який дозволяє їм виступати в якості головних захисників прав людини в інших частинах світу.

В цьому році ООН приділило багато часу обговоренню реформ але при цьому зовсім залишило без уваги дії двох своїх ключових членів – Китаю та Росії, які послідовно віддавали перевагу своїм вузьким політичним та економічним інтересам, завдаючи шкоди правам людини, як на місцевому, так і на міжнародному рівні.

Ті, на кому лежить найбільша відповідальність за забезпечення безпеки у світі у рамках діяльності Ради Безпеки ООН, у 2005 році охочіше за інших, намагалися паралізувати роботу Ради, перешкоджаючи застосуванню дієвих заходів з захисту прав людини.

Уряди могутніх держав ведуть небезпечну гру з правами людини. Довгий перелік затяжних збройних конфліктів та постійний ріст порушень прав людини неможливо приховати».

У 2005 році ми стали свідками змін у суспільній свідомості. «Зростаючий тиск потрібно використовувати для того, щоб побороти безвідповідальність міжнародного товариства та перейти до рішучих дій», - закликала пані Кан.

У 2006 році «Міжнародна Амністія» висуває наступні головні вимоги:

• ООН та Африканському союзу необхідно врегулювати конфлікт та покласти край порушенням прав людини у Дарфурі;

• ООН потрібно провести перемовини з питання про Договір про торгівлю зброєю, який буде регулювати торгівлю стрілецькою зброєю з тим, щоб не допустити її використання з метою порушень прав людини;

• Адміністрації США слід закрити табір Гуантанамо-Бей та оприлюднити імена та місцезнаходження всіх затриманих у ході «війни з тероризмом» в інших куточках світу;

• Щойно створеній Раді ООН з прав людини необхідно наполягти на рівних нормах в галузі прав людини для урядів всіх країн, незалежно від того, чи йде мова про Дарфур або Гуантанамо, Чечню або Китай.

Крім того, Айрін Кан заявила: «Про політичний та моральний авторитет урядів все частіше будуть робити висновок відповідно до їх позиції у питаннях прав людини, як у себе в країні, так і за її межами. Зараз, як ніколи, світу потрібно, щоб уряди, що мають владу та міжнародний вплив, такі як постійні члени Ради Безпеки ООН, а також країни, які прагнуть увійти до складу Ради, діяли з усією відповідальністю та повагою до прав людини. Влада повинна припинити небезпечну гру з правами людини».

****************************************

 За додатковою інформацією прохання звертатися до прес-бюро Міжнародної Амністії:

 у Лондоні, тел. +44 20 7413 5599, http://www.amnesty.org

у Києві: тел. (044) 469-70-27, press@amnesty.org.ua  

Офіційний сайт Міжнародної Амністії російською мовою: http://www.amnesty.org.ru