Екологи сподіваються, що уряд відмовиться від будівництва другої черги каналу “Дунай-Чорне море” через гирло Бистре

17:37, 15 травня 2006
Останні події
1 0

Вітчизняні екологи сподіваються, що уряд відмовиться від будівництва другої черги каналу “Дунай-Чорне море” через гирло Бистре на території Дунайського біосферного заповідника. 

Вітчизняні екологи сподіваються, що уряд відмовиться від будівництва другої черги каналу “Дунай-Чорне море” через гирло Бистре на території Дунайського біосферного заповідника.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН заявили юрист-еколог, представник громадської організації “Екологія. Право. Людина” (ЕПЛ) Ольга МЕЛЕНЬ, представник Одеського відділення міжнародного соціально-екологічного союзу Алла ШЕВЧУК та представник екологічної організації “Печеніги” (Харків) Сергій ШАПАРЕНКО.

Прес-конференція була проведена з нагоди вручення 24 квітня ц.р. О.МЕЛЕНЬ найбільшої в світі Екологічної Премії Голдмана у м.Сан-Франциско (США) за діяльність по захисту Дунайського біосферного заповідника через будівництво судоходного каналу “Дунай-Чорне море”.

Нагадавши, що будівництво каналу та днопоглиблювальні роботи почалися з 2003 р., а вже 24 серпня 2004 р. він був урочисто відкритий, О.МЕЛЕНЬ наголосила, що широкий громадський резонанс викликало будівництво саме в гирлі Бистре, яке проходило по території Дунайського біосферного заповідника, що мало завдати значного негативного впливу на довкілля, що власне і відбувалося, коли здійснювалися будівельні й поглиблювальні роботи. При цьому, наголосила О.МЕЛЕНЬ, заповідник є об’єктом природно-заповідного фонду з найвищим режимом охорони, там зосереджена дуже велика кількість рослин і тварин, занесених до Червоної книги.

За її словами, будівництво здійснювалося з порушенням законодавства – закону про природно-заповідний фонд, про Червону книгу, також ця територія охороняється цілим рядом міжнародних конвенцій. “І, розпочавши днопоглиблювальні роботи, Україна тим самим порушила цілий ряд законодавчих актів, хоча навіть до недавнього часу МЗС не визнавало, що Україна порушила будь-які конвенції, але в нас є рішення певних міжнародних органів, які підтверджують, що Україна все-таки порушила законодавство, міжнародні конвенції, коли розпочала будівництво каналу через гирло Бистре”, - підкреслила О.МЕЛЕНЬ.

Вона зазначила, що юристи і екологи ініціювали кілька справ: оскаржувалися висновки екологічної експертизи по ТЕО і по першому етапу будівництва каналу – відбулося два судові процеси; ще в одному процесі ЕПЛ захищала Дунайський біосферний заповідник – міська рада намагалася вилучити в заповідника землі; ще одним позовом ЕПЛ оскаржувався указ на той момент Президента України Леоніда КУЧМИ, яким, за словами юриста, частину територій Дунайського біосферного заповідника було вилучено незаконно. “Тобто були 4 процеси, два з них завершилися. Скарга по одному, по землях, зараз – у Вищому адміністративному суді, а у Верховному Суді “зависла” справа по оскарженню указу Президента України”, - зазначила О.МЕЛЕНЬ.

“Ми протестували проти тих незаконних рішень, які проштовхувало це будівництво, і проти того, що не були досліджені всі альтернативні варіанти, яких на момент прийняття рішення існувало дев’ять”, - підкреслила О.МЕЛЕНЬ. Зараз, за її словами, ведеться робота з розробки проектної документації по будівництву альтернативного каналу, який не буде зачіпати заповідну зону.

В цьому контексті О.МЕЛЕНЬ зазначила, що після приходу нової влади ситуація “трохи покращалася”, зокрема, на неодноразові звернення юристів і екологів новий глава Міністерства охорон навколишнього природного середовища Павло ІГНАТЕНКО зупинив днопоглиблювальні роботи у гирлі Бистре, які відбувалися в нерестовий період, а також не підписав позитивний висновок екологічної експертизи щодо другого етапу будівництву каналу, через що зараз спорудження другої черги каналу Дунай-Чорне море є неможливим.

О.МЕЛЕНЬ також висловила оптимізм щодо заяв урядовців у ЗМІ, про те, що через велику вартість та неприбутковість каналу уряд збирається розглядати альтернативні варіанти його будівництва. “Наскільки я знаю, новий міністр транспорту (Віктор БОНДАР) дав дозвіл на розробку проектної документації, техніко-економічного обгрунтування, яке повинно ще пройти всі експертизи, включаючи екологічну”, - зазначила О.МЕЛЕНЬ.

За її словами, ще на початку цієї проблеми українська Академія наук підтримувала альтернативний варіант будівництва каналу через Жебріянівську бухту. “Це мав бути шлюзований канал, який не мав би зачіпати інтереси Дунайського біосферного заповідника, бо ця територія знаходиться в буферній зоні заповідника, де в принципі є допустимість певної господарської діяльності”, - сказала О.МЕЛЕНЬ.

Екологи висловили сподівання, що подальші рішення щодо будівництва, які шкодять довкіллю, прийматимуться з дотриманням законодавства та з урахуванням думки громадськості.

У свою чергу А.ШЕВЧУК наголосила, що з гідрологічної точки зору оптимальним вирішенням проблеми є будівництво шлюзового каналу поза активною частиною дельти. “60% стоків цього русла несе за собою твердий стік, який постійно осідає в гирлі. Сьогодні її глибина - 1,8 метра, а для проходження великих суден потрібно понад 7 метрів. Це величезні днопоглиблювальні роботи, які не мають кінця. Це заплава розвитку, вона нарощується по роках, і про це є низка спостережень ще 200-річної давнини. Ще у 1856 році європейські і вітчизняні інженери, вивчивши всю цю ситуацію, дійшли висновку, що будувати у гирлі розвитку можна лише шлюзовані канали”, - зазначила еколог.

О.МЕЛЕНЬ стала першим представником України, яка від Європейського континенту стала в цьому році лауреатом премії Голдмана. Ця екологічна нагорода було заснована в 1998 році, щорічно її присуджують шістьом представникам шести континентів світу. Грошова винагорода становить 125 тис. доларів кожному лауреату.

“Щодо премії – ця нагорода є спільною заслугою багатьох людей, тому ця премія піде і тим людям, які займалися цією проблемою, вона буде використана суто на вирішення екологічних проблем”, - наголосила О.МЕЛЕНЬ на прес-конференції.

Вона зазначила, що буде продовжувати практику юриста-еколога. “Премія дасть можливість це продовжувати робити, незалежно від того, які будуть інтереси наших донорів і чи буде подальше фінансування”, - сказала О.МЕЛЕНЬ, додавши, що в Україні дуже мало юристів-екологів, і це є великою проблемою.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter