У 2018 році загальний обсяг бюджетної підтримки науки та інновацій визначено на рівні 8,3 млрд грн.

Київ. 24 січня. УНІАН. Українські науковці закликають Національну академію наук прив'язати фінансування наукових установ до ефективності їх роботи, забезпечити прозорість розподілу коштів та повну зайнятість науковців.

Про це заявила доктор історичних наук, професор Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України Валентина Піскун на прес-конференції в УНІАН.

«Розподіл бюджетних коштів між інститутами за давньою традицією, що склалася в Академії наук, відбувається на підставі якихось коефіцієнтів, які визначаються директорами інститутів і президією Академії наук. Такий підхід не включає стимулів покращення наукової діяльності для науковців. Науковці вимагають, щоб результати їхньої діяльності були покладені в основу оплати праці та розподілу бюджетних коштів», - сказала Піскун.

За її словами, вчені закликають скликати позачергові загальні збори НАН для зміни її статуту відповідно до мети підвищення ефективності наукової діяльності.

Своєю чергою, доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко, який був присутній на прес-конференції, підкреслив, що вимоги науковців, що включають прозорість та ефективність фінансування наукових установ, а також забезпечення повної зайнятості, не були позитивно сприйняті президією НАН.

«Хотів би сказати, що вкрай негативна реакція президії Національної академії наук була на ці вимоги, які були представлені науковцями-мітингувальниками 16-17 січня. Ми живемо в паралельних реаліях. Вдумайтеся: навіть найпростіша вимога, що не потребує бюджетного фінансування й стосується лише гласності, а саме - публікація штатних розкладів президії Національної академії наук України і всіх наукових установ - навіть ця вимога була відхилена», - зазначив науковець.

При цьому президент Гетьманської фонду Петра Дорошенка, депутат Київської обласної ради Олексій Дорошенко, так само присутній на прес-конференції, повідомив, що науковці звертатимуться до Кабінету міністрів, а також готуватимуть індивідуальні та колективні позови до Академії наук у зв'язку з неефективним розподілом бюджетних коштів.

«Зараз розглядаються різні варіанти: й індивідуальні позови до Академії наук, й колективні позови співробітників. Розглядається варіант звернення до державних органів, які відповідають за примирення трудових колективів із їхніми роботодавцями. Всі варіанти, природно, буде випробувано. Звичайно, буде й звернення до Кабінету міністрів про перегляд системи фінансування науки. Академія наук не справляється з покладеними на неї обов'язками із рівномірного та справедливого розподілу грошей, які вже виділено державою», - зазначив Дорошенко.

Як повідомляв УНІАН, раніше прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявляв про готовність запровадити в 2018 році нові механізми підтримки науки за участю наукового співтовариства.