Київ. 12 грудня. УНІАН. Українські крюїнгові компанії, які надають послуги з набору моряків на морські судна, закликають владу не робити жорсткішими правила працевлаштування моряків за кордоном у разі ухвалення Радою законопроекту про протидію торгівлі людьми, оскільки індустрія працевлаштування моряків є прозорою і підзвітною міжнародним конвенціям.

Про це повідомив директор крюїнговою компанії «Ем Ес Сі Крюїнг Сервісес» Руслан Бундюк на круглому столі в УНІАН, який відбувся за ініціативою провідних українських професійних об'єднань - Асоціації «Всеукраїнське об'єднання крюїнгових компаній» (ВОКК) і Асоціації «Український морський союз».

«Індустрія працевлаштування моряків на сьогодні є однією з найпрозоріших сфер діяльності у сфері працевлаштування, тому що ми підзвітні не лише великому списку вимог нашої місцевої влади, а й великій кількості міжнародних конвенцій. Підвищення жорсткості вимог до крюїнгових компаній, які пропонуються законопроектом №6275, матимуть негативні наслідки з боку зарубіжних партнерів, які інвестують в галузь», - заявив Бундюк.

Він зазначив, що на сьогодні багато компаній вкладають великі інвестиції в українських моряків, у розвиток тренажерних центрів. Це сотні тисяч доларів спонсорської допомоги, які зарубіжні судновласницькі компанії дарують нашим центрам.

Бундюк наголосив, що крюїнги і підприємства, які надають посередницькі послуги для роботи за кордоном, підтримують здорові і продуктивні кроки як виконавчої, так і законодавчої влади, спрямовані на протидію торгівлі людьми.

«Однак на нашу думку, даний законопроект відволікає від реальної проблеми і намагається зробити жорсткішими заходи саме в тому секторі, де в даний момент існують нормальні, здорові і зрозумілі для всіх правила працевлаштування, які легко контролюються державою», - додав він.

Генеральний директор Асоціації «Всеукраїнське об'єднання крюїнгових компаній» В'ячеслав Кисловський, також присутній на круглому столі, зазначив, що за допомогою законопроекту наш уряд пропонує вирішити те, що вже давно вирішено. Всі крюїнгові компанії виконують міжнародні вимоги щодо захисту працівників за кордоном, зокрема, на суднах під іноземним прапором, оскільки в іншому разі наші моряки просто не будуть затребуваними на міжнародному ринку праці.

«Панове депутати, міністри, задумайтеся, навіщо вам вбивати продуктивний сектор економіки, який формувався впродовж багатьох років і де є навчальні заклади, система підготовки, яка ефективно працює, і де працюють не менш як 130 тисяч людей?... Ці місця негайно займуть наші конкуренти на міжнародному ринку», - заявив Кисловський.

Він наголосив, що тільки від моряків за різними оцінками ми маємо 1,5 мільярда доларів на рік надходжень до нашої країни. Це гроші, які вкладаються в інфраструктуру, освіту, медицину.

«Українські офіцери за якістю підготовки, за останньою оцінкою, яка відбувалася три роки тому, були на другому місці у світі. Ви повинні допомогти вижити цьому сектору», - заявив Кисловський, звертаючись до влади.

«Суть законопроекту жодним чином не покращує якість життя нашого сектору, навпаки робить його складнішим. Запропонований законопроект не розв‘язує проблему торгівлі людьми, він перевантажить бізнес додатковими зобов'язаннями, збільшенням контролюючих органів усіх рівнів, і відповідно, він породжуватиме нові корупційні складові», - сказав Кисловський.

Керівник компанії «Ольвія Мерітайм» Олександр Сагайдак, який був присутній на круглому столі, додав, що підставою для посилення будь-яких вимог є певна статистика.

«Мені хотілося б запитати авторів законопроекту, яка статистика існує щодо торгівлі людьми на флоті? На нашому останньому зібранні ми намагалися згадати, які були випадки. З великими труднощами вдалося згадати випадок 7 років тому, і то в підсумку з'ясувалося, що проблема була у невиплаті зарплати», - додав він.

Сагайдак зазначив, що законопроект пропонує боротися з проблемою торгівлі людьми шляхом включення юриста в штат компанії, шляхом створення додаткових бюрократичних вимог, додаткових пакетів документів, завірених нотаріусом різними мовами, і це обійдеться агентству від 60 до 150 тисяч гривень.

«Тобто замість того, щоб якось підтримати, нас заганяють у такі рамки, де виживати буде дуже складно», - додав він.

У роботі круглого столу взяли участь директор «Юнітім Україна» Максим Костін, директор CMA CGM Євген Тюпіков, директор «Марлоу Навігейшн Україна» Борис Езрі, директор «Ві Шіпс (Україна)» Ігор Сафін, генеральний директор Асоціації «Український морський союз» Ігор Сибрін, генеральний секретар Асоціації «Український морський союз», президент Всеукраїнської Асоціації компаній міжнародного працевлаштування Василь Воскобойников, радник з правових питань, адвокат Володимир Мусієнко,відповідальний секретар Асоціації ВОКК Лариса Біломітцева, експерт з питань зайнятості і трудової міграції Олег Борисов, директор юридичної фірми «Влад-Алекс» Володимир Кардон, радник Асоціації ВОКК Ілля Тихонов, директор компанії «Аквасервіс» Олександр Юрков.

Як повідомляв УНІАН, на початку квітня 2017 року ініціативна група депутатів, до складу якої ввійшли Ірина Луценко й Ірина Геращенко, зареєструвала у Верховній Раді законопроект №6275. Документ спрямований на захист прав трудових мігрантів і протидію торгівлі людьми.

За даними Міжнародної організації з питань міграції, обсяг коштів, які українські трудові мігранти переказують на батьківщину, перевищує всі інвестиції в українську економіку іноземних компаній і допомогу міжнародних донорів разом узятих.

Згідно з дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», 40% українців готові виїхати за кордон на тимчасову роботу, 25% - вже цікавилися можливістю працювати за межами України.