Забудова заплави річки Ірпінь може призвести до екологічної катастрофи - юрист (відео)

16:11, 28 листопада 2017
25 0

Київ. 28 листопада. УНІАН. Забудова заплави річки Ірпінь може призвести до екологічної катастрофи, яка торкнеться не лише жителів міста Ірпінь, а й жителів столиці, повідомив директор юридичної компанії «Правоексперт» у місті Ірпінь Сергій Гапон на прес-конференції в УНІАН.

«Ці земельні ділянки - заплави річки Ірпінь - мають цільове призначення для ведення сільськогосподарської діяльності та, згідно з висновками державної виконавчої влади, їх забудова суттєво погіршить екологічний стан і фактично може навіть спричинити екологічну катастрофу», - повідомив Гапон.

Він наголосив, що дана катастрофа торкнеться не тільки жителів міста Ірпеня, а й жителів Києва, оскільки річка Ірпінь впадає в річку Дніпро.

«Усі землі в межах річки Ірпінь «Київводресурс» відносить до особливо цінних земель, оскільки там проходять поклади торфу, і зміна цільового призначення - зміна сільгосппризначення на землі багатоповерхової житлово-громадської забудови - можливо лише за згодою з Кабінетом міністрів України, цього, на жаль , не робиться, а відбувається на місцевому рівні », - зазначив Гапон.

Юрист наголосив, що фактично місцева влада присвоїла повноваження головного управління Держгеокадастру Київської області, оскільки, згідно із Земельним кодексом України, лише цей орган має право змінювати цільове призначення земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

«Громадські активісти чинили суттєвий опір, не раз писали звернення, листи до органів державних архітектурних інспекцій України з проханням провести перевірку законності будівництва на заплавах річки Ірпінь», - сказав він.

При цьому, за словами юриста, листи залишаються без належної реакції, перевірки не проводяться, і забудовники продовжують будівництво без зміни цільового призначення, без отримання належних дозволів.

«Наша команда також зафіксувала вивезення родючого ґрунту із заплави земель річки Ірпінь і річки Буча. Не раз викликали органи поліції на місце злочину, але на жаль, далі, ніж прийняття заяви та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, справи не рухалися. Пустоти, звідки вивозять ґрунт, просто засипають побутовими та будівельними відходами», - повідомив Гапон.

Він додав, що в суд подано ряд позовів, але вони розглядаються досить тривалий час. Ірпінська міськрада, за його словами, намагається всіма способами затягнути розгляд цих справ.

«Наприклад, двічі подавали апеляційну скаргу на угоду про відкриття провадження, що явно свідчить про затягування судового розгляду й ухвалення законного рішення у справі», - сказав Гапон.

Голова ВГО «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков, який також був присутній на прес-конференції, повідомив, що річка Ірпінь - це наочний приклад тієї ситуації, яка відбувається з усіма водоймами України.

«За останні 25 років з карти України зникло більш як 10 тисяч малих річок. Ми вважаємо, що ставлення до водних ресурсів країни не просто нераціональне, воно часом злочинне», - сказав Чистяков.

Він наголосив, що останні 20 років практично не проводяться меліоративні роботи з розчищенню витоків малих річок, вони замулюються, пересихають. Це ускладнюється ще й тим, що в останні роки спостерігається дуже серйозне маловоддя, коли річки наповнюються лише на 70% від норми.

«Усе це відбувається на порушення природоохоронного законодавства. Там, де раніше були природні нерестовища, зараз - приватні домоволодіння», - зазначив Чистяков.

Голова Асоціації рибалок наголосив, що до водойм відносяться по-споживацькому, багато річок перегородили дамбами, а вбивши течію - вбиваєш річку. При цьому, тільки в 2017 році у водойми було скинуто понад 2 млрд кубометрів стоків і лише дві третини з них пройшли очищення, а весь решта бруд потрапив прямо в річки.

Як повідомляв УНІАН, минулого року Всеукраїнська екологічна ліга та Асоціація рибалок України закликали органи влади на законодавчому рівні заборонити скидання забруднюючих речовин у річки, а також припинити незаконний промисловий видобуток піску на р.Дніпрі землесосними снарядами.

Раніше асоціація «Український екологічний альянс» виступила з ініціативою розробки комплексного механізму поводження з відходами, який включає законодавче врегулювання, залучення інвестицій і розвиток соціальної відповідальності.

За інформацією «Всеукраїнської екологічної ліги», понад 37 тисяч населених пунктів України не мають доступу до якісної питної води, а по всій лінії течії Дніпра відбувається забудова прибережної зони очисними спорудами і промисловими підприємствами, які скидають у річку свої відходи. Як наслідок, скидання неочищених або недостатньо очищених стоків призводить до знищення всього живого в річках, що загрожує поширенням інфекційних захворювань.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter