Київ. 8 вересня. УНІАН. Правозахисники заявляють, що в Україні за ґратами залишаються десятки бійців батальйону «Айдар», і наголошують на необхідності перенесення розгляду кримінальних справ щодо добровольців з Донбасу в інші регіони.

Про це на прес-конференції в УНІАН сказав адвокат, правозахисник Андрій Мамалига.

За його словами, «восени 2014 року за грати потрапили сотні учасників добровольчого батальйону «Айдар». У 2015 -2016 роках ця тенденція погіршилась. На сьогоднішній день в цілому по діяльності добровольчого батальйону «Айдар» є два великих кримінальних провадження. В одному фігурує командир штабу Валентин Лихоліт, в іншому – колишній комбат Сергій Мельничук».

«Усі інші справи підв’язуються до цих двох справ, і таким чином на сьогоднішній день створюється картинка, що нібито «Айдар» діяв бандитськими методами, хоча при цьому ніхто не уточнює, хто все-таки звільнив у 2014 році Луганську область. Це був «Айдар», - зауважив Мамалига.

«Звичайно, святих немає, та війна є війна. Але ми вже третій рік добиваємося, щоб у всіх цих кримінальних провадженнях була змінена територіальна підслідність і підсудність, щоб ці справи розглядалися судами щонайменше не в Луганській області та не в Донецькій, а в Полтавській або у Києві», - сказав правозахисник.

За його словами, деякі справи дійсно розглядаються у Києві, але це одиниці, і загальна маса розглядається в Луганській області.

«Наприклад, нещодавно я дізнався, що деякі судді в Сєверодонецьку спокійно їздять у вихідні дні на окуповані території, бо в них там знаходяться сім’ї, будинки, нерухомість, і для мене велике питання, яким чином ці люди в мантіях можуть виконувати свої обов’язки об’єктивно, не боячись прийняти об’єктивне рішення. Я вже не кажу, що їхні переконання дуже часто є далеко не проукраїнські», - заявив Мамалига.

Він повідомив, що за ґратами залишаються десятки «айдарівців». «Група «айдарівців» перебуває у Харківському СІЗО, це кримінальне провадження слухає вже п’ята колегія суддів. По суті вони так і не почали слухати», - додав Мамалига.

У свою чергу голова громадської організації «Рух боротьби з корупцією» Іван Лозовий висловив переконання, що «якби не батальйон «Айдар», сепаратисти б поширилися до кінця літа 2014 року аж до Харкова, бо ніхто б їм не заважав. Бійці робили те, що було треба, і вони переслідуються кримінальними справами».

«Я візьму простий приклад: один із моїх друзів Микола Лисенко забрав телефон в одного із сепаратистів, який організовував так званий «референдум». У цьому телефоні знайшли інформацію про його контакти з громадянами Росії. Це є його тяжкий злочин, по якому Микола Лисенко прямо сьогодні змушений поїхати в Старобільськ на чергове слухання судової справи. Він не потрапляє під новий так званий закон про амністію, оскільки він покриває злочини нетяжкого характеру. А забрати телефон у сепаратиста – це грабіж, тяжкий злочин. Закон про амністію покриває мало випадків», - сказав Лозовий.

Як повідомляв УНІАН, 2 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон про амністію у 2016 році. «Мова йде про амністію для тих, хто пройшов горнило війни, боронив Україну від російських загарбників, але не скоїв важких злочинів», - прокоментував прес-секретар глави держави Святослав Цеголко.

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що амністія стосуватиметься близько 1700 учасників антитерористичної операції, які вчинили нетяжкі злочини.

Закон з пропозиціями президента ухвалила 22 грудня 2016 року Верховна Рада.

Законом передбачено звільнити від відбування покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців: засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості; засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Також законом передбачено звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким; осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми; жінок, вагітних на день набрання чинності цим законом; осіб, які на день набрання чинності цим законом досягли пенсійного віку; інвалідів війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Звільняються з місць обмеження волі засуджені, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим законом становить менше одного року.

Дія закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим законом.