Київ. 24 лютого. УНІАН. Україна входить до п’ятірки країн світу з найвищими показниками поширення мультирезистентного туберкульозу.
Про це на прес-конференції в УНІАН заявила начальник відділу профілактики та лікування туберкульозу «Центр громадського здоров’я» Міністерства охорони здоров’я Яна Терлеєва.
За її словами, щороку в Україні виявляють понад 8 тис. хворих на мультирезистентний туберкульоз. «За даними 2014 року виявлено, що серед нових хворих на туберкульоз у щоп’ятому випадку спостерігається стійкість до протитуберкульозних препаратів. У хворих, які повторно залучаються до протитуберкульозного лікування – у щодругого виявлено мультирезистентну форму туберкульозу. Друга проблема – результати лікування й на чутливий, і на мультирезистентний туберкульоз залишаються одними з найнижчих у світі. Однією з причин цього є звичайна практика госпіталізації пацієнтів у протитуберкульозні стаціонари, більшість із яких не відповідає жодній вимозі інфекційного контролю», – сказала Терлеєва.
Вона зазначила, що на сьогодні доведено, що пацієнти без бактеріовиділення «абсолютно спокійно можуть лікуватися в амбулаторних умовах».
За словами Терлеєвої, це передбачено й документами МОЗ. «Навіть пацієнти з бактеріовиділенням за певних умов можуть лікуватися амбулаторно. Сьогодні в Україні вже близько 70 % хворих на туберкульоз лікуються амбулаторно. Термін лікування з чутливим туберкульозом – понад 60 днів, хворих зі стійкістю – близько 5 місяців», – сказала вона.
Також Терлеєва наголосила, що в США та розвинених європейських країнах термін госпіталізації хворих із туберкульозом – до 15 днів. Вона підкреслила, що цього абсолютно достатньо, щоби надати пацієнту необхідну медичну допомогу.
«Тривалість стаціонарного лікування не впливає на якість лікування. Підвищує якість лікування контрольований прийом протитуберкульозних препаратів. Амбулаторна модель абсолютно безпечна для оточуючого середовища. Найбільш небезпечний пацієнт той, у якого не виявлено хворобу, або той, хто не лікується. Результати лікування в стаціонарі та амбулаторно – однакові. Також ця модель економічно вигідна для нашої держави», – наголосила Терлеєва.
За словами голови правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталія Руденка, в Україні необхідно підвищити відповідальність регіональної та центральної влади щодо боротьби з епідемією туберкульозу в Україні.
«Я хочу подякувати МОЗ за політичне сприяння в напряму подолання туберкульозу. Організації пацієнтів і суспільство відчувають цю співпрацю. Ми плануємо сприяти зміцненню співтовариства людей, які постраждали через туберкульоз, на рівні місцевих громад. Для подолання епідемії туберкульозу в країні необхідно забезпечити своєчасну діагностику та справедливий доступ хворих до якісного лікування. Основними бар’єрами в подоланні епідемії досі лишаються недостатня поінформованість щодо туберкульозу, низький рівень медичних послуг, стигматизація та дискримінація хворих на туберкульоз», – сказав Руденко.
За словами в. о. начальника Управління громадського здоров’я МОЗ Наталії Півень, туберкульоз – це не лише медична, а й соціальна проблема, особливо якщо йдеться про мультирезистентний туберкульоз.
«Сьогодні в Україні тягар мультирезистентного туберкульозу з 2009 року збільшився вдвічі. Ця проблема для МОЗ викликає особливе занепокоєння, проблема лікування таких хворих, оскільки доступність та достатність ліків для хворих саме такої форми туберкульозу є обмеженою. Також ми стурбовані причинами розвитку мультирезистентного туберкульозу. Насамперед, через неналежну організацію лікування хворих на туберкульоз. Такі пацієнти госпіталізуються в протитуберкульозні диспансери. Стандарти лікування потребують того, щоб 70 днів пацієнт перебував на госпіталізації. Їй підлягають понад 70% пацієнтів», – сказала Півень.
Вона наголосила, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та міжнародні експерти рекомендують Україні переорієнтовуватися на нові підходи, які базуються на доказовій медицині, зокрема, на лікування хворих із туберкульозом в амбулаторних умовах. «Потрібна орієнтація на пацієнта, а не на медичний заклад. Основними завданнями є зміна підходу в обслуговуванні пацієнтів. Основні витрати при госпіталізації йдуть на утримання фтизіатричного закладу, зокрема, 60% – на оплату лікарю, 14% – на харчування (і воно є недостатнім). Нова амбулаторна модель лікування хворих із туберкульозом дозволить розширити доступ до лікування, дозволить зекономити на етапах формування підходів до лікування. Зекономлені ресурси реінвестуємо на підтримку первинної медичної ланки, на навчання фахівців», – зазначила Півень.
Як повідомляв УНІАН, Україна має найгірші в Європі показники щодо лікування туберкульозу. У нашій країні виліковуються лише 71% нових випадків та 38,6% випадків мультирезистентного туберкульозу. За оціночними даними експертів ВООЗ, у 2015 році близько 23% хворих на ТБ в Україні взагалі не було виявлено. Поширеність усіх форм активного ТБ у 2015 році склала майже 85 осіб на кожні 100 тисяч населення.
*** Мультирезистентний туберкульоз або МР ТБ є формою туберкульозу, що резистентна до щонайменше двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів. Цими препаратами є ізоніазид та рифампіцин. Це означає, що ці антибіотики не будуть ефективно діяти та вбивати бактерію.