Київ. 21 грудня. УНІАН. На сьогодні в Україні вже 244 державних та комунальних друкованих засобів масової інформації пройшли перший етап реформування і позбавились впливу з боку органів влади на формування своєї редакційної політики.
Про це перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак повідомив сьогодні під час прес-конференції в УНІАН.
«Ця реформа стала можливою і ефективною лише тому, що був консенсус усіх гравців, які є на медійному полі. Тобто законодавців, виконавчої влади і медіа-спільноти… Ситуація сьогодні вже така, що 244 редакції позбавлені впливу з боку органів влади на формування своєї редакційної політики. Вони стають самостійними і несуть тепер відповідальність і за колектив, і за обличчя газети. Ми ж будемо здійснювати моніторинг виконання закону («Про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ» - УНІАН) і будемо домагатись виконання закону в частині фінансової підтримки тих ЗМІ, які зголосились до реформування, і будемо готуватись до наступного етапу», - сказав він.
За словами директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка, довелось докласти багато зусиль, щоб Верховна Рада рік тому ухвалила закон «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації».
«Якщо порівняти цей рік із попередніми 25-ма, то насправді зрушення кардинальні. Звичайно, справжні оцінки можна буде давати через років 3-10, але якщо дивитись на велику картинку, то вона змінюється у той бік, що місцеві ради, органи державної влади, не матимуть прямого впливу, не витрачатимуть бюджетні кошти та кошти платників податків на те, щоб піарити свою діяльність», - наголосив він.
Шевченко також зазначив, що у ринкових умовах багато видань, яким завадили реформуватись, втрачають свою конкурентоспроможність.
«Вони не відчувають того, що можуть вижити, конкуруючи з приватними газетами, заробляючи гроші на рекламі. Тим більше, що багато видань на рівні районів живуть в умовах дуже маленького ринку. Тому зараз доведеться докласти багато зусиль, щоб забезпечити державні механізми підтримки реформованих друкованих видань, і це питання потенційно і до Державного комітету з телерадіомовлення, і до місцевих органів влади… Якщо ми не встигнемо вчасно це зробити, то ми дуже швидко можемо отримати негативну реакцію на процеси роздержавлення, коли нас будуть звинувачувати у зникненні газет і звільненні журналістів», - додав Шевченко.
Своєю чергою координатор проектів ОБСЄ в Україні Марина Безкоровайна наголосила на тому, що закон про роздержавлення друкованих ЗМІ є одним з ключових для отримання якісного та незалежного медійного середовища в Україні.
«В рамках проекту, який ми здійснюємо на замовлення Держкомтелерадіо, ми проїхали багато регіонів з виїзними місіями задля оцінки потреб та нагальних проблем, які існують. Це коло проблем дуже широке, і працювати є над чим. На цьому етапі це, в першу чергу, юридичні моменти, які стосуються реформування, але як редактори, так і журналісти, бояться конкурентного середовища, яке на них чекає, і того, наскільки ефективними гравцями вони у ньому будуть. І в рамках нашого проекту ми їх заохочуємо перелаштовувати мислення на бізнесові рейки і працювати над тим, щоб ставати рівним, конкурентоспроможним гравцем на цьому реальному медійному ринку», - наголосила вона.
Юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко розповіла, що за рік чинності закону про роздержавлення друкованих ЗМІ фахівцям доводилось стикатись з низкою проблем.
«Найчастіше ці проблеми були пов’язані з тим, що деякі органи місцевої влади просто ухилялись від виконання вимог цього закону різними шляхами та способами», - сказала вона.
За словами Опришко, наразі фахівцями напрацьовані деякі зміни, які пропонується внести до закону, щоб усунути певні проблемні питання, які можуть виникати на практиці.
Як повідомляв УНІАН, 1 січня 2016 року набув чинності Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Закон визначає механізм реформування друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.
На першому етапі здійснюється реформування друкованих ЗМІ та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом міністрів України, організовується підвищення кваліфікації працівників таких редакцій, а також складається Зведений перелік об’єктів реформування.
На другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, не реформованих на першому етапі.
