Закон про держслужбу потребує змін для забезпечення рівних умов під час конкурсів з відбору чиновників – експерти (фото, відео)

16:03, 10 листопада 2016
Останні події
112 0

Київ. 10 листопада. УНІАН. Закон про державну службу потребує покращення і внесення змін для забезпечення рівних умов для учасників конкурсів на зайняття посад на держслужбі.

Про це йшлося під час прес-конференції «Втрата довіри до конкурсів із відбору чиновників: чому «не працює» реформа державної служби» в УНІАН.

«Ми вважаємо, що реформа держслужби – це реформа всіх реформ, тому що будь-які законодавчі новели можуть бути запроваджені ефективно, якщо держслужбовці якісно їх реалізують. Тому від оновлення корпусу, у тому числі вищого корпусу державної служби, залежить ефективність реалізації всіх реформ у державі», – наголосив голова Координаційної ради ГО «Експертиза Реформ» Юрій Георгієвський.

Він нагадав, що реформа держслужби була довгоочікуваною і констатував, що з ухваленням відповідного закону було запроваджено певні зміни, які корінним чином змінюють ситуацію навколо пов’язаних з цією службою проблем; в тому числі, мова йде про запровадження механізму вступу до державної служби за результатами проведення відкритого конкурсу.

Георгієвський зазначив, що декілька років тому держслужба була дуже заполітизованою й, на його думку, вона такою й залишається. «Певна спроба змінити ситуацію відбулася, і це дійсно позитивні зміни. Але те, що відбувається – не позбавлене певних недоліків, викликає певні сумніви», – додав він.

Експерт зауважив, що законом був запроваджений рівний доступ громадян на держслужбу і саме запровадження відритих конкурсів нібито створило умови для реалізації цього принципу.

«Але за результатами проведення відкритого конкурсу на посаду голови Миколаївської обласної державної адміністрації і деяких інших випадків зрозуміло, що така процедура викликає певні сумніви в об’єктивності тих рішень, які приймає комісія з питань вищого корпусу державної служби», – заявив Георгієвський.

На його думку, наразі створюється ситуація, коли суспільство може остаточно втратити довіру щодо проведення цих конкурсів.

Завдяки тому, що експерт ГО «Експертиза Реформ» Тетяна Барановська взяла участь у конкурсі на посаду голови Харківської ОДА, організації вдалося накопичити досвід, який дозволив проаналізувати ситуацію та виявити певні недоліки процедури проведення відкритих конкурсів.

Як розповіла Барановська, основними етапами конкурсу (без урахування подачі документів до конкурсної комісії) є три етапи. Зокрема, тестування на знання чинного законодавства (за проходження цього етапу із найкращим результатом можна набрати лише 10% від загальної кількості балів), розв’язання ситуаційних завдань (можна набрати 40% балів) і співбесіда (можна набрати 50% балів).

Вона розповіла, що всі три етапи конкурсу на посаду голови Харківської ОДА відбулися в один день, 4 жовтня цього року.

Своєю чергою директор інформаційного агентства «Експертиза Реформ» Олександра Дейнеко розповіла про основні недоліки, які були виокремлені під час аналізу законодавства, що регулює роботу конкурсної комісії, та завдяки участі в конкурсі експерта Барановської.

За словами Дейнеко, недоліки були розподілені на два блоки: недосконалість системи оцінювання, яке застосовує конкурсна комісія, й невизначеність самої процедури конкурсу.

Говорячи про недосконалість системи оцінювання, вона вказала на нераціональне співвідношення балів, які може набрати конкурсант за кожен окремий етап конкурсу. Дейнеко сказала, що тести у світі визнані найбільш надійною методикою оцінювання знань. «Чому комісія вирішила оцінювати знання кандидатів завдяки тестам, виділяючи цьому лише 10% балів від загальної кількості, для нас є великим питанням. Що таке тести? Тести оцінюють рівень знань, навичок і вмінь кандидата, тобто ту професійну компетентність, яку він щодня буде використовувати у своїй діяльності», – сказала Дейнеко.

Своєю чергою Георгієвський наголосив, що необхідно змінювати систему оцінювання. «Я вважаю несправедливою ситуацію, коли за перший етап конкурсу людина, яка демонструє свій рівень компетентності, отримує тільки 10% від загальної кількості балів. Я вважаю, що цей показник повинен бути збільшений і конкурсант повинен отримати до 50% від загальної кількості балів. У такий спосіб повинна бути змінена система оцінювання», – заявив він.

За словами Дейнеко, недоліком є відсіювання кандидатів, що перешкоджає рівному доступу всіх учасників конкурсу до всіх етапів його проведення.

Також недоліком є невизначеність процедурних моментів щодо часу, який журі на третьому етапі конкурсу приділяє тому чи іншому кандидатові. «Чому один кандидат виступає 3-5 хвилин і відповідає на три питання журі, а інший кандидат відповідає, наприклад, 25 хвилин і відповідає на 8 питань?» – сказала Дейнеко й додала, що це створює нерівні можливості для учасників конкурсу.

Таким чином, на думку експертів, системні недоліки необхідно виправляти. Вони підготували пропозиції, які можуть бути запропоновані у якості варіантів розв'язання озвучених проблем.

«Ми акцентуємо на тому, що ті принципи, які закладені в новому чинному законі про державну службу, а саме: об’єктивність, незалежність, забезпечення рівного доступу на державну службу та прозорість – вони не повною мірою наразі реалізуються», – заявив Георгієвський.

Пропозиції експертів стосуються того, що всі конкурсанти повинні мати можливість брати участь одночасно у всіх етапах конкурсу без відсіювання на певних стадіях цього конкурсу. Також вони виступають за безконтактне оцінювання результатів другого етапу конкурсу, щоби члени комісії не мали можливості виявити когось із конкурсантів, якому вони з тих чи інших підстав могли би надати певну перевагу. Експерти пропонують персоніфікувати оцінки членів журі для того, щоби суспільство бачило, які оцінки надаються якими членами комісії певному конкурсанту. «Оцінки під час кожного етапу конкурсу повинні бути висвітлені для того, щоби суспільство могло бачити, чи немає певної заангажованості в тих чи інших членів журі», – сказав Георгієвський.

«Наші пропозиції ми будемо викладати в певних нормативних документах, у проектах нормативних документів, будемо звертатися безпосередньо до уряду, до наших колег, які працюють у Реанімаційному пакеті реформ. І будемо намагатися все ж таки просувати їх для того, щоби покращити і змінити цей закон, щоби забезпечити всі рівні умови», – наголосив експерт.

Як повідомляв УНІАН, закон про реформу держслужби було підписано президентом на початку січня і він набув чинності з 1 травня 2016 року.

Прийняття цього закону, проект якого було підготовлено Кабінетом міністрів та погоджено з Європейським Союзом, дало уряду змогу вести переговори з Єврокомісією про створення спеціального фонду для фінансування додаткових виплат українським чиновникам.

Закон про держслужбу передбачає, зокрема, що на всі посади держслужбовців, які не є політичними, кандидатури визначатимуться виключно на конкурсній основі. Держслужбовцями вважатимуться державні секретарі та працівники їхнього апарату, а міністри та їхні заступники – політичними посадами.

Фото з прес-конференції: http://photo.unian.net/ukr/themes/69018

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter