Експерти заявляють про випадки обмеження свободи слова в Україні в умовах інформаційної війни

18:29, 25 жовтня 2016
Останні події
80

Київ. 25 жовтня. УНІАН. Експерти відзначають випадки обмеження свободи слова в Україні в умовах виникнення інформаційної війни.

Про це заявили учасники круглого столу «Свобода слова в Україні і світі: на що має право журналіст. Хто захистить представників ЗМІ в умовах інформаційної війни», організованого в УНІАН Українсько-ізраїльським інститутом стратегічних досліджень ім. Голди Меїр.

Як зазначила головний редактор KNK.media Ірина Тиран, питання свободи слова в Україні загострилося у зв'язку з подіями на Донбасі, коли в інформаційному просторі зустрічаються різні підходи до формулювання того, що відбувається, і зокрема йдеться про висловлення таких понять, як війна або антитерористична операція.

Вона підкреслила, що в світі існує багато країн, які постійно живуть у стані війни чи терористичної загрози, але з досвіду цих країн їй не відомі випадки, щоб ЗМІ скаржилися на утиски свободи слова, як "це буває час від часу в Україні". У зв'язку з цим вона вважає, що важливо розібратися, де межа між доцільністю збереження військової таємниці і маніпулюванням шляхом використання слова "цензура" під час проведення операцій в зоні АТО, обмежуючи діяльність журналістів.

У свою чергу, директор Українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр Альберт Фельдман сказав, що на основі контактів, які відбуваються з різними українськими ЗМІ, можна сказати, що сфера свободи слова в Україні залишається неврегульованою.

"Певний натиск на те, що називається однією з головних демократичних норм, така, як свобода слова, схоже, що присутній", - заявив Фельдман.

При цьому він вважає, що певний тиск, можливо, і не є таким явним, як у деяких країнах, розташованих по сусідству з Україною, але "тим не менш світові норми не завжди дотримуються, і по багатьом нюансам існує таке відчуття, що десь вводиться самоцензура, десь обмежується поява тих чи інших журналістів у засобах масової інформації, десь відбуваються ще жорсткіші речі".

“Ми бачили за останні роки в Україні кілька гучних убивств, пов'язаних з представниками преси. І це теж начебто може бути не безпосередньо пов'язане з їхньою професійною діяльністю, але накладає певний відбиток, і змушує багатьох журналістів вкрай обережно ставитись до свого слова, до свого пера, що по суті є самоцензурою", - додав він.

Своєю чергою, продюсер Вадим Лисиця висловив критичне ставлення до рішень, які пов'язані із забороною на в'їзд тих чи інших артистів, скасування концертів українських виконавців, які виступають російською мовою. “Всі ці історії нагадують мені Радянський Союз. Ми зараз поступово з країни, у якої був потенціал стати демократичною країною з вектором у Європу та світ, чомусь котимося назад. Ми забороняємо, ми говоримо: «Ні, Наташа Корольова сюди не приїде». Що це таке? Хто це придумав?" - заявив Лисиця.

У цьому зв'язку екс-перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус сказав, що не можна забороняти артистові в'їзд у випадку з концертами. Він погодився, що такі явища схожі на "совєтчину".

Директор Українсько-ізраїльського інституту запропонував звернути увагу на приклад Ізраїлю в плані дотримання свободи слова. Так, за словами Фельдмана, Ізраїль живе в стані постійного протистояння зі своїми сусідами, і довго перебував у кільці ворогів, коли не було жодної країни, яка б демаркувала кордон з Ізраїлем, аби жити в мирі. “Потім кільце розпалося. Спочатку Єгипет, потім Йорданія. Південні рубежі практично сьогодні вже не є ворожими, тим не менше з Сирією Ізраїль перебуває у стані війни, з Ливаном - у стані неоголошеної війни, ну і з іншим арабським світом теж не все так просто. Також усередині Ізраїлю діє кілька потужних терористичних угруповань, одне з яких захопило територіальне утворення, яке називається Сектор Газа", - розповів він. За його словами, на захопленій території Сектора Газа дуже схожа ситуація з тим, що відбувається у Донецькій і Луганській областях.

Як зазначив Фельдман, в Ізраїлі звикли жити в умовах постійних обстрілів і сплесків бойових дій з боку Сектора Газа. В цих умовах, стверджує він, в Ізраїлі не існує спеціальної регламентації, що можна говорити пресі, а що - ні. “Апріорі можна говорити все. Єдине, що не можна говорити, це те, на що накладає заборону військова цензура", - сказав директор Українсько-ізраїльського інституту і додав, що спеціально створений офіс, який складається з невеликої кількості людей, відстежує інформаційні повідомлення та може накладати заборону на розповсюдження інформації про точні місця, де сталися вибухи. Також цей офіс забороняє публікувати імена жертв тих чи інших подій до моменту, поки ця інформація не буде повідомлена родичам загиблих.

Водночас Фельдман підкреслив, що цей офіс не може накладати певні обмеження і перешкоджати журналістам потрапити у місця, що розташовані поблизу бойових дій. Він уточнив, що журналісти можуть вільно відвідувати місця, де діє цивільна адміністрація, але туди, де діє військова адміністрація, журналісти потрапляють з дозволу прес-служби Міноборони Ізраїлю.

"Друга структура, яка у нас може цензурувати інформацію – це суд, тобто за деякими судовими процесами або особливо, якщо справа пов'язана з недоведеною корупцією, з арештами підозрюваних у корупції", - додав він, уточнивши, що в багатьох випадках не можна називати ім'я підозрюваного.

У свою чергу, з ним погодилася колишній посол Держави Ізраїль у Російській Федерації, екс-директор і головний редактор радіостанції «Коль Ісраель» Доріт Голендер, яка під час відео-включення сказала, що свобода слова в Ізраїлі не обмежена. «Нам добре відомі події, коли завдяки журналістським розслідуванням, свободі слова, відбувалися дуже важливі події на політичній карті (Ізраїлю). Доводилося йти зі свого поста і президенту, і колишньому главі уряду", - додала Голендер.

Разом з тим вона визнала, що тема військових конфліктів є набагато складніше, і все, що пов'язано з військовими конфліктами, має військову цензуру. “Визначається, коли новини повинні виходити в ефір, особливо коли це стосується загиблих. Поки не повідомляють родину про це, не оголошується ім'я потерпілого або загиблого", - сказала вона. За її словами, в Ізраїлі жоден журналіст не видаватиме неперевірені матеріали або матеріали, які можуть вплинути на долю держави.

Екс-перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус зазначив, що елементи інформаційної війни, яка велася проти України, було видно ще в 2005 році. При цьому він звернув увагу на поширення в Україні відверто недостовірної та негативної інформації, а також розповів про факти домислів, коли інформація на 100% не була перевірена. Курус вважає, що свобода слова в Україні визначається показником загиблих журналістів, випадків нападів на журналістів тощо. Він вважає, що журналісти повинні бути відповідальними у подачі інформації, правильно висвітлюючи події. У випадках, коли держава поширює пропаганду, журналісти повинні розслідувати такі випадки і дати суспільству правдиву картину.

“Перше – держава не повинна забороняти журналістам вести свою діяльність, повинна обмежувати тільки те, що має відношення до державної таємниці. І друге, журналісти повинні мати самоцензуру і самовідповідальність, тобто не поширювати інформацію, яка може зашкодити державі", - заявив Курус.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter