Співробітники прокуратур масово використовують фіктивні справи для вилучення грошей у підприємців – адвокати

16:58, 08 вересня 2016
Останні події
83 0

Київ. 8 вересня. УНІАН. Співробітники обласних і районних прокуратур по всій країні масово використовують фіктивні кримінальні провадження для вилучення грошей у підприємців і не повертають їх всупереч рішенням судів усіх інстанцій.

Про це на прес-конференції в УНІАН розповіли адвокати, чиї клієнти зіткнулися з проблемою перевищення службових повноважень працівниками прокуратури.

«Проблема загальна, а схема одна: вони вилучають будь-яке майно, їм достатньо визнати його речовим доказом і таким чином сказати, що тепер це не тимчасово вилучене майно. Дуже просто і вигідно. І хоча суди їм пояснюють, що це не так, вони все одно не повертають вилучене», - сказав адвокат із Черкас Олег Плаз.

Він розповів, що у його клієнта, дрібного підприємця Олександра Головатенка, в квітні цього року під час обшуку його будинку вилучили кошти. За словами Плаза, справа, під час якої було проведено обшук, відкрита прокуратурою стосовно працівників Державної фіскальної служби в Черкаській області. Однак, наголосив адвокат, яким чином підприємець пов'язаний зі справою проти фіскальної служби і чому саме в нього треба вилучати кошти, ніхто не пояснив.

Також, за словами адвоката, прокуратура порушила всі встановлені законом строки для накладення арешту на вилучені матеріальні цінності і, згідно із законом, має їх повернути, проте відмовляється це робити під різними надуманими приводами. Правозахисник звернувся до суду, виграв справу, а згодом і подану прокуратурою апеляцію. Але, незважаючи на припис суду про те, що слідчий прокуратури має повернути вилучені кошти, цього досі не сталося.

Сам Головатенко на прес-конференції повідомив, що йому надходили пропозиції від якихось осіб повернути зазначені кошти за певний відсоток. «Після того як у мене вилучили кошти, через деякий час до мене звернулися люди, які запропонували за значний відсоток повернути мені гроші. Я відмовився, оскільки це незаконно і я не розумію, за що я мушу платити якісь гроші», - сказав Головатенко. Також підприємець відзначив, що без вилучених грошей він не може продовжувати займатися бізнесом, оскільки ці гроші використовувалися як обігові кошти.

Адвокат адвокатського об'єднання «Клочков і партнери» Іван Староста, також присутній на прес-конференції, повідомив, що його клієнт, київський підприємець, зіткнувся з аналогічною ситуацією. «У приміщенні банку, де мій клієнт зберігав гроші в скриньці, було проведено обшук в рамках розслідування кримінальної справи з приводу вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами. Незважаючи на те, що мій клієнт сам запропонував відкрити сейф своїм ключем і бути присутнім при обшуку, йому категорично відмовили», - розповів Староста.

За словами адвоката, в банківській скриньці бізнесмен зберігав кілька десятків тисяч доларів, проте в описі при вилученні фігурувала менша сума, ніж було насправді. Адвокат розповів, що обшук було проведено в лютому цього року. Арешт на гроші потерпілого наклав одіозний суддя Чаус, якого на початку серпня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) викрило в отриманні хабара в розмірі 150 тис. дол. і який втік від слідства до Криму.

За словами Старости, з часу обшуку він виграв кілька судових справ, результатом яких завжди було розпорядження слідчого прокуратури повернути гроші. Проте ці факти, як і скарги в прокуратуру міста Києва та Генпрокуратуру, не дали результату. Так само не мали ефекту звернення в НАБУ. «У зоні ризику в подібній ситуації, коли проводяться обшуки та вилучаються кошти, може опинитися хто завгодно. Підвищений ризик існує для підприємців, це пояснюється тим, що в них так чи інакше є більше грошей, ніж у звичайного громадянина. Як правило, з таким стикається малий і середній бізнес», - сказав Староста.

Варто відзначити, що до УНІАН вже неодноразово надходили звернення від людей, які опинилися в подібній ситуації. Для прийому скарг від громадян України та підготовки матеріалів редакція УНІАН створила спеціальну поштову скриньку reket.prokuratura@gmail.com.

Як повідомляв УНІАН, Україна посіла 130-е місце серед 168 країн світу за Індексом сприйняття корупції за 2015 рік, який щорічно формують фахівці глобальної антикорупційної неурядової організації Transparency International.

Ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд та інші закордонні партнери вказують на високий рівень корупції й недостатню боротьбу з нею як одну з основних проблем у розвитку країни.

Наприкінці серпня 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив про необхідність посилення боротьби з корупцією. За словами прем'єра, корупція і хабарництво «створюють величезну загрозу для нашої державності».

29 серпня цього року співробітники Служби безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою України викрили у хабарництві трьох співробітників прокуратури Київської області. За інформацією відомства, прокурори, діючи у змові, зажадали від представника комерційної структури 30 тис. дол. за зняття арешту з рахунків підприємства. Бізнесмен підозрювався в ухиленні від сплати податків. Співробітники спецслужби затримали трьох фігурантів справи в робочих кабінетах після отримання першої частини хабара в розмірі 15 тис. дол.

Генеральним прокурором України є Юрій Луценко, який 12 травня 2016 року змінив на цій посаді Віктора Шокіна.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter