Київ. 18 липня. УНІАН. Правозахисники звертають увагу на незадовільну якість розслідувань справ щодо подання неправдивої інформації в деклараціях і закликають владу більш активно розслідувати факти невідповідності рівня життя високопосадовців задекларованим ними статкам.

Про це на прес-конференції в УНІАН заявив голова правління всеукраїнської громадської організації «Правозахисна організація «Спільна мета»» Ігор Печенкін.

«Ми звертаємо увагу на те, що такі факти не можуть існувати далі, - сказав Печенкін. – Ми наполягаємо на тому, щоб це змінювалося якісно. Ми висвітлюємо конкретні факти і звертаємо увагу правоохоронців, президента, прем’єра, генерального прокурора і Національне антикорупційне бюро з вимогою розслідувати такі факти».

Він зауважив, що торік було складено 1539 протоколів про подання неправдивих даних в деклараціях, але притягнули до адміністративної відповідальності 928 осіб, з яких реально звільнено лише 42 чиновника.

Печенкін повідомив, що 15 серпня поточного року вступить в силу закон про електронне декларування і новостворене Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) почне перевіряти відповідність реального майнового стану посадовців задекларованому майну і доходам. Це, за його словами, повинно пришвидшити роботу і покращити якість розслідувань щодо подання неправдивих декларацій чиновниками. В той же час він відзначив, що до цієї дати ще необхідно розробити ряд нормативних документів і затвердити їх в Міністерстві юстиції.

Голова громадської організації «Антикорупційне бюро України» Руслан Пікашев під час прес-конференції висловив сумнів щодо того, що закон про електронне декларування почне діяти у призначену дату. Він пояснив, що група депутатів вже звернулася до Конституційного суду з вимогою роз’яснити деякі положення цього закону. «По закону, суд буде розглядати подання 60 діб. Тобто, це вже відтерміновується сам запуск декларування», - сказав Пікашев.

Також він заявив, що члени НАЗК хочуть змінити рішення про одночасний запуск системи електронного декларування для всіх чиновників на поетапний. Це означає, що в перший етап потрапляють представники Верховної Ради і судді, які саме і розглядають звернення депутатів по цьому нормативному акту.

Пікашев також розповів, що найближчим часом планується запустити проект під назвою «Чорна мітка», метою якого буде залучення громадськості до перевірки декларацій чиновників та їх реальних статків. Більш детальна інформація про цей проект, за його словами, з’явиться згодом.

Виконавчий директор громадської організації «Всеукраїнська асоціація поліграфологів» Володимир Ведмідь під час прес-конференції заявив, що дієвим інструментом перевірки реальних статків чиновника є проходження перевірки на детекторі брехні.

«Все дуже просто. Ви задаєте питання політику – ви отримуєте відповідь. І закінчуються дискусії, закінчується гра слів, спекулювання тезами», - пояснив Ведмідь.

Він додав, що наразі громадське об’єднання публічно пропонує політикам і високопосадовцям проходити безкоштовну перевірку, щоб довести громадянам свою щирість і непричетність до корупції. Однак, за його словами, багато політиків на публіці неодноразово заявляли про готовність пройти перевірку на поліграфі, але так і не наважилися цього зробити насправді.

«Співробітники поліції, сержанти і співробітники середньої ланки проходять поліграф. Давайте задамо питання, чи проходять поліграф перші особи? Ні! Риторичне питання - чому?», - підсумував Ведмідь.

Як повідомляв УНІАН, міністр оборони Степан Полторак 30 березня поточного року анонсував у Міністерстві оборони України переатестацію співробітників з використанням поліграфа та скорочення особового складу. Наприкінці квітня він заявив, що 40% співробітників апарату Міноборони не змогли пройти перевірку на детекторі брехні.