Україні не варто поспішати з упровадженням плану дій ОЕСР з протидії розмиванню бази оподаткування – експерти

12:42, 10 червня 2016
Останні події
160 0

Київ. 10 червня. УНІАН. На Україну ближчим часом очікує упровадження у законодавство плану дій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), втім, нашій країні не варто поспішати, і необхідно враховувати досвід, який буде напрацьовано у європейських країнах.

Таку думку в ході круглого столу в УНІАН на тему «Тенденції міжнародного оподаткування: висновки для України» висловили експерти.

«Для нас головне - не зробити помилок і звернути увагу на ту інформацію, яка ще буде напрацьована європейським співтовариством, і не йти попереду цього поїзда, а наслідувати те, що буде розроблено європейськими державами», - сказав президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев.

Він наголосив, що питання протидії агресивному податковому плануванню і протидії ухиленню від оподаткування на міжнародному рівні дуже актуальні на міжнародному, європейському рівні та в Україні.

«Таке поняття як BEPS увірвалося в наше життя нещодавно, і бізнес поки не зіткнувся з ним, але щільно зіткнеться ближчим часом. Тому для нас дуже важливо зробити правильні кроки для врегулювання цих відносин на законодавчому рівні», - сказав експерт.

При цьому Гетманцев зазначив, що наразі саме поняття агресивного податкового планування не визначено на рівні законодавства ЄС, і поняття BEPS поки що є дорожньою картою, а не нормою, яку можна вбудувати прямо у законодавство. Крім того, за його словами, саме питання упровадження та відображення на рівні законодавства норми BEPS дуже актуальне, оскільки зазначений план відбиває все ті доктрини протидії ухиленню від сплати податків, які вже діють в ЄС.

Голова комітету податкової та митної політики, голова створеної президентом України робочої групи з протидії виведенню прибутку за кордон Ніна Южаніна також вважає, що Україні не варто поспішати з упровадженням BEPS. Але все ж, за її словами, необхідно поступово напрацьовувати відповідну законодавчу базу, щоб для бізнесу не були несподіваним і неприємним сюрпризом ті зміни, які будуть прийматися.

«Я дуже підтримую думку, що ми не можемо бути попереду європейського поїзда... Але ми змушені напрацьовувати базові законопроекти і упроваджувати їх, щоб всі норми, які здаються жорсткими на даний момент і не дуже сприймаються бізнесом, упроваджувалися з відстрочкою, щоб ми могли дати бізнесу можливість переорієнтуватися або ухвалити відповідні управлінські рішення», - сказала вона.

«Ніхто не може говорити бізнесу, що правила гри змінюються вже завтра. Це принесе збитки і державі, і інвестиційному клімату», - додала Южаніна.

Вона зазначила, що законопроекти мають бути висококваліфікованими і враховувати досвід країн, які упроваджували BEPS.

Южаніна також додала, що зараз весь світ стоїть на порозі глобальних податкових змін, і для України з її слабкою економікою упровадження жорстких механізмів контролю начебто занадто обтяжливе для бізнесу.

«Але наша країна не може випасти з тієї тенденції, яка складається навколо нас. Ми повинні приєднатися до директиви обміну інформацією. Ми будемо змушені, як майбутня країна ЄС, імплементувати всі необхідні зміни», - наголосила вона.

Як повідомляв УНІАН, президент України Петро Порошенко 18 квітня затвердив концепцію деофшоризації і закликав Державну фіскальну службу, Міністерство фінансів, Адміністрацію президента і Верховну Раду вжити заходів для припинення практики використання офшорних компаній для мінімізації сплати податків всередині держави.

На початку квітня у світі вибухнув «офшорний скандал» через оприлюднення результатів фінансових розслідувань «Центру з дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP), фігурантами яких стали провідні політики та публічні люди в багатьох країнах, включаючи Україну.

У публікаціях, заснованих на документах панамської юридичної фірми Mossack Fonseca, йдеться про створення офшорних компаній заможними і впливовими людьми в усьому світі, які приховували свої доходи.

Згідно з матеріалами, одним із фігурантів розслідувань став також президент України. За інформацією журналістів, він заснував три офшорні компанії з управління активами, включаючи кондитерську корпорацію Roshen, але не вніс відомості про це у свої майнові декларації. Водночас, Порошенко і його радники запевняють, що офшори не створювалися з метою ухилення від сплати податків або будь-яких інших зобов'язань.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter