Київ. 31 травня. УНІАН. Експерти вважають, що Закон України «Про доступ до публічної інформації», ухвалений у 2011 році, імплементовано не досить ефективно.
Про це вони сказали на прес-конференції в УНІАН.
Так, директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко в цілому позитивно оцінив ситуацію з доступом до публічної інформації після ухвалення відповідного закону.
«У сфері доступу за п’ять років змінилося надзвичайно багато. Звичайно, може бути незадоволення, що і тут ще не зроблено, і тут не забезпечено, можна ще краще, але порівняно з тим, що було п’ять років тому, ми бачимо багато досягнень в сфері відкритості, прозорості, доступності як рішень, так і засідань», - сказав Шевченко.
Водночас він зазначив, що ухвалення закону - це 50% справи, а інша половина – це його імплементація.
«Є речі, які ще досі не завжди спрацьовують, це, зокрема, і питання обмежувальних грифів, це і питання доступу до засідань, не скрізь вони є відкритими», - додав експерт.
На переконання Шевченка, необхідно вдосконалити механізми притягнення чиновників до відповідальності за порушення цього закону.
«Механізми притягнення до відповідальності варто було б удосконалити і, зокрема, спростити для офісу уповноваженого (уповноваженого Верховної Ради з прав людини- УНІАН) можливість притягнення до адміністративної відповідальності чиновників», - сказав він.
Своєю чергою юрист, координатор проекту «Платформа «Омбудсман плюс» Тетяна Олексіюк повідомила, що в рамках проекту було проведено моніторинг виконання розпорядниками Закону України «Про доступ до публічної інформації». Впродовж півроку активісти в усіх регіонах, керуючись рекомендаціями юристів Центру демократії та верховенства права, здійснювали моніторинг роботи міськрад, облдержадміністрацій та облрад щодо можливостей громадян отримати публічну інформацію.
«Коли у 2011 році був ухвалений закон, ми почали консолідувати навколо себе активістів, в тому числі регіональних, щоб побачити, як імплементується цей закон в регіонах. Ми збирали щорічні форуми, на які приїжджали захисники права на доступ, і з часом ми побачили, що завдяки консультаціям, тренінгам, судовим справам на центральному рівні розуміння цього закону і його виконання більш-менш почало налагоджуватися, а от в регіонах ситуація була зовсім іншою», - сказала Олексіюк.
За її словами, всього було проведено чотири хвилі моніторингу. Зокрема, було проаналізовано, як розпорядники відповідають на запити. З цієї метою монітори проекту подали близько 700 запитів.
Олексіюк повідомила, що в рамках моніторингу було складено відповідні рейтинги. Так, серед обласних державних адміністрацій найкраще відпрацювали Вінницька, Сумська, Дніпропетровська ОДА, найгірше - Київська, Харківська і Донецька.
Серед міських рад найкраще з доступом до публічної інформації у Чернівецькій, Луцькій і Одеській міських радах, найгірше - у Дніпропетровській, Миколаївській і Харківській.
Серед обласних рад найкраща ситуація з доступом до публічної інформації у Вінницькій, Волинській, Тернопільській облрадах і найгірша - у Хмельницькій, Миколаївській і Київській.
Також експерти проекту розробили практичні рекомендації розпорядникам про те, як дотримуватися чинного законодавства про доступ до публічної інформації.
«Було б доцільно, що б монітори, які відпрацювали в областях, взяли ці рекомендації і донесли їх до розпорядників, щоб розпорядники їх прочитали, виправилися, і ми змогли б промоніторити ще раз, як це було впроваджено», - сказала Олексіюк.
Представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - начальник Управління з питань дотримання права на доступ до інформації та права на звернення Ірина Кушнір зазначила, що з ухваленням закону про доступ до публічної інформації суспільство отримало реальний ефективний механізм.
«Але, на жаль, за практикою розгляду скарг, за тим, що бачимо, ми можемо констатувати, що наразі цей надпотужний інструмент в Україні недостатньо ефективно імплементований, він здебільшого залишається на папері. Звичайно, є здобутки, але є і значні проблеми як у законодавчій сфері, такі в сфері імплементації», - сказала Кушнір.
Вона зазначила, що минулого року було складено 250 протоколів щодо порушення права на доступ до публічної інформації.
«Враховуючи кількість населення, кількість розпорядників, кількість порушень, ми можемо констатувати, що притягнення до відповідальності не є швидким механізмом для встановлення системи, це наче паління з пушки по горобцях. Україна в тому стані, коли ми не можемо допускати становлення системи доступу до публічної інформації протягом років, нам необхідно вже зараз ефективно працювати», - додала Кушнір.
Довідка УНІАН. Закон України "Про доступ до публічної інформації" набув чинності 9 травня 2011 року.
