Українські науковці проведуть 19 квітня акцію протесту з вимогою виділити достатнє фінансування академіям наук

14:10, 18 квітня 2016
Останні події
139 0

Київ. 18 квітня. УНІАН. Українські науковці проведуть 19 квітня акцію протесту під Кабінетом міністрів і Верховною Радою з вимогою виділити достатнє фінансування Національній академії наук України (НАНУ) та галузевим академіям наук.

Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков.

«З огляду на ту кризову ситуацію, яка утворилася у вітчизняній науці, було ухвалено рішення про проведення загальноакадемічної акції протесту, яка відбудеться завтра з 9.30 у вигляді ходи від Майдану Незалежності до Кабінету міністрів і Верховної Ради, де буде проведений мітинг», - сказав Широков.

За його словами, провести акцію протесту вчених змусило скорочення фінансування науки до критичного рівня. «Видаткова частина державного бюджету України на 2016 рік збільшена порівняно з попереднім роком на 14,2%. У той же час витрати на науку, в першу чергу на Національну академію наук та галузеві академії наук, сумарно зменшені порівняно з 2015 роком на 19%», - сказав Широков. Він зазначив, що це призводить до скорочення співробітників наукових установ. Так, чисельність працівників НАНУ за 2015 рік скоротилася на 2830 осіб, або на 9,2%, з яких 1057 осіб – наукові кадри. Фонд оплати праці, який необхідний для функціонування НАНУ в поточному році, становить 2,3 млрд грн. У той же час, загальне фінансування НАНУ, закладене в бюджеті на 2016 рік, становить 2 млрд грн. Через брак коштів навіть для виплати зарплати, багато установ переходять на неповний робочий день, а також змушені відправляти працівників у неоплачувані відпустки. Все це, за словами Широкова, призводить до відходу від науки талановитих учених, а також не дозволяє залучати в галузь молодь.

Широков зазначив, що упродовж останніх років у пріоритетах влади було фінансування не науки, а силових структур. Наприклад, з 2009 по 2016 рік фінансування Генпрокуратури збільшено на 240%, Служби безпеки України - на 164%, Міністерства внутрішніх справ – на 506%. НАНУ за такий самий період отримала на 11% більше коштів з держбюджету.

Також Широков повідомив, що, незважаючи на ухвалення нової редакції закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», фінансування науки і оплата праці наукових співробітників не підвищуються. Так, у законі зазначається, що до 2020 року Україна має досягти рівня фінансування науки в розмірі не менш як 1,7% ВВП. Однак, у 2016 році цей показник знизився до 0,2% ВВП порівняно з 0,3% ВВП у минулому році. Також у законі зазначається, що оклад молодшого наукового співробітника має поступово збільшуватися, і на 2020 рік становити не менш як дві середні зарплати у промисловості. Але станом на 1 квітня поточного року молодший науковий співробітник отримує максимум 3515 грн, а середня зарплата у промисловості в лютому становила 5252 грн.

Віце-президент Національної академії медичних наук України Юрій Кундієв на прес-конференції зазначив, що зменшення фінансування науки недоцільно і не може виправдовуватися військовими діями. За його словами, історичний досвід показує корисність виділення коштів на науку і в такий період, оскільки розробки в області медицини можуть допомогти армії країни. «Нашою академією розробляється новий напрямок – психофізіологічна реабілітація постраждалих бійців. Зокрема, у моєму інституті відкрито відповідне відділення, в якому ми виділили 40 ліжко-місць для реабілітації бійців», - сказав Кундієв.

Віце-президент НАНУ Анатолій Загородній на прес-конференції заявив, що дослідження і розробки вчених можуть дати корисний ефект для бюджету, який покриє витрати на утримання НАНУ. Зокрема, він зазначив, що більш як третина посівних площ під пшеницю в Україні засівається сортами, виведеними в академії наук. «Ми повинні розуміти, що сорти, які виводять в Європі або США, вони часто не підходять для нашого клімату і наших грунтів», - сказав Загородній.

Також вчені навели приклад розробок щодо продовження терміну служби українських ядерних реакторів, які вилилися в бюджетну економію на рівні 1,5 млрд дол. на рік. Український Інститут металофізики розробив безліч нових матеріалів і сплавів, які використовуються в Україні в будуванні літаків, вагонів та іншого.

Як повідомляв УНІАН, Міністерство фінансів України 30 березня представило Кабінету міністрів Основні принципи формування бюджетної політики на 2017 рік, засновані на прогнозах, що зростання економіки в 2017 році становитиме 3%, інфляція знизиться до 8,1%, курс гривні буде на рівні 27,2 грн/дол., а дефіцит бюджету 3% від ВВП. Презентацію зробив заступник міністра фінансів України Роман Качур. За його словами, особливу увагу буде приділено освіті і науці, створенню опорних шкіл, концентрації видатків на пріоритетних напрямах наукової діяльності, фінансуванні пріоритетних проектів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter