Київ. 26 січня. УНІАН. Громадська організація “Система народного контролю “Слово і діло” проаналізувала роботу депутатів-мажоритарників з виборцями, а також роботу парламентських комітетів у непленарний період роботи Верховної Ради продовж січня поточного року та з'ясувала, що значна кількість народних депутатів не зустрічалась з виборцями, а також не засідала в парламентських комітетах, як це обумовлено графіком роботи Верховної Ради.
Про це на прес-конференції в УНІАН розповіла експерт громадської організації Ірина Левицька.
Вона повідомила, що згідно з календарним планом з 18 по 22 січня депутати-мажоритарники мали працювати в своїх округах з виборцями. За її словами, кожному депутату-мажоритарнику було надіслано листа з проханням надати план роботи з виборцями в окрузі.
“Із 197 депутатів-мажоритарників відповідь надали лише 13. Зокрема, вони повідомили адреси своїх громадських приймалень та план заходів на тиждень”, - сказала Левицька.
Також вона розповіла, що перевірка роботи депутатів-мажоритарників Києва виявила, що двоє із 13 київських мажоритарників взагалі не мають громадської приймальні. Це народні депутати Євген Рибчинський та Віктор Чумак. Стосовно інших 11 депутатів, за словами Левицької, активісти “Слова і діла” не знайшли їх на робочих місцях у їхніх приймальнях.
Окрім того, як зазначив політолог Валентин Гладких, виявилося, що своєї приймальні на 205 окрузі не має також і депутат-мажоритарник Сергій Березенко, який відносно нещодавно був обраний в Чернігові народним депутатом.
Також Гладких, говорячи по дослідження роботи парламентських комітетів в період з 11 по 15 січня, зауважив, що з 27 комітетів у графіку роботи було зазначено лише 4. Фактично засідання проводили в цей період 7 комітетів, але переважна більшість - 20 - взагалі не проводили засідань, хоча дні з 11 по 15 січня зазначені як робота народних депутатів у парламентських комітетах.
Підсумовуючи, Гладких зазначив, що законодавство не містить норм, які б дозволяли виборцям контролювати роботу депутатів в позапленарний період, а також норм, які б дозволили притягувати до відповідальності депутатів, які замість роботи в комітетах або зустрічі з виборцями, займаються сторонніми справами.
