Київ. 30 вересня. УНІАН. Найвищий рівень публічності місцевого самоврядування в Івано-Франківську (71%), а найнижчий – в Ужгороді (42%).
Про це повідомив координатор кампанії Громадянської мережі ОПОРА з вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування Олександр Неберикут, який презентував на прес-конференції в УНІАН результати всеукраїнського вимірювання такого Індексу.
Він зазначив, що жодна з міських рад в обласних центрах України не досягла показника публічності більшого за 80%, що дозволило б класифікувати такий муніципалітет як цілком публічний. За словами експерта, навіть лідери рейтингу – Івано-Франківська (71%) та Вінницька міські ради (70%) класифікуються як муніципалітети, що мають лише задовільний рівень публічності. При цьому Неберикут підкреслив, що при оцінюванні не йшлося лише про доступ до інформації чи оприлюднення документів, а береться до уваги «понад 200 різних питань, які стосуються різноманітних повноважень і обов’язків міського голови, виконавчих органів і депутатів.
«І кожен з цих суб’єктів ми оцінювали окремо по сумі всіх цих питань - сюди входила і прозорість фінансової політики, містобудування, житлово-комунальне господарство», - додав експерт.
Неберикут повідомив, що багато міських рад за результатами моніторингу віднесено до групи муніципалітетів з низьким рівнем публічності, зокрема, Ужгородська міськрада - 42%, Полтавська - 45%, Харківська - 46%.
В той же час він зазначив, що цього року, порівняно даними попереднього року, «фактично всі міста покращили свою публічність, але це не є проривом, тобто, за останні три роки (вимірювання Індексу здійснюється три роки - УНІАН) ми не побачили, що якась з міських рад досягла виконання процедур публічності».
Також Неберикут зауважив, що «можливо трохи дивним для когось буде видаватись позиція Львова - лише 53%, і це 11-та позиція серед міст, тобто, десь середина рейтингу, хоча в 2013 році Львів був у трійці лідерів».
«Ситуація головним чином зумовлена тим, що багато процедур і практик, які виконувалися станом на 2013 рік, зараз, не знаю з яких міркувань - чи через відсутність якоїсь дисциплінованості, чи інших міркувань - не виконуються. В першу чергу, це стосується різних форм звітування самого міського голови на відкритих зустрічах з мешканцями, звітування про виконання регуляторної політики, звітування перед виконавчими органами – все це є різні форми звітів і вони не відбуваються», - додав експерт.
Водночас він додав, що у Львові запроваджено багато прогресивних практик, які стосуються електронного урядування, різних сучасних сервісів взаємодії з мешканцями, але «треба розуміти, що лише на підставі якихось модних, трендових інструментів, які впроваджуються, в тому числі Львовом, отримати максимальний чи високий бал публічності, як ми це оцінювали, було дуже важко».
«Ці нововведення, які почалися перед виборами, є добрі, але вони не замінять міського голови, який також має безпосередньо взаємодіяти, а не через медіа, з мешканцями», - наголосив експерт.
Крі того, Неберикут підкреслив, що нині «спостерігається певний сплеск покращення взаємодії депутатів місцевих рад з мешканцями, з їх виборцями», додавши, що це зумовлено лише наближенням місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня.
«Є проблема з прозорістю депутатського корпусу, тому що ті норми, які для нас вже видаються типовими на рівні парламенту, зокрема, наявність поіменних голосувань, інформації про відвідуваність пленарних засідань, для більшості міських рад є недоступними, тобто, ці питання не можна відслідкувати, а також фактично не можливо отримати декларації про доходи міських обранців», - додав він.
За словами експерта, депутати міських рад заявляють, що вони діють на громадських засадах, тому нібито не мають подавати декларації про доходи.
Він наголосив, що протягом трьох років фактично не змінюється ситуація «з комунальним майном, земельними питаннями - є вимога закону щодо проведення земельних аукціонів, земельних торгів, але лише кілька міст більш-менш регулярно проводять ці заходи, серед яких Київ, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ».
В матеріалах, розданих журналістам, зазначається, що міські голови, на відміну від депутатів, є більш публічними.
«Задовільний рівень публічності демонструють міські голови восьми міст: Луцька, Івано-Франківська, Києва, Вінниці, Чернівців, Кіровограда, Херсона та Сум.
Лідерами рейтингу стали мери Луцька Микола Романюк (78%), Івано-Франківська Віктор Анушкевичус (77%), Києва Віталій Кличко (77%)», - сказано в матеріалах.
При цьому експерти відзначають, що головною проблемою є те, що міські голови ігнорують такий свій обов’язок як звітування про свою роботу перед територіальною громадою на відкритих зустрічах.
