Київ. 19 серпня. УНІАН. Правозахисники та представники громадських організацій мають намір звернутися до Європейського суду з прав людини з питання дискримінації прав жителів Криму, які прирівняні до нерезидентів у рамках законодавства про створення вільної економічної зони «Крим».
Про це заявили правозахисники та представники громадських організацій на прес-конференції в УНІАН, вважаючи норми закону про створення ВЕЗ «Крим» та постанови Національного банку України №699 від 3 листопада 2014 року дискримінаційними стосовно кримчан.
Зокрема, експерт «Регіонального центру прав людини» Сергій Заєць повідомив, що його організація має намір звернутися до Європейського суду з прав людини. «Ми ще спробуємо звернутися до Верховного суду і сподіваємося, що він відкриє провадження. Якщо буде відмова в перегляді справи, то відразу буде подано заяву до Європейського суду. Але в будь-якому разі, якщо ми не одержимо впродовж 6 місяців, починаючи з 30 липня, коли Вищий адміністративний суд розглянув цю справу, якогось рішення, заяву буде направлено до Європейського суду», - сказав він, закликаючи всіх «жертв» постанови НБУ об'єднатися.
Заєць наголосив, що постанова дискримінує права кримчан. «Ми сподіваємося, що постанову Національного банку України №699 від 3 листопада 2014 року буде скасовано. В даний час Верховний суд констатував факт її невідповідності закону, тобто відсутність законних підстав для її прийняття. Але навіть скасування цієї постанови не завадить нам звернутися до Європейського суду, оскільки навряд чи суд зайде так далеко, щоб визнати факт дискримінації. Це кримінальна відповідальність. Якщо суди не визнають дискримінацію, то за справедливістю ми в будь-якому разі підемо до Європейського суду», - сказав він.
Присутній на прес-конференції голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун повідомив, що після прийняття постанови були заблоковані всі банківські рахунки його організації і його особисто, і для вирішення цієї проблеми знадобився місяць і численні поїздки до Миколаєва для перереєстрації. «Проблема не в постанові Національного банку, а в суті закону про вільну економічну зону. Злочинного, на нашу думку, закону, де чітко прописано, що кримчани, які проживають на окупованій території, є нерезидентами у своїй країні. Ми зверталися і до президента, і до Верховної Ради, проводили безліч акцій та круглих столів із законодавцями. Всі погодилися, що закон треба змінити, але ніхто і пальцем не поворухнув до сьогоднішнього дня», - сказав він.
Учасники прес-конференції нагадали, що правозахисники намагаються вирішити проблему дискримінації кримчан з листопада минулого року, і 1 вересня відбудеться розгляд справи у Київському апеляційному адміністративному суді, де мають бути враховані висновки Верховного суду про неправомірність постанови НБУ.
Як повідомляв УНІАН, в Україні з 27 вересня 2014 року набрав чинності закон про створення вільної економічної зони на тимчасово окупованій території України, який визначає особливості економічної діяльності в Криму і Севастополі. Згідно із законом, ВЕЗ «Крим» запроваджується в межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Постановою НБУ №699 від 3 листопада 2014 року Нацбанк прирівняв фізичних і юридичних осіб, які зареєстровані та постійно проживають на території вільної економічної зони «Крим», до нерезидентів, а також заборонив залучення депозитів і видачу кредитів у російських рублях на території України.
Згодом, 18 грудня НБУ скасував рішення про визнання нерезидентами, що діяло з 3 листопада, для переселенців з Автономної Республіки Крим, які проживають на материковій частині України.
