У Національній медакадемії післядипломної освіти ім. Шупика заявили про загрозу ліквідації 25 кафедр і скорочення співробітників через зміну системи фінансування

12:54, 05 березня 2020
Останні події
866 0

Київ. 5 березня. УНІАН. У Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика заявили про загрозу ліквідації 25 унікальних кафедр і скорочення співробітників через зміну системи фінансування професійного розвитку лікарів.

Про це йшлося на прес-конференції в УНІАН, присвяченій питанню безперервної освіти українських лікарів.

У заході брали участь: перший проректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика член-кореспондент НАМН України,  професор Юрій Вдовиченко; проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи,  професор Раїса Моісеєнко; завідувач кафедри дерматовенерології,  професор Олександр Літус; президент Української Академії дерматовенерології,  професор Марина Анфілова; член Всеукраїнської Ради Захисту Паціентів Тамара Гусейнова. 

Юрій Вдовиченко заявив, що через недофінансування з держбюджету Національній медичній академії післядипломної освіти доведеться скоротити близько 40% співробітників.

«На сьогодні академія зіткнулась з дуже серйозною ситуацією, яка полягає в тому, що дії позаминулого уряду поставили під загрозу існування системи безперервного професійного розвитку лікарів України. Справа в тому, що 21 серпня 2019 р. було прийнято доповнення до постанови Кабінету міністрів, яким змінили принципи фінансування безперервного професійного розвитку лікарів і ввели так звану капітаційну модель. Згідно з цією моделлю, яка на сьогоднішній день не відпрацьована, наша академія з 1 квітня ц.р. позбавляється фінансування – більш як 45 млн грн. Ці кошти резервуються зовсім на іншу програму, яку ми реалізувати не можемо. Це призводить до одночасного скорочення до 40% співробітників нашої академії», - сказав він.

Вдовиченко зазначив, що швидко впровадити нову систему фінансування неможливо, бо не відпрацьовані відповідні механізми.

«Також не розроблений механізм розподілу путівок на місцях. Хто буде їхати на навчання за безкоштовними путівками, а хто за капітаційними? Виникають суттєві ризики корупції», - зазначив Вдовиченко.

За його словами, через скорочення обсягів фінансування в академії можуть ліквідувати близько третини, а саме 25 унікальних кафедр, які є єдиними в Україні.

«Це такі кафедри: хірургії серця і магістральних судин; діабетології; гастроентерології, хоспісної медицини та паліативної допомоги; дитячої кардіології та кардіохірургії; пластичної хірургії; хірургії та трансплантології; медичної та лабораторної генетики; нефрології та нирково-замісної терапії тощо», - наголосив перший проректор академії.

Вдовиченко сказав, що навчальний заклад зверталася до Міністерства охорони здоров’я з приводу цієї ситуації, але фінансування не повернули.

«Тому ми звертаємось до нового міністра охорони здоров’я - професора Іллі Ємця і сподіваємось, що він нас почує. Тому що проблеми закладів післядипломної освіти є, і вони ставлять під загрозу систему безперервного професійного розвитку лікарів», - підкреслив перший проректор академії.

Він також нагадав, що протягом останніх 3-4 років в українській медицині склалась негативна ситуація з кадрами, оскільки багато лікарів виїжджають за кордон.

«Коли ми спілкуємось з кожним цим лікарем і запитуємо, чому ви від’їжджаєте, основна причина – вони не бачать перспектив: не бачать належної уваги до медицини з боку держави і перспектив саме безперервного професійного розвитку. Ще 4-5 років тому кожен лікар розумів, що він може навчатися і підвищувати свою кваліфікацію безкоштовно, бо держава про це дбає. Зараз ця система повністю зруйнована», - сказав Вдовиченко.

Він висловив сподівання, що новий склад Міністерства охорони здоров’я й особисто міністр Ємець втрутяться в ситуацію.

«Тим паче, що ми зайвих коштів не вимагаємо. Ми вимагаємо рівномірного розподілу всіх коштів, і доки не буде впроваджена ця капітаційна система, яку не розроблено наразі, щоб ми у цей час могли спокійно навчати наших лікарів за всіма канонами безперервного професійного розвитку», - підкреслив Вдовиченко.

До цього Моісеєнко додала, що реформа вторинної медичної допомоги, яку почнуть втілювати з 1 квітня 2020 року, становить глобальні ризики для здійснення освітньої та медичної діяльності закладами вищої медичної освіти через відсутність коштів на оренду приміщень та механізму реєстрації лікарів-освітян на платформі HELSI.

«Це означає, що 646 науково-педагогічних працівників, у т.ч. професорів, втратять можливість проводити лікування пацієнтів у закладах охорони здоров’я, а в перспективі кількох років – і саму лікарську спеціальність; 30 тис. лікарів припинять отримувати практичні навички на клінічних базах; а 300 тис. пацієнтів – лікуватися у високопрофесійних лікарів», - заявила вона.

Також учасники прес-конференції повідомили, що фахівці ініціюють черговий етап узгодження кваліфікаційних характеристик українських медичних спеціалізацій з європейськими аналогами. У разі внесення відповідних змін до кваліфікаційних вимог, наприклад, українські дерматологи отримають можливість займатися дерматопатологією, дерматохірургією, дерматоонкологією та флебологією, – як і їх європейські колеги.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter