За оцінками Українського інституту майбутнього, якщо сьогодні трансформувати фінансовий сектор, то можна очікувати прискорення зростання української економіки щонайменше на 1-1,5% на рік.
Київ. 14 лютого. УНІАН. Конфлікт інтересів у Національному банку України, що спричинений одночасним виконанням функцій таргетування інфляції і банківського нагляду, гальмує розвиток кредитування і зростання економіки в Україні.
Про це заявив директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін на прес-конференції в УНІАН, посилаючись на проведене фахівцями інституту дослідження.
За його словами, на даний час у НБУ немає чіткого поділу конфлікту інтересів, оскільки регулятор одночасно займається монетарним регулюванням і регулюванням банківського сектора, що перешкоджає розвитку бізнесу в країні.
«Діяльність, яка регулюється Національним банком, призводить до того, що комерційні банки не стільки зацікавлені у кредитуванні економіки, скільки у фінансуванні держави. Ми бачимо інституцію, яка однією рукою виконує свій KPI - таргетування інфляції, а другою - стримує розвиток економіки», - сказав Амелін.
Також він зазначив, що дослідження стосовно НБУ - це перше дослідження з циклу, який найближчим часом представить інститут, зокрема буде дослідження про конструкцію фінансового сектора України для досягнення озвучених владою показників зростання економіки на 5-7% на рік.
«Якщо сьогодні ми почнемо трансформувати фінансовий сектор, то можна очікувати прискорення зростання української економіки щонайменше на 1-1,5% на рік. Якщо ми побудуємо ефективний фінансовий сектор і ринок капіталу, цей процес займе десь два роки, то може додатково ще на 1,5-2% на рік прирости економічно», - спрогнозував Амелін, наголосивши, що суть дослідження - не критика політики НБУ, а старт обговорення існуючої проблеми розподілу наглядових функцій у державі.
У свою чергу, консультант з економічних питань Українського інституту майбутнього Юлія Самаєва як ілюстрацію навела економічні показники. За її словами, в Україні відношення корпоративних кредитів до ВВП без урахування проблемних боргів становить 11,5%, що вкрай мало на тлі показників сусідніх країн від 60 до 150%.
Посилаючись на щоквартальні опитування бізнесу, що проводяться Національним банком, вона зазначила, що близько 40% бізнесу відчувають нестачу оборотних коштів і планують брати кредити, але при цьому 65% бізнесу вважають нинішні ставки за кредитами занадто високими. При цьому банки активно вкладають кошти в такі безризикові інструменти як депозитні сертифікати НБУ і ОВДП, втративши інтерес до кредитування.
«Є країни, які розділили макро- і мікрофункції регулятора. Макрофункціями займаються центральні банки, зокрема, в Канаді, Швеції та Австрії. А регуляцією в фінансовому секторі займаються інші установи, які в основному підпорядковані міністерству фінансів. Вони займаються регулюванням і наглядом діяльності банків, страхових компаній, пенсійних фондів, кредитних спілок», - сказала Самаєва.
За її словами, доцільно провести такий розподіл функцій і в Україні, створивши наглядовий орган для фінансового сектора в підпорядкуванні Міністерства фінансів.
