В ОПОРІ назвали недоліки системи розподілу субвенцій з держбюджету на соціально-економічний розвиток територій

14:26, 12 грудня 2019
Останні події
90 0

Аналітики Громадянської мережі ОПОРА наголошують, що механізми формування та процедури затвердження переліку об’єктів, на які використовуються кошти субвенції, є непрозорими, обсяги коштів на різні регіони розподіляються нерівномірно, а процес виділення повністю політизований.

Київ. 12 грудня. УНІАН. У Громадянській мережі ОПОРА назвали недоліки системи розподілу субвенцій з держбюджету на соціально-економічний розвиток територій.

Про це на прес-конференції в УНІАН повідомили аналітики мережі.

“У цій субвенції, як і в попередні роки, на жаль, є низка недосконалих речей. Передусім, це абсолютно непрозорі механізми і критерії виділення цих коштів. Друге - це нерівномірність розподілу коштів, адже фактично однакові за площею та населенням області отримують діаметрально протилежні суми коштів. А якщо подивитися розподіл по одномандатних виборчих округах, то так само бачимо колосальну різницю”, - зазначив аналітик ОПОРИ Андрій Савчук.

За його словами, великою проблемою наразі залишається звітність про використання цих коштів та їхній аудит, оскільки значна кількість коштів розподіляється серед великої кількості об’єктів, переважна більшість яких є об’єктами сумнівної пріоритетності.

Аналітик даних ОПОРИ також додав, що одним з недоліків чинної системи розподілу коштів є те, що політики використовують гроші платників податків для ведення власної прихованої агітації та відповідно для здобуття електоральних симпатій виборців.

Він повідомив, що у 2019 році у держбюджеті на субвенцію було передбачено 5 млрд грн, проте через низку факторів, зокрема, недосконалість механізму розподілу, було використано лише 2 млрд 728 млн, які були розподілені на реалізацію 7 тис. 465 проектів та заходів.

За словами Савчука, понад 40% від усієї кількості проетків коштували по 50 тис. грн та менше, а середній розмір однієї субвенції з 2016 року скоротився майже вдвічі - до 365 тис. грн у 2019 році.

“У держбюджет систематично почали закладати фінансування на об’єкти сумнівної пріоритетності. Тут мова іноді може йти як про абсолютно незрозумілі придбання дитячих іграшок, килимів та дровоколів, так і про сотні мільйонів гривень на принтери, копіювальні пристрої та дитячі меблі. І навряд чи такі речі є в пріоритеті і, власне, у компетенції уряду, а скоріше є компетенцією місцевих органів влади”, - наголосив він.

В ОПОРІ наголошують, що це стало наслідком відсутності планування та чітких критеріїв оцінки проектів, що фінансуються з держбюджету, а також політичної вмотивованості розподілу коштів з метою кількісного, а не якісного витрачання бюджетних ресурсів.

“Якщо говорити про збалансованість фінансування в межах різних регіонів України, то можна відзначити, що… одні регіони отримують значну кількість коштів з держбюджету, а інші - коштів цих недоотримують”, - зауважив аналітик ОПОРИ.

За його словами, цього року чотири області та Київ отримали майже 40% коштів від усього держфінансування за цією бюджетною програмою. Так, Івано-Франківська область отримала 288 млн грн, Київ - 254,5 млн грн, Кіровоградська область - 188,7 млн грн, Вінницька - 180,8 млн грн, Чернігівська - 163 млн грн.

В ОПОРІ відзначають, що аномально велика кількість проектів та заходів була профінансована у Миколаївській області - 675, у Київській - 610, Сумській - 540, Житомирській - 529, Чернівецькій - 464 та Чернігівській областях - 455.

Разом з тим Савчук зазначив, що цього року 27 виборчим округам зовсім не виділили коштів, 6 округів отримали менш як 1 млн грн субвенції, 50 округів - суми від 1 до 5 млн грн.

“Як наслідок, одні округи залишаються недофінансованими”, - підкреслив він.

За словами аналітика ОПОРИ Анатолія Бондарчука, з червня 2018 року по липень 2019 року представники мережі зафіксували в усіх регіонах країни 2 тис. 724 випадки використання бюджетних ресурсів, здебільшого субвенції, в цілях непрямої агітації народних депутатів. Так, найбільша кількість випадків зафіксована у Черкаській, Волинській та Львівській областях.

“Що стосується форм, в яких відбувався цей піар, то в основному це було під час публічних заходів, де були присутні депутати та члени їхніх команд, які наголошували на тому, що певний об’єкт було придбано за їхнього сприяння… Також великий обсяг такої інформації поширювався у ЗМІ… та за допомогою зовнішньої реклами, де депутати зазначали, скільки коштів вони залучили у свій округ”, - повідомив Бондарчук.

За його словами, субвенції в агітаційних цілях використовували 175 народних депутатів Верховної Ради VIII скликання: 147 із них - мажоритарники, а 28 - депутати зі списків політичних партій.

На завершення аналітики ОПОРИ зазначили, що, порівняно з попередніми роками моніторингу, ситуація з розподілом субвенцій на соціально-економічний розвиток територій фактично не змінилась - механізми формування та процедури затвердження переліку об’єктів є непрозорими та значною мірою незрозумілими, обсяги коштів на різні регіони розподіляються нерівномірно, а процес виділення повністю політизований.

В ОПОРІ наголосили, що розпорошення фінансів між напрямками сумнівної пріоритетності унеможливлює досягнення довготривалого ефекту від державних субвенцій.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter