За результатом дослідження 24 міст України, Київ посідає у рейтингу четверте місце, вперше з 2013 року не потрапивши до трійки лідерів.
Київ. 1 жовтня. УНІАН. Муніципалітет Івано-Франківська з показником індексу 86,8% став беззаперечним лідером у сфері політики публічності у 2018 році.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив координатор всеукраїнської кампанії «Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування» Олександр Неберикут, представляючи результати чергового, вже шостого, дослідження.
Він зазначив, що цього року активна фаза моніторингу тривала у червні-серпні і була націлена на аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом 2018 року. Дослідженням було охоплено усі обласні центри України (без урахування окупованих території), а також міста Краматорськ і Сєвєродонецьк. Вимірювання здійснювала мережа партнерів, створена у 2013 році за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА у Львові. У ході дослідження аналізувались відповіді на інформаційні запити, контент офіційних сайтів та друкованих видань муніципалітетів, відбувались моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів.
Також Неберикут повідомив, що за результатами цьогорічного дослідження, до трійки лідерів увійшли також муніципалітети Луцька та Львова з індексами публічності 78,1% та 75,4% відповідно. Столиця опинилась цього року лише на четвертому місці з показником індексу 74,9%.
Неберикут наголосив, що Івано-Франківськ став першим містом України, яке за шість років вимірювання увійшло до категорії повністю публічних міст, коли індекс перевищує 81%.
Він також зазначив, що міській раді Івано-Франківська протягом кількох років вдається зберігати лідерські позиції в рейтингу, зокрема, завдяки забезпеченню зручного доступу громадян до адміністративних послуг, продовженню практики використання електронних сервісів, відсутності процедурних обмежень щодо доступу жителів міста до засідань колегіальних органів міськради та систематичному впровадженню політики відкритих даних. Разом з тим, залишаються недоліки, пов’язані зі звітуванням депутатів та оприлюдненням текстів звітів.
До переліку аутсайдерів, за результатом дослідження, належать чотири міста: Полтава (51,7%), Черкаси (57%), Одеса (60%) і Запоріжжя (60%). Разом з тим, як зазначив Неберикут, навіть міста, які посіли останні позиції в рейтингу, демонструють значний прогрес порівняно з попередніми роками (зокрема, Одеса додала 9,7%, а Запоріжжя – 7%), однак програють іншим муніципалітетам, які вдосконалюють роботу значно швидше.
За останній рік найбільш явного прогресу (+19,24%, з 54% до 73,4%) досягла Житомирська міська рада. Як пояснив Неберикут, на це відчутно вплинуло прийняття Статуту територіальної громади, де закріплено процедури звітування посадових осіб і механізми громадської участі, а також оновлення сайту муніципалітету, який став більш інформативним та функціональним.
«В цілому за останні п’ять років усі муніципалітети в обласних центрах стали більш публічними, а середнє значення індексу публічності для усіх міст зросло з 51% до 68%. Якщо в 2014 році лише два міста - Івано-Франківськ і Суми оцінювалися нами як такі, що демонструють задовільний рівень публічності, а всі решта були з низьким рівнем публічності, то в 2018 році таких міст нараховується аж 19», - прокоментував тенденції експерт.
Згідно з результатами дослідження, в розрізі окремих суб’єктів владних повноважень за результатом 2018 року депутати Львівської міської ради очолили рейтинг публічності з показником 83,2%. Виконавчі органи найбільш публічні у Івано-Франківській (83,2%) і Луцькій (82,3%) міських радах. Серед міських голів рейтинг очолили мери Івано-Франківська Роман Марцинків (97,5%) і Житомира Сергій Сухомлин (87,8%).
Своєю чергою, координатор вимірювання індексу публічності у Києві Андрій Савчук зауважив, що столиця з показником майже 75% вперше за роки досліджень не потрапила до трійки лідерів рейтингу.
«Зростання у 2% в порівнянні з попереднім роком зробило тенденцію таким чином, що Київ, який досі залишається в п’ятірці лідерів, що задають тренди щодо публічності для інших міст, тепер стало містом, яке скоріше вже наздоганяє тренди, ніж формує їх», - сказав Савчук.
За його словами, головним трендом, який відрізняє Київ цього року від попередніх, є те, що усі органи місцевої влади, вимірювання індексу яких здійснювалось, в порівнянні з останніми роками мають практично однаковий рівень публічності.
Савчук назвав аспекти, які не дають підвищуватися, зокрема, індексу публічності Київського міського голови Віталія Кличка (75,8%).
«Це, перш за все, публічне звітування Київського міського голови. Воно щороку на приблизно однаковому рівні проводиться, проте, здебільшого воно є закритим для громадськості, не відбувається широкого анонсування. Якщо подивитися на наповненість цього виступу, то на ньому присутні чиновники чи деякі вибірково запрошені журналісти. Як наслідок, таке звітування відбувається скоріше для формального виконання закону, ніж для якісної комунікації з громадянами та активістами для того, щоб почути нагальні питання чи проблеми», - зазначив експерт.
За словами Савчука, ще одним проблемним аспектом є прийоми міського голови, потрапити на які «для широких мас громадян проблематично, якщо не сказати, майже нереально», а також відсутність офіційної інформації про позаштатних помічників столичного голови.
