Правозахисники за 5 років зафіксували понад 300 випадків тиску на журналістів у Криму (відео)

14:24, 30 вересня 2019
Останні події
76 0

Київ. 30 вересня. УНІАН. Правозахисники за 5 останніх років зафіксували понад 300 випадків тиску на журналістів в окупованому Росією Криму.

Про це повідомили учасники прес-конференції в УНІАН на тему: «Знищення свободи слова у Криму. Як протистояти інформаційній агресії РФ?»

Медіаексперт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла, що вже впродовж п’яти років групою досліджується ситуація з правами людини в окупованому Криму, і в тому числі ситуація зі свободою слова.

“Ми зафіксували за цей період більше ніж 300 випадків тиску на свободу слова. Сюди входять різні порушення прав журналістів, блогерів, громадянських журналістів. Зокрема, це і свавільні затримання, це обшуки, незаконні кримінальні та адміністративні справи, які порушуються начебто за законом Російської Федерації, але вони повністю сфальшовані”, - наголосила Сєдова.

Також йдеться про фізичні напади, тортури, свавільні затримання, захоплення майна, обшуки, погрози та психологічний тиск.

“І єдина їхня мета – це тиск на журналістів, і російська влада хоче зробити так, щоби журналісти взагалі нічого не говорили про ситуацію в Криму, тому що вони бояться, що репортажі будуть надалі руйнувати цей імідж Російської Федерації, який вона хоче створити, що окупований Крим насправді не окупований. Тобто, журналістика заважає, і будь-яка громадянська активність заважає”, - додала вона.

Медіаексперт нагадала, що незалежні українські медіа в Криму були повністю знищені в 2014 році – було закрито усе ефірне телевізійне мовлення і мовлення радіостанцій. Також продовжують блокуватися українські сайти.

“Останній моніторинг, який ми провели у вересні, свідчить про те, що як мінімум 18 українських популярних незалежних інформаційних ресурсів блокується абсолютно свавільно, і ще кілька ресурсів блокується частково. Тобто, десять провайдерів повністю заблокували українські ресурси, і тепер люди можуть їх читати тільки, якщо вони будуть встановлювати VPN. Це робити можуть не всі”, - заявила Сєдова.

Крім того, в окупованому Криму блокуються сайти організацій, які не є забороненими в Україні, – Хізб ут-Тахрір, Свідки Єгови і сайт Меджлісу кримськотатарського народу.

“Ці блокування повністю руйнують доступ незалежної інформації про Крим, до інформації про ці репресії, які зараз там відбуваються. І в таких умовах громадянська журналістика в Криму перейшла в соціальні мережі”, - сказала вона і додала, що пересічні громадяни під час проведення окупаційною владою обшуків намагаються робити трансляції подій у соціальних мережах, щоб розповісти світу про те, що насправді відбувається в окупованому Криму.

“І саме за ці дії людей кидають теж до в’язниці, фабрикують на них кримінальні і адміністративні справи”, - додала експерт.

Окрім того, зазначила вона, окупанти заочно відкривають справи проти журналістів, які мешкають у Києві з 2014 року.

Своєю чергою, громадянська журналістка з Криму Лутфіє Зудієва, яка представляє громадський рух “Кримська солідарність”, розповіла, що ця організаціє об’єднала сотні активістів на півострові, які мають однакову політичну позицію. Вона сказала, що з 2014 року Крим є фактично “сірою зоною”, де існуюче антитерористичне і антиекстремістське законодавство використовують для того, щоб фабрикувати кримінальні та адміністративні справи проти активістів.

“Звичайно ж, у цьому законодавстві немає таких статей як стаття за правозахисну діяльність, стаття за журналістську діяльність, стаття за власну думку, стаття за сповідування своєї релігії. Тому людей формально притягуюють до відповідальності під зовсім іншими статтями, такими як тероризм, екстремізм, сепаратизм, в залежності від того як цю людину можна “маркувати” – більш релігійних людей притягають за терористичною статтею, а людей світського спрямування за статтею, пов’язаною з екстремізмом і сепаратизмом”, - наголосила Зудієва.

Також вона заявила, що станом на сьогодні більше 30 активістів “Кримської солідарності” перебувають у в’язниці під кримінальним переслідуванням.

Крім того, керівниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик заявила, що інформацію з Криму важко отримувати, і на півострів практично не їздять українські журналісти.

“В той же час у цій темряві окупаційній владі дуже легко і просто фабрикувати, фальсифікувати ці кримінальні справи, чинити інші переслідування і репресії, особливо використовуючи антитерористичне, антиекстремістське законодавство, спрямоване проти кримських татар, проти українців, бо дуже легко зробити людину якимось диверсантом чи шпигуном, чи терористом, не маючи жодних доказів, але знаючи, що ніхто не приїде на ці суди, і мало хто зможе в цій ситуації допомогти”, - наголосила Печончик.

При цьому, вона переконана, що правозахисники і журналісти можуть багато чого зробити, щоб впливати на цю ситуацію.

“Як ви знаєте, відбулося на початку осені звільнення наших 11 політв’язнів та 24 військовополонених моряків, і це такий крок, який багато кому подарував надію, але разом з тим потрібно пам’ятати, що зараз на території Криму та Російської Федерації у в’язницях перебувають щонайменше 86 осіб… І саме тому ми маємо продовжувати нашу боротьбу”, - наголосила Печончик.

Своєю чергою юристка КримSOS Ольга Куришко зазначила, що необхідно надавати якомога більше достовірної інформації про те, що відбувається у Криму.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter