Київ. 9 квітня. УНІАН. Кримська журналістка Ганна Андрієвська заявляє про відсутність адекватної реакції української влади на порушення ФСБ РФ кримінальних справ проти низки кримських журналістів за заклики до посягання на територіальну цілісність РФ.
Про це вона сказала на прес-конференції в УНІАН.
«Реакція на кримінальну справу, яку порушено щодо нас, українських громадян, показова, оскільки адекватної реакції Держави Україна на цю справу так і немає досі. Пройшов уже місяць, можливо, реакція всередині якихось відомств розробляється, але ми її поки що не бачили і ми залишаємось наодинці з цією проблемою», - сказала Андрієвська.
Вона нагадала, що за тиждень до того, як було проведено обшуки в домівках кримських журналістів, президент України Петро Порошенко заявив, що дав доручення профільним відомствам реагувати на всі факти порушення прав людини в Криму.
«Чомусь це розпорядження не виконується ніким. Незалежна медіа-профспілка України, членом комітету якої я є, ще місяць тому направила на ім'я президента звернення, в якому попросила його публічно відреагувати на репресії щодо журналістів, на факти утисків свободи слова, але поки що ми не побачили жодної реакції», - додала Андрієвська.
На запитання, якої реакції кримські журналісти очікують від влади, Андрієвська відповіла, що «щонайменше це має бути заява на рівні МЗС України».
«Міністр закордонних справ дійсно того дня, коли проводилися обшуки, заявив про те, що репресії проти журналістів у Криму мають бути припинені, але він це зробив на своїй сторінці в Твіттері. Твіттер - це не офіційна заява МЗС. Висловити ноту протесту щонайменше», - сказала Андрієвська.
На її думку, це потрібно зробити для того, аби окупанти в Криму знали, що на будь-який обшук в домівках журналістів, кримських татар, буде реакція, і це матиме наслідки для тих, хто здійснює ці незаконні процесуальні дії.
«Держава Україна сьогодні щонайменше має морально висловити громадянам України в Криму свою підтримку і як максимум - захищати наші права в міжнародних судах», - вважає Андрієвська.
За її словами, російська влада в Криму демонструє іншим журналістам, які залишаються на півострові, яка доля їх чекає, якщо вони сумніватимуться в легітимності нинішньої кримської влади.
Вона зазначила, що, враховуючи останні події в Криму, у місцевих журналістів залишається небагато варіантів: або мовчати, або виїжджати.
Експерт Української Гельсінської групи з прав людини Сергій Заєць вважає, що утиски свободи слова в Криму негативно впливають на ситуацію з правами людини в цілому.
«Дії російської влади в Криму є втручанням у права, передбачені ст.10 Європейської конвенції про захист прав людини. При цьому обшуки та інші дії влади мають також стримуючий ефект, стимулюють самоцензуру через страх бути підданим таким самим переслідуванням. У підсумку багато питань замовчуються, що негативно позначається на загальному стані реалізації всіх інших прав і свобод людини в Криму», - сказав Заєць.
Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник, у свою чергу, заявила, що ситуація зі свободою слова в Криму погіршилась. «Через рік після тих подій, які відбулися, ми змушені констатувати, що ситуація ще погіршилася. Використовуючи формальні і неформальні способи, свобода слова обмежується», - сказала вона.
За словами Скрипник, однією з основних проблем була вимога перереєстрації кримських ЗМІ згідно з нормами російського законодавства.
Правозахисники зазначили, що, за інформацією Роскомнагляду, в Криму до березня 2014 було близько 3 тисяч ЗМІ, станом на 1 квітня 2015 перереєструвалися за російськими законами лише 232.
Як повідомляв УНІАН, 13 березня співробітники ФСБ РФ провели обшук в квартирі батьків кримської журналістки Андрієвської, яка після так званого «референдуму» про статус півострова залишила Крим і нині живе в Києві.
Також обшук пройшов у квартирі за місцем прописки кореспондента «Центру журналістських розслідувань» Наталії Кокориної в Сімферополі.
7 квітня на допит до ФСБ викликали колишню співробітницю «Центру журналістських розслідувань» Анну Шайдурову.
