Стурбованість громадськості викликає те, що практично всі партії, які пройшли в парламент, мають дуже слабку екологічну складову у своїх програмах.
Київ. 1 серпня. УНІАН. Громадська рада при Міністерстві екології та природних ресурсів закликає президента України Володимира Зеленського, а також новообраних народних депутатів враховувати ряд ключових напрямів і проблемних питань у сфері екології під час формування політики розвитку країни.
Про це під час прес-конференції в УНІАН повідомила голова громадської ради і президент ВГО «Жива планета» Світлана Берзіна.
«Ми очікуємо, що вже найближчим часом почне працювати Верховна Рада 9-го скликання, і у нас виникає певне занепокоєння. Воно викликане тим, що практично всі партії мають дуже слабку екологічну складову у своїх програмах. При цьому питання навколишнього середовища є невід'ємною частиною сталого розвитку нашої країни», - сказала Берзіна.
Вона нагадала, що Україна в 2017 році представила національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», яку було розроблено силами більш ніж 800 експертів, при цьому жодна політична сила не орієнтується на ці цілі.
«Перш за все, перед формуванням парламентських комітетів, перед визначенням, хто очолюватиме органи влади, ми хочемо донести, що ми як громадська рада, яка представляє інститути громадянського суспільства, експертне середовище, - до складу нашої ради входить велика кількість науковців, практиків, кандидатів і докторів наук - готові співпрацювати для того, щоб при розробці і при урядовому і парламентському плануванні були враховані ці цілі і цілі державної екологічної політики», - сказала Берзіна.
Вона зазначила, що насамперед необхідно провести актуалізацію «дорожніх карт» з імплементації європейського законодавства, директив та регламентів відповідно до зобов'язань України щодо реалізації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також ухвалити Національний план дій з навколишнього середовища до 2025 року.
Голова Комітету громадської ради з питань екології та надрокористування Павло Жила серед інших актуальних проблем відзначив питання екологічного податку.
За його словами, сьогодні лише 55% коштів екологічного податку спрямовуються на природоохоронні заходи щодо державних, регіональних або місцевих програм. Решта коштів спрямовується в загальний фонд держбюджету, де не використовується на вирішення екологічних питань.
Він повідомив, що в парламенті зареєстровано законопроекти, які могли б удосконалити дану проблему.
«Суть пропозицій в тому, що всі екологічні гроші повинні використовуватись винятково для вирішення екологічних питань. При цьому ці кошти повинні акумулюватися в спеціальних фондах. Ці гроші повинні працювати на запобігання, тобто на будівництво нових очисних споруд, фільтрів, впровадження екологічних проектів на підприємствах. Сподіваюся, що ці ініціативи будуть підтримані новим складом уряду і Верховної Ради», - сказав Жила.
Також він звернув увагу на необхідність реформування сфери надрокористування. За його словами, це повинна бути прозора й інвестиційно приваблива сфера, яка відповідає міжнародним стандартам.
Павло Жила наголосив, що інтенсивний видобуток невідновлюваних природних ресурсів має поступово заміщуватись переробкою відходів виробництва і споживання.
У свою чергу, доктор біологічних наук, голова Комітету громадської ради з питань екомережі та заповідної справи Василь Коніщук наголосив на необхідності розвитку природно-заповідного фонду шляхом розширення і збереження територій заповідників. Також він наголосив на необхідності забезпечення належного управління та фінансування об'єктів природно-заповідного фонду та важливість винесення їх меж в натурі для запобігання нецільового використання земель з охоронним статусом.
Він нагадав, що ще в 2009 році було видано указ президента про створення на базі державних резиденцій національних природних парків «Залісся», «Білозерський», «Синьогори», який досі не виконано.
Член громадської ради, засновниця ГО «Громадська взаємодія» і громадського формування «Екологічний патруль» Тетяна Лампік повідомила, що в Україні повинна бути створена система державного моніторингу навколишнього середовища, яка дасть змогу забезпечити потреби в достовірної та оперативній інформації, необхідній для запобігання або зменшення негативним наслідкам змін стану навколишнього середовища.
Як повідомляв УНІАН, у липні Міністерство екології та природних ресурсів у пілотному режимі запустило веб-портал для надання адміністративних послуг у сфері захисту навколишнього середовища «Відкрите довкілля».
Портал містить вісім категорій послуг щодо небезпечних хімічних речовин, відходів, пестицидів і агрохімікатів, тварин і рослин, а також викидів.
