Київ. 31 березня. УНІАН. Директор Центру дослідження суспільства Тарас Доронюк наголошує на необхідності вдосконалення державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Про це він сказав під час прес-конференції в УНІАН.
Доронюк зауважив, що експерти Центру за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" протягом понад чотирьох місяців проводили аналіз відповідності державної політики захисту внутрішньо переміщених осіб міжнародним стандартам, які запропоновані в Національній рамці відповідальності щодо ВПО.
У даних аналізу зазначається, що станом на кінець лютого в Україні було зареєстровано 1 млн 92 тис. 405 внутрішньо переміщених осіб.
«На кінець березня, це найновіші дані, які ми також можемо озвучити, - це практично 1 млн. 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб», - сказав Доронюк.
Враховуючи дані на кінець лютого, частка зареєстрованих ВПО становить 2,4% від загальної кількості населення України, зазначив Доронюк. З цієї кількості осіб, за приблизними оцінками, 20 тис. – з Криму та понад 1 млн 70 тис. - зі східних областей України. При цьому близько 60% ВПО – це пенсіонери, 23,1% – працездатні особи, 12,8% - діти та 4,1% - неповносправні особи, йдеться у аналізі. Водночас, зазначається, що загалом вимушеними мігрантами є 3,9% населення України.
«Ми спробували показати, що саме системності в ухваленні рішень і системності щодо вироблення саме політики щодо внутрішньо переміщених осіб наразі в Україні немає», - сказав він.
Доронюк зазначив, що важливим елементом аналізу є вироблення довготермінової стратегії щодо ВПО.
«Цього, на жаль, не робиться. Ми маємо набір розірваних нормативних актів, ми маємо набір речей, які ми не можемо вписати в якусь загальну рамку політики щодо внутрішньо переміщених осіб», - зауважив він.
При цьому, Доронюк наголосив на відсутності єдиної інституції, яка відповідала б за ВПО та роботу з цими особами.
«Не створена досі така інституція. Є декілька органів, які частково відповідають за той чи інший елемент вироблення політики. Це і Міністерство соціальної політики, це і Державне агентство з відновлення Донбасу. Проте немає якогось єдиного органу у форматі міністерства чи агентства, чи безпосередньо якогось профільного віце-прем’єра, який би координував цю роботу», - сказав він.
Своєю чергою аналітик Центру дослідження суспільства Андрій Солодько зауважив, що системності вирішення проблем ВПО заважає воєнний конфлікт, відсутність підрахунків щодо фінансового аспекту інтеграції, а також відсутність комплексної політики стосовно ВПО.
Він повідомив, що Центр дослідження суспільства розробив для уряду ряд рекомендацій, враховуючи рекомендації Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Так, експерти вважають за необхідне переходити від існуючих заходів нагального реагування до довготривалих рішень, які б дозволили ВПО інтегруватися та облаштувати життя в нових місцях проживання. Пропонується також визначити, чи створити інституцію з достатнім інструментарієм для акумулювання всіх ресурсів в цьому полі чи, принаймні, координування роботи.
Крім того, експерти Центру рекомендують владі активізувати роботу над програмами, які не передбачатимуть великих витрат з держбюджету, але сприятимуть економічній активності ВПО.
«Першочерговим кроком, ми вважаємо, що може бути державна програма з працевлаштування. Тому що працевлаштування поряд із забезпеченням житлом – це дві найгостріші проблеми, які стоять перед внутрішньо переміщеними особами, які приїжджають зі сходу чи Криму», - сказав Солодько.
Також експерти Центру наголошують на активізації співпраці уряду з міжнародними донорами щодо цільової допомоги для покриття першочергових потреб та надання фінансової допомоги з метою розгортання інфраструктурних проектів.
Крім того, експерти відзначили необхідність розумного використання та перерозподілу наявних ресурсів, особливо для регіонів з великою кількістю ВПО.
Рекомендується також застосовувати індивідуальний підхід при вирішенні проблем ВПО з урахуванням потреб окремих категорій осіб та специфіки різних регіонів розселення.
*** У 2004 році в рамках спільного проекту Brookings та Університету Берна було розроблено Національну рамку відповідальності щодо ВПО.
Документ містить 12 принципів, на основі яких здійснюється оцінка ситуації з ВПО у конкретній країні. Ці принципи охоплюють увесь спектр завдань, відповідно до яких може здійснюватися оцінка поступу тієї чи іншої країни у покращенні становища ВПО.
Серед цих принципів: запобігання переміщенню та мінімізація його негативних наслідків, підвищення обізнаності щодо проблеми в загальних масштабах, збір даних щодо кількості та становища ВПО, організація навчання щодо прав ВПО, створення юридичних механізмів для захисту прав ВПО, розробка національної політики щодо ВПО, створення інституцій, які б відповідали за вирішення проблем ВПО, заохочення національних правозахисних груп до залучення ВПО у їхню роботу, забезпечення участі ВПО у прийняття рішень, підтримка системного вирішення проблем ВПО, залучення достатніх ресурсів для вирішення проблем та співпраця з міжнародними інституціями, якщо національних ресурсів недостатньо.
