Представники медичної спільноти вимагають на законодавчому рівні визначити поняття “медична помилка”, розробити систему реєстрації професійних асоціацій, що мають право класифікації медичних помилок, а також запровадити обов’язкове страхування професійної відповідальності медпрацівників в Україні.

Київ. 15 липня. УНІАН. Українські лікарі не захищені під час розгляду медичних справ у судах.

Про це на прес-конференції в УНІАН заявили члени Асоціації приватних медичних закладів України, а також представники державних медичних установ.

За словами генерального директора пологового будинку “Лелека” та  директора клініки репродуктивної медицини “Надія” Валерія Зукіна, розвиток системи охорони здоров’я України та подальше її реформування є неможливим без удосконалення законодавчої бази в юридичних аспектах медичної практики.

“Основними проблемами, які на сьогодні викликають увагу з боку медичної спільноти та дають в тому числі необґрунтовані приводи для різночитання “справ проти лікарів”, є: відсутність юридичного визначення поняття “медична помилка”, проблема незахищеності лікарів загалом і, в тому числі, в разі настання медичної помилки, автоматична “криміналізація” відповідальності лікаря, часто ще до розгляду справи у суді, а також дуже низький рівень залучення професійних медичних спільнот в розгляді “медичних справ”, - розповів він.

Доктор медичних наук, професор, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України Володимир Медведь навів статистику судових справ проти лікарів з 2007 по 2016 рік включно.

За його словами, за 10 років було винесено вироки за 133 кримінальними справами, де відповідачами виступали лікарі або медичні заклади, з яких 119 - обвинувальні, а лише 14 - виправдальні.

Згідно зі статистичними даними, у Сполучених Штатах Америки, за словами Медведя, суди лише в 3% випадків ставали на бік позивачів, а у інших 97% підтримували лікарів.

“В парі лікар-пацієнт, пацієнт значно більше має прав, ніж лікар. Він може відмовитись від лікування, не виконувати рекомендації та інше. А лікар - ні", - наголосив Медведь.

За словами керівниці групи правового забезпечення медичної практики ГК “Мати та дитина” Людмили Кириленко, в Україні відносно лікарів діє так звана презумпція винуватості, тому медпрацівники мають доводити відсутність своєї провини, а єдиним засобом доказу у суді є висновки судово-медичної експертизи.

Кириленко наголосила, що у таких випадках доцільно було б більше залучати професійні медичні спільноти та асоціації під час розгляду "медичних справ".

Голова правління Асоціації приватних медичних закладів України, виконавчий директор Медичного Центру Святої Параскеви Дмитро Левченко зазначив, що сьогодні МОЗ не має об’єктивної інформації щодо якості медичної допомоги в Україні, бо наразі питання такої якості розглядається лише через призму кримінальної відповідальності.

“Ми готові стати майданчиком для діалогу професійних асоціацій, які зможуть всебічно вивчити кожен випадок, що став предметом судового розгляду… Ми закликаємо професійне медичне і медійне суспільство та виконавчу владу об’єднатись для того, щоб отримати результат, де медичні помилки або складні медичні кейси будуть розглядатись професійними спільнотами, а після того будуть застосовуватися заходи, які дозволять суспільству отримати довіру до лікаря, а лікарям давати кращий результат”, - зауважив Левченко.

Він також висловив сподівання, що новий парламент якнайшвидше розгляне законопроект №8250 про лікарське самоврядування.

Своєю чергою Зукін зауважив, що Асоціація приватних медичних закладів, а також низка представників державних медичних закладів, вважають за необхідне визначення на законодавчому рівні медичної помилки як ненавмисної шкоди пацієнту лікарем та іншими медичними працівниками, введення класифікації медичних помилок для можливості визначення випадків професійної недбалості та невігластва, а також розробку систему реєстрації професійних асоціацій, що мають право класифікації медичних помилок.

За словами Зукіна, асоціація також виступає за введення заборони на публікацію в ЗМІ матеріалів про медичні трагедії без коментарів професійних асоціацій, а також за відновлення нормативної бази клінічних протоколів.

“Це трагедія, що в нас ліквідовано національно-нормативну базу медичних протоколів, а замість введене пряме користування англомовними гайдлайнами, які нетотожні один одному... Ця база захищала б і лікаря, і пацієнта. Адже для пацієнта не буде принциповим, до якого лікаря він потрапить, якщо лікарі діють за відповідним алгоритмом. Крім того, відповідність дій лікаря протоколу захищає і його”, - наголосив Медведь.

Крім того, представники асоціації вимагають ввести обов’язкове страхування професійної відповідальності медпрацівників в Україні, які на сьогоднішній день жодним чином не захищені.

“В Україні цей вид страхування не передбачений законодавством… Але він є дуже актуальним наразі, тому що всі цивілізовані країни світу взяли цей курс. Що це дає для пацієнта та для лікаря? По-перше, лікар є захищеним, якщо він щось зробив неправильно, але не навмисне і за відсутності недбалості і халатності, він знає, що його пацієнт буде захищений, та у випадку звернення з цим питанням, пацієнт отримає компенсацію. Що відбувається у нас? Молоде покоління, яке збирається працювати у лікувальній справі, не має цієї захищеності та емігрують за кордон”, - зазначила Кириленко.