Кількість жінок серед депутатів нового парламенту може становити 15-18% - експерти

14:03, 11 липня 2019
Останні події
76 0

Експерти повідомили, що більшість політичних партій, яким соціологічні служби прогнозують перемогу на дострокових виборах до Верховної Ради 21 липня, під час формування виборчих списків взяли до уваги принцип гендерної рівності.

Київ. 11 липня. УНІАН. Кількість жінок серед депутатів нового парламенту може становити 15-18%, що перевищує показник Верховної Ради нинішнього скликання (12%) і першого скликання, де жінок було лише 3%.

Про це координатор громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко повідомила на прес-конференції в УНІАН, презентуючи дослідження «Парламентські вибори 2019 і гендерна рівність у виборчому процесі».

За її словами, більшість політичних партій, яким соціологічні служби прогнозують перемогу, під час формування виборчих списків взяли до уваги принцип гендерної рівності.

«Незважаючи на те, що попередньому парламенту не вистачило політичної волі запровадити квоти у виборчому законодавстві, на цих виборах є приклади того, як політичні сили використали внутрішньопартійні квоти та добру волю, аби надати жінкам більше місць не лише загалом у списках, а й у їхніх прохідних частинах. Можна сміливо сказати, що це стало однією із ознак цьогорічних перегонів», — зазначила Тишко.

Зокрема, за її даними, партія “Слуга народу” включила до виборчого списку 65 жінок, що становить трохи більш як 32% від загальної кількості кандидатів у списку.

“Європейська солідарність” веде у парламент 29 жінок (28% списку).

Серед 176 кандидатів партії “Голос” 49 жінок — це майже 28% списку.

У списку “Батьківщини” з 206 осіб — 61 жінка, а це майже 30%.

60 жінок із 184 кандидатів балотуються за списком “Опозиційної платформи - За життя”, що становить майже 33%.

«Партії більш ретельно підходили до формування прохідної частини списків, туди вперше за тривалий час не потрапили жінки - зірки української естради. Це говорить про те, що повільно жінки відвойовують свій вплив на політичні процеси через активну професійну громадську та політичну діяльність», — підкреслила Тишко.

Водночас експерт зауважила, що всі згадані вище політичні партії не готові ризикувати та підтримувати жінок у мажоритарних округах: з 3 тис. 164 кандидатів, які беруть участь у виборах в одномандатних округах, лише 408 — жінки, а це близько 13% кандидатів.

Найбільше жінок в одномандатних округах висунула «Європейська солідарність» — 24. На другому місці - «Батьківщина» (20 жінок). За ними йдуть «Слуга народу» (19) та «Голос» (18).

Найменше жінок в ОВО балотується від «Опозиційної платформи - За життя» — 16.

Від інших політичних партій балотуються 76 жінок, а от найбільше кандидатів в ОВО самовисуванці - їхня кількість сягає 235 осіб.

Усього ж до нового парламенту балотуються 1316 жінок-кандидатів — як за списками партій, так і в мажоритарних округах. Отже, жінки становлять майже 23% від загальної кількості кандидатів.

Водночас експерт з недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу нагадала, що партії, які дотрималися гендерних квот при формуванні списків, можуть очікувати на фінансову підтримку держави.

«Українські квоти працюють за методом пряника. Додаткове фінансування від держави на свій розвиток отримують ті партії, які дотримуються представлення 30% і більше жінок у парламенті. Загалом йдеться про солідну суму. Цього року очікується близько 60 мільйонів гривень (10% від всього фінансування партій з держбюджету). Ці гроші розподіляться поміж партіями, що фактично пройдуть у Верховну Раду, маючи у своєму списку третину депутаток», — сказала Виртосу.

Цього року, згідно з попередніми оцінками та рейтингами партій, на додаткову підтримку від держави можуть розраховувати партії «Європейська солідарність» та «Голос» — близько 30 млн грн кожна.

Після парламентських виборів 2014 року додаткове фінансування з держбюджету за дотримання гендерної квоти отримала партія «Об’єднання «Самопоміч», від якої до Верховної Ради було обрано 8 жінок із загалом 26 народних депутатів у списку (31%).

Разом з тим правозахисники наголошують, що йдеться не лише про кількість жінок у Верховній Раді, а й про залученість жінок у процеси прийняття рішень. На думку експертів, існує необхідність у просуванні гендерної рівності у парламенті, однак на заваді процесу об'єднання захисниць і захисників жіночих інтересів може стати різна партійна ідеологія.

Як зазначила голова громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб, новий парламент повинен забезпечити комплекс стратегічних рішень: рівний доступ жінок і чоловіків до економічних ресурсів, протидію сексизму й домашньому насиллю.

«Потрібно створити умови для рівноправного представництва обох статей у владі. Це запровадження щонайменше 30-відсоткової квоти для однієї із статей у наглядових радах державних підприємств та дієві санкції за недотримання політичними партіями 30-відсоткової гендерної квоти у своїх списках на виборах. Окремим блоком варто розглянути посилення відповідальності медіа та рекламістів за сексистський контент», — сказала Голуб.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter