При запровадженні первинних електронних документів економіка України може додатково отримати 261 млн євро - експерти (фото, відео)

19:25, 26 червня 2019
Останні події
199 0

Для досягнення цього економічного ефекту необхідно вирішити три групи проблем: імплементація закону про довірчі послуги, обмін і перевірка електронними документами між бізнесом і перевіряючими органами, навчання держслужбовців роботи з електронними документами.

Київ. 26 червня. УНІАН. При впровадженні первинних електронних документів у сфері довірчих послуг, економіка України може додатково отримати 261 млн євро тільки у відносинах між бізнесом і державою. Про це повідомила в ході прес-конференції в УНІАН на тему: «Бізнес і юридично значущі електронні документи - реалії» виконавчий директор незалежного аналітичного центру «Український Центр Європейської Політики» Любов Акуленко.

Захід відбувся за підтримки проекту «Реформа управління на сході України II», що виконується компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального уряду Німеччини.

«Дуже важливо перед прийняттям будь-якого рішення розрахувати економічну вигоду від його впровадження. За прикладом європейців, ми вирішили розрахувати можливий економічний ефект від впровадження первинних електронних документів», - сказала вона.

За її словами, дослідження проводилися в сегменті довірчих послуг, а саме в сфері впровадження електронного документообігу, де використовується електронний цифровий підпис.

«Ми вирішили дослідити документообіг у частині бізнес - держава. За нашими підрахунками, при повноцінному приведенні національного законодавства у відповідність до положень законодавства ЄС у сфері електронних довірчих послуг, економіка України може додатково отримати 261 млн євро тільки у відносинах між бізнесом і державою. Ми порахували, що це приблизно 6% зовнішнього боргу», - сказала Акуленко.

За її словами, на сьогодні існує три групи проблем, які необхідно вирішити для отримання цього економічного ефекту і успішного впровадження первинних електронних документів у сегменті довірчих послуг. Це, перш за все, імплементація закону про довірчі послуги, оскільки не всі його норми працюють на практиці, обмін і перевірка електронними документами між бізнесом і перевіряючими органами, навчання державних службовців роботи з електронними документами.

Директор податково-юридичного департаменту компанії «Делойт» Дмитро Павленко сказав, що на сьогодні, на жаль, бізнес досить скептично ставиться до можливості використання електронних документів.

«З 2003 року є закон про електронний документообіг, закон про електронний цифровий підпис. Ці закони випередили час. Законодавство існує давно, але бізнес досі сумнівається, чи законно вести електронний документообіг», - сказав він.

За його словами, поки бізнес не заявить про своє бажання працювати в електронній формі і не почне висувати свої вимоги, нічого не відбуватиметься.

У прес-конференції брали участь: Любов Акуленко, виконавчий директор незалежного аналітичного центру «Український Центр Європейської Політики»; Дмитро Павленко, адвокат, директор податково-юридичного департаменту компанії «Делойт»; Олександр Шемяткін, адвокат, партнер юридичної фірми «КМ Партнери»; Інна Таптунова, адвокат, партнер юридичної фірми «КМ Партнери»; Олександр Хижняк, керівник IT-проектів Kernel.

Модератор: Андрій Мелащенко.

Довідка УНІАН. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність, сталий економічний розвиток. Крім того, німецька співпраця охоплює запобігання ВІЛ/СНІДу, а також подолання кризової ситуації на сході країни. При цьому особлива увага приділяється підтримці українських громад, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.

Фото з прес-конференції: https://photo.unian.net/ukr/themes/86543

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter