Зокрема, вони закликають створити можливість електронної реєстрації для участі у виборах і можливість електронного голосування або голосування поштою.
Київ. 24 квітня. УНІАН. Українські громадяни, які мешкають і перебувають за кордоном, закликають Українську державу забезпечити їхнє конституційне право взяти участь у виборах і проголосувати під час виборів до Верховної Ради цього року.
Про це йшлося в УНІАН на круглому столі на тему: «Публічне обговорення комплексу невідкладних політичних рішень для повноцінного забезпечення права голосу мігрантів на парламентських виборах в Україні».
Зокрема, засновниця Глобального руху "Моя Україна", президент ГО «Обміни Лотарингія-Україна» (Франція) доктор Віолета Москалу наголосила, що “держава має забезпечити конституційне право всіх своїх громадян обирати та бути обраними”, не говорячи про те, що українська діаспора та українські мігранти за кордоном не мають своїх прямих представників у Верховній Раді.
Москалу наголосила, що міжнародні спостерігачі розкритикували виборчий процес за кордоном. Вона наголосила, що “Україні варто до парламентських виборів покращити процес голосування громадян за кордоном”.
Громадська активістка, правозахисниця, лідер громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» (Польща) Наталка Панченко під час скайп-включення наголосила, що “необхідно визнати, що ситуація з волевиявленням українців, які проживають за кордоном, є катастрофічною”.
“Якщо говорити мовою цифр, то проголосувати на закордонному окрузі змогли менш ніж 1% громадян від тих, які сьогодні проживають за кордоном. Тобто, фактично держава не змогла забезпечити можливості скористатися правом вибору для 99% громадян України, що проживають за кордоном”, - заявила Панченко.
Також вона зауважила, що, наприклад, у Польщі уся проблема полягає в тому, що масовий наплив українців до цієї країни почався у 2014 році фактично після виборів, які відбулися в Україні того ж року. За її словами, у Польщі за останні п’ять років кількість українців збільшилася в десятки разів, і сьогодні їхня чисельність становить приблизно 1,5 млн осіб.
“Але законодавча база, тобто, якщо ми беремо виборче право, вона залишилася абсолютно незмінною. Фактично Україна не встигла розробити законодавче підґрунтя для такої кількості мігрантів, яка з’явилася в нашій державі протягом останніх п’яти років”, - зазначила Панченко.
У цьому зв’язку вона наголосила, що така ситуація потребує негайної зміни, і розповіла про можливі шляхи вирішення наявних проблем.
“Перше, це до парламентських виборів змінити форму реєстрації, оскільки однією із найбільших перешкод до голосування за кордоном є складна форма реєстрація виборців, яка для більшої частини громадян України є недоступною через багато факторів”, - сказала вона.
Йдеться, серед іншого, про велику відстань до дільниць. Натомість, Панченко пропонує усунути цю перешкоду і запровадити можливість електронної реєстрації.
“Це, на нашу думку і думку експертів, з якими ми раніше радилися, цілком можливо, і до парламентських виборів зробити реально”, - вважає вона.
Водночас Панченко висловила розуміння, що запровадити електронне голосування до парламентських виборів неможливо.
“Саме тому ми пропонуємо форму дистанційного голосування. Це може бути голосування поштою, як сьогодні це застосовується у величезній кількості країн світу. Воно набагато простіше і в принципі можливе, оскільки відповідно до чинного законодавства, запрошення для громадян України, які проживають за кордоном, для того, аби вони взяли участь у голосуванні, члени виборчої комісії відправляють поштою звичайними листами”, - сказала вона і висловила переконання, що звичайними листами можна відправляти й бюлетені.
Панченко переконана, що такі зміни можливо впровадити до парламентських виборів в Україні у цьому році.
“Мета максимум - те, що, ми вважаємо, нарешті вирішить взагалі проблему закордонних українців… і право яких, на сьогодні, як ми бачимо, абсолютно дискриміновано, аби надати їм можливість брати участь у виборчому процесі повністю, - ми пропонуємо введення електронного голосування до 2024 року”, - наголосила вона.
На думку Москалу, у Польщі необхідно відкрити приблизно 400 дільниць, аби всі українці там могли взяти участь у голосуванні. Проте існує розуміння, що організувати це буде дуже складно з багатьох причин.
Своєю чергою науковець, громадський діяч української громади в Франції та у Швейцарії доктор Ігор Решетняк під час скайп-включення сказав, що був ініціатором звернення до новообраного президента України Володимира Зеленського стосовно голосування українців за кордоном.
“На етапі формування списків виборців ми бачимо, що у нас левова частина українців до них не потрапляє. Чому так відбувається? Тому що вони не є на консульському обліку, і в них просто немає можливості і часу дуже часто приїхати і скласти заяву вже безпосередньо перед голосуванням”, - констатував він.
З цієї причини він повідомив про необхідність запровадження електронної системи зміни виборчої адреси та місця голосування.
“Зараз в України як держави немає ефективного способу контактувати зі своїми громадянами за кордоном, бо треба розуміти, що у нас в консульських списках перебуває близько тільки 10% громадян, які проживають за кордоном, а 90% - фактично держава про них навіть нічого не знає”, - сказав він.
На його переконання, якщо з’являться електронні списки, це одразу ж принципово змінить ситуацію.
Також Решетняк заявив про необхідність збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. При цьому він навів приклад досвіду Молдови, коли вона за кордоном створювала виборчі дільниці не лише на території своїх дипломатичних представництв. Він запропонував відкрити додаткові дільниці у місцях, де часто збираються українці, і зокрема, в українських центрах або церквах.
Крім того, він підтримав пропозицію запровадження альтернативних методів голосування, і, зокрема, електронних або поштових.
Водночас народний депутат фракції "Об'єднання "Самопоміч", член робочої групи з Виборчого кодексу Руслан Сидорович заявив, що проблема голосування українців за кордоном є дуже серйозною і глибокою. Він висловив свою думку, що необхідно робити в короткостроковій і довгостроковій перспективі.
”Те, що зробити абсолютно реалістично, і я тут не бачу жодної проблеми у реалізації цього – це необхідність збільшити кількість виборчих дільниць за кордоном. Це є найпростіша задача, яку вирішити абсолютно нескладно. Так, вона потребує додаткових бюджетних асигнувань, але вибачайте друзі, демократія коштує… За ціну демократії необхідно платити”, - сказав Сидорович.
Депутат вважає, що запровадити електронне голосування набагато складніше, а зміна виборчої адреси має бути такою, яка не дозволятиме можливості для маніпуляції. На його думку, питання електронного урядування становить набагато глибшу проблему через ризики в контексті безпеки. Сидорович заявив про необхідність створення “повноцінного якісного електронного реєстру громадян України, на підставі якого могли би видаватися електронні цифрові ключі всім громадянам, за допомогою яких можна було би отримувати більшість видів державного сервісу”. Водночас треба подбати, щоб передача електронних даних була убезпечена від хакерських атак.
Своєю чергою, заступник директора департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України Роман Недільський висловив позицію зовнішньополітичного відомства щодо порушених питань.
“Міністерства закордонних справ категорично буде проти створення нових закордонних виборчих дільниць, тому що ми, як ніхто інший, знаємо на практиці, що означає забезпечити роботу закордонної виборчої дільниці. Не може бути дільниця створена за межами посольства чи консульства”, - наголосив Недільський.
У цьому зв’язку він послався на необхідність забезпечення належної безпеки для виборчої документації, бюлетенів та печатки виборчої комісії.
“Якщо ми відкриємо 20 дільниць на території Польщі, хто забезпечить усю цю охорону? Ніхто не забезпечить”, - заявив він і додав, що до охорони закордонної виборчої дільниці існують жорсткі вимоги.
Дипломат сказав, що необхідно дотримуватися законодавства України і так само враховувати законодавство країни перебування дипустанов. “Це все забезпечити практично буде неможливо. Є багато нормативів Центральної виборчої комісії, де має зберігатися виборча документація… Сейфи, шафи, все має бути опечатано, все закрито”, - заявив Недільський.
Також він задав риторичне запитання, хто саме буде нести відповідальність, якщо голова виборчої комісії забере печатку і зникне у невідомому напрямку. Дипломат пояснив, що у такому випадку відповідальність буде нести консул.
“Тому ми не будемо підтримувати таку ініціативу щодо збільшення закордонних виборчих дільниць, тому що ніхто не в силах буде забезпечити безпеку всієї документації і виборчого процесу, а також безпеку виборців”, - заявив дипломат.
При цьому, говоряи про спрощення голосування, Недільський наголосив, що в МЗС зацікавлені в тому, щоби покращити і змінити форму голосування, яка існує зараз.
“Якщо законодавець вирішить змінити голосування у тестовому режимі, не в тестовому режимі, ми центральний орган виконавчої влади і ми будемо все рівно виконувати те, що написано і визначено законодавцем. Голосування поштою чи голосування електронне – це великий плюс і ми тільки за. Ми вчергове звернулися за результатами першого туру голосування до Кабінету міністрів України з тим, щоби ініціювати необхідні зміни до законодавства, щоби його удосконалити саме електронними засобами або голосування поштою”, - наголосив він.
У цьому зв’язку він додав, що є доручення уряду, аби причетні органи центральної виконавчої влади напрацювали певні механізми і внесли пропозиції для того, щоби змінити чинний порядок голосування.
Водночас Недільський не готовий сказати, чи вдасться це запровадити до парламентських виборів.
“Якщо ми говоримо про електронне голосування або голосування поштою, очевидно, постане необхідність відмовитись від класичних дільничних виборчих комісій. Вони будуть не потрібні і не будемо витрачати стільки логістичних зусиль і фінансів на те, щоби це все організувати”, - сказав він.
Недільський додав, що в МЗС незадоволені тим станом справ на закордонному виборчому окрузі, який є зараз.
“Ми будемо підтримувати усі пропозиції, які стосуються голосування поштою, наприклад, тому що ми розуміємо, що електронне голосування – це більш дальша перспектива. Тут треба провести насамперед технічну роботу і убезпечити будь-які можливі втручання в електронне голосування”, - наголосив він.
При цьому, Москалу наголосила, що необхідно приймати конкретні кроки. На її думку, процедура голосування поштою є простою. “Там нічого складного немає”, - заявила вона.
“Є вже процедури, які використовують Франція, США і інші країни, і ми не дурніші. Ми можемо так само це використовувати”, - сказала Мокалу.
Своєю чергою, директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко сказав, що варто ретальніше подумати над питанням представництва у Верховній Раді України інтересів усіх українців, які проживають за кордоном. Він сказав, що в різних країнах є різні можливості обрання депутатів у парламенти. “Є країни, у яких, наприклад, прямо делегуються представники національних меншин чи інших груп”, - сказав Шевченко.
На його думку, голоси всіх українців, які проживають за кордоном, могли би віддаватися окремому представнику, який мав би мандат депутата. Шевченко переконаний, що поява такого представника посилила би можливість комунікації українців з-за кордону з Верховною Радою і у відстоюванні інтересів закордонних українців.
Ідею представницва підтримав член кординаційної ради та уповноважений по закордонному округу від партії «Громадянська позиція» Ігор Новосад. “Повинно бути представництво чи комітету у Верховній Раді чи якась інша форма, але - представництво закордонних українців у Верховній Раді”, - сказав Новосад. На його думку, саме закордонні українці краще знають про свої проблеми, аніж чиновники у Києві.
Своєю чергою, громадська діячка, учасниця Глобального Руху "Моя Україна" Ірина Головатенко констатує, що закон, за яким проводяться вибори, застарілий. “Тому що ми бачимо не тільки черги, коли люди змінюють своє місце для голосування, черги в консульських установах, якщо вибори відбувається за кордоном. Треба змінювати закон, давати можливість людям, які за кордоном, використати своє конституційне право”, - наголосила Головатенко.
Водночас, вона зауважила, що другий тур виборів президента продемонстрував, що існують певні складнощі в організації виборів, і, зокрема, траплялися випадки, що перед голосуванням не вистачало членів виборчих комісій. “Якщо будуть збільшені за старої системи комісії за кордоном, невідомо, чи знайдеться така кількість членів комісій, і тому ми маємо йти іншим шляхом”, - заявила Головатенко.
На її переконання, в українському суспільстві спостерігається запит на здійснення реального впливу та реальної участі в політичному житті країни. “Люди відчули, що дійсно кожен голос важливий, і люди цього вимагають, і всередині України ми маємо допомогти людям, які за кордоном, скористатися цим правом”, - наголосила вона.
В обговоренні брали участь: доктор Віолета Москалу, засновниця Глобального Руху "Моя Україна", президент ГО Обміни Лотарингія-Україна, Франція; доктор Ігор Решетняк, науковець, громадський діяч української громади в Франції та у Швейцарії, голова ДВК 900108 у місті Берн, Швейцарія (скайп); Наталка Панченко, громадська активістка, правозахисниця, лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава», Польща (скайп); Антоніна Кумка, президент канадсько-української організації Kohorta, Канада (скайп); Люба Шипович, віце-президент Razom, Нью-Йорк, США (скайп); Микола Круцик, Голова Асоціації Українців в республіці Ірландія (АУРІ), координатор акції "Об'єднані Прапором #LiberateCrimea", активний учасник Глобального Руху "Моя Україна" (скайп); Роман Недільський, заступник Директора Департаменту консульської служби МЗС України; Руслан Сидорович, народний депутат фракції "Об'єднання "Самопоміч", член робочої групи з Виборчого кодексу; Тарас Шевченко, Директор Центру демократії та верховенства права; Ігор Новосад, член Кординаційної Ради та уповноважений по Закордонному округу, «Громадянська позиція»; Ілля Гранійчук, представник партії «Громадянська позиція» по роботі з громадянами України та трудовими мігрантами, що перебувають за межами України; Ірина Головатенко, громадська діячка, учасниця Глобального Руху "Моя Україна"; Денис Ярославський, офіцер поліції, учасник Глобального Руху "Моя Україна"; Микола Спірідонов, політолог, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики.
